ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
(в частині позовних вимог)
21 квітня 2009 р. м. Чернівці Справа № 2а-343/09/2470
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянувши адміністративний позов
Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс"
до Державної податкової інспекції у м. Чернівці
ВСТАНОВИВ:
Позивачем заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Чернівці, в якому просить суд:
1) визнати нечинним акт № 001188 від 04.03.2009 року перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій;
2) скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006280234/0 від 23 березня 2009 року у розмірі 148745,00 грн.
Суд вважає, що позовну заяву в частині заявленої вимоги про визнання нечинним акта перевірки не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII.
Відповідно до ст. 2 цього Закону, одним із основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі.
Згідно з ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства регулюється наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205.
Згідно п. 1.3. цього Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Таким чином, під терміном «акт перевірки» слід розуміти службовий двосторонній документ, який стверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліків в господарюванні. З огляду на викладене, акт перевірки не має обов’язкового характеру.
Заявлена позовна вимога про визнання нечинним акта перевірки не підлягає розгляду ще й за відсутністю предмету спору, оскільки оскаржуваний акт перевірки, виходячи з вищевикладеного, носить інформаційний характер. Дане визначення є загальноприйнятим і додатковому тлумаченню не підлягає.
Частина 1 ст. 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 3 КАС України визначено, що адміністративний позов - звернення до суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах із суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Згідно ст. 104 КАС України право на звернення до адміністративного суду має особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. У контексті положення зазначеної норми КАС України під рішенням суб’єкта владних повноважень необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.
Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що оскаржуваний акт перевірки не підпадає під визначення рішення суб’єкта владних повноважень, а тому компетенція адміністративного суду не поширюється на вказаний спір.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 109 КАСУ суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративні справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 18, 104, 160, 165 та ч.1 ст. 109 КАС України, Чернівецький окружний адміністративний суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині заявленої вимоги про визнання нечинним акта Державної податкової інспекції у м. Чернівці № 001188 від 04.03.2009 року перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відмовити.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати позивачу.
Суддя В.К. Левицький