КОПІЯ

Справа № 11 - 518/ 2009 року         Головуючий в 1-й інстанції Чорний С.Б.

Категорія   ст.ст.307 ч.2, 317 ч.1 КК України                                                             Доповідач Лінник П.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    16 вересня 2009 року  судова палата  у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі:

            головуючого – судді     Кульбаби В.М.,

            суддів                 Лінника П.О., Суслова М.І.,

            з участю прокурора     Драча І.В.        

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Волочиського районного суду від 15 липня 2008 року.

    Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

•   29.03.2007 року Волочиським райсудом за ст. 186 ч. 2, 69 КК України на три роки позбавлення волі з іспитовим строком на три роки згідно ст. 75 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за вироком Волочиського районного суду від 29.03.2007 року і остаточно призначено покарання строком на 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахується з 15 липня 2009 року.

    Зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання час перебування його під вартою з 28.03. по 14.07 2009 року включно.

    Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 залишена попередня – утримання його під вартою.

    Цим же вироком засуджено

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм на Волочиському машинобудівному заводі ВАТ „Мотор Січ”, одруженого, раніше не судимого,

    засудженого за ст. 307 ч. 2 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 317 КК України на три роки позбавлення волі, а згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, а відповідно до вимог ст. 77 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не призначати.

    Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

    Міра запобіжного заходу обом засудженим залишена попередня, ОСОБА_2 – підписка про невиїзд,  ОСОБА_1 – взяття під варту.

    Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог закону.

    За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що ОСОБА_1 22.03 2009 року біля 16 – ї години в приміщенні будинку, що по вул. Музейній № 12 міста Волочиськ, на прохання громадянина під вигаданим ім’ям ОСОБА_3 здійснював оперативну закупку наркотичної речовини та на його гроші незаконно придбав у ОСОБА_2 1,6 грм. особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу (маріхуани), яку в подальшому збув ОСОБА_3, яка у той же день 22.03.2009 року у нього була вилучена працівниками міліції, про що складено відповідний акт.

    28 березня 2009 року біля 12 – ї години на прибудинковій території АДРЕСА_3, ОСОБА_1 на прохання громадянина під вигаданим ім’ям ОСОБА_3, який здійснював оперативну закупку, повторно придбав у ОСОБА_2 2,3 грм. особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу (маріхуани), яку в подальшому збув ОСОБА_3, отримавши від останнього як частину наркотичного засобу та 20 грн. готівки. Збутий ОСОБА_3 наркотичний засіб у цей же день у нього було вилучено працівниками міліції та належним чином задокументовано.

    Крім того, у жовтні 2008 року ОСОБА_2 знайшов поблизу саду села Іванівці Волочиського району та зберігав у своєму гаражі та помешканні з метою збуту 4, 6 грм. особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, два саморобні пристрої для паління маріхуани, паперові згортки, поліетиленовий кульок та середню частину сірникової коробки.

    22 березня 2009 року у приміщенні будинку, що по АДРЕСА_3 ОСОБА_2 через ОСОБА_1 незаконно збув громадянину під вигаданим ім’ям ОСОБА_3 – 1, 6 грм. особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, яка у цей же день була вилучена у цієї особи, що здійснювала оперативну закупку та належним чином задокументована.

    Крім того, 28.03.2009 року на прибудинковій території будинку, що по АДРЕСА_3, ОСОБА_2 через ОСОБА_1 повторно незаконно збув громадянину під вигаданим ім’ям ОСОБА_3 2, 3 грм. особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу (маріхуани), яка у цей же день 28.03.2009 року у нього була вилучена та належним чином задокументована.

    На протязі січня – березня 2009 року у гаражі за місцем проживання по АДРЕСА_3, ОСОБА_2 організував та утримував місце для незаконного вживання наркотичних засобів, яке неодноразово відвідували ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та особи, що курили маріхуану ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які протягом зазначеного часу та за допомогою саморобного пристрою вживали шляхом куріння маріхуану.

    В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши його злочинні дії на ст. 309 ч. 1 КК України та пом’якшити призначене покарання, посилаючись на те, що його злочинні дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України – невірно, поскільки на думку апелянта досудове слідство проводилося однобоко. Визнає, що випадково зайшов у гараж до ОСОБА_2, де разом з ним і вживав марихуану, а на пропозицію ОСОБА_2 збував марихуану тій особі, яка проводила закупку, з цих підстав і вважає, що його дії слід кваліфікувати за ст. 309 ч. 1 КК України.

    Засуджений ОСОБА_2 вирок суду не оскаржив.

    Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримку своєї апеляції, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів, -

З н а х о д и т ь,

що апеляція ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

    Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України за викладених у вироку суду обставинах. Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у суді доказам.

    Так, сам засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції повністю визнав свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні за ст. 307 ч. 2 КК України та підтвердив, як він 22 та 28 березня 2009 року двічі купував у ОСОБА_2 по місцю його проживання висушену та подрібнену наркотичну речовину, якою була маріхуана, в кількості по сірниковій коробці кожний раз за 40 гривень кожна пачка, на прохання ОСОБА_3, якому ОСОБА_2 відмовлявся збути таку речовину. За вказану послугу він отримав від ОСОБА_3 частину подрібненої наркотичної речовини та 20 грн. готівки.

    Крім того підтвердив, що у гаражі ОСОБА_2, шляхом куріння вживав один раз марихуану, де також курили і інші хлопці, що були знайомими ОСОБА_2 (л.с. 239 - 241).

    Аналогічні за змістом пояснення дав і засуджений ОСОБА_2 підтвердивши факт 2 – х разового збуту наркотичної речовини у вигляді марихуани, що мало місце 22 та 28 березня 2009 року своєму знайомому ОСОБА_1 для подальшого збуту знайомому ОСОБА_1 у кількості сірникової коробки кожен раз за 40 гривень, та підтвердив факт куріння в його гаражі марихуани як ним, так і його знайомими хлопцями, що інколи приходили до  нього в гараж, серед яких і був ОСОБА_7 Крім того підтвердив, що особисто наркотичну речовину оперативному закупнику ніколи б не продав. Марихуану він незаконно придбав у селі Іванівці у жовтні 2008 року (л.с.241), яку курив сам, давав курити своїм знайомим та два рази продав через ОСОБА_1

    Об’єктивно винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України підтверджується і письмовими доказами, що були зібрані по справі та досліджені судом, якими є матеріалами оперативної закупки, висновки експертиз про те, що придбана в ході оперативної закупки наркотична речовина є особливо небезпечна наркотична речовина – канабіс (марихуана), самі речові докази у вигляді висушеної та подрібненої речовини рослинного походження, протоколи огляду і вилучення, показання оперативного закупника під іменем ОСОБА_3, що були оголошені в суді ( л.с. 24, 108 – 109, 13 – 17, 27 – 32, 35 – 42, 91).

    Всім зібраним та дослідженим доказам суд дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_1 у скоєному злочині, вірно кваліфікувавши його дії за т. 307 ч. 2 КК України.

    За таких обставин, доводи засудженого ОСОБА_1 про перекваліфікацію його злочинних дій за ст. 309 ч. 1 КК України є безпідставними.

    Міра покарання ОСОБА_1 призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

    Підстав до зміни чи скасування вироку суду щодо ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

    Разом з тим, розглядаючи справу в повному обсязі в порядку ст. 365 КПК України щодо засудженого по цій же справі ОСОБА_2, який вирок суду не оскаржував, колегія судді встановила, що суд першої інстанції при призначені йому покарання за ст. 307 ч.2 КК України в порушення вимог ст. 77 КК України призначив додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що є власністю засудженого, в той час, коли до  засудженого було застосовано ст. 75 КК України.

    За таких обставин вирок суду щодо ОСОБА_2 в частині засудження його за ст. 307 ч. 2 КК України до додаткового покарання у вигляді конфіскації майна підлягає до скасування.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

    Апеляцію засудженого ОСОБА_1  залишити без задоволення, а вирок Волочиського районного суду від 15 липня 2009 року щодо нього – без зміни.

    В порядку ст. 365 КПК України цей же вирок суду стосовно ОСОБА_2 в частині його засудження за ст. 307 ч. 2 КК України  до додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна – скасувати.

    Вважати ОСОБА_2  засудженим за ст. 307 ч. 2 КК України до п’яти років позбавлення волі, за ст. 317 ч. 1 КК України до трьох років позбавлення волі, а згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно на п’ять років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2  від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком три роки.

    В решті цей вирок суду залишити без зміни.

    Головуючий – суддя /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:  суддя апеляційного суду             П.О. Лінник