23.05.2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Крамаренко Т.В.,

при секретарі - Антоненко А.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Лакталіс-Миколаїв» (надалі ПАТ «Лакталіс-Миколаїв») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Лакталіс-Миколаїв» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що з 17.07.2001р. працював водієм відділу збору та доставки сировини ПАТ «Лакталіс-Миколаїв». З 2006 року є членом профспілки цього підприємства. Наказом від 14.02.2011 року його було звільнено з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку із скороченням штату працівників.

Посилаючись на те, що його звільнено в порушення трудового законодавства, оскільки відсутня згода профспілкового комітету, просив суд поновити його на роботі, стягнути заробіток за час вимушеного прогулу та в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути 15 000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили про його задоволення, при цьому пояснивши, що на ті вакансії, які йому було запропоновані він не погодився за станом здоров’я та за відсутності належної освіти.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення, пояснивши, що звільнення проведено відповідно до норм трудового законодавства.

Третя особа у судове засідання не з’явилася, надійшла заява про розгляд справи за відсутністю.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно наказу №140-К від 17.07.2001 року ОСОБА_1 був прийнятий в ЗАТ «Лакталіс- Миколаїв» водієм.

Наказом № 29-К від 14.02.2011 року позивача звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням штату працівників.

Згідно п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року, розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мало місце скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Згідно ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу не пізніше як через місяць з дня одержання згоди профспілкового органу. Протоколом № 132 засідання профспілкового комітету підприємства від 14 січня 2011 року профспілковим комітетом підприємства відмовлено в дачі згоди на розірвання трудового договору , з позивачем на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з порушенням відповідачем ст.3,4 Колективного договору, а саме не проведення попередніх консультацій з профспілковим комітетом відносно визначення і затвердження заходів для запобігання звільнення працівника, його можливого працевлаштування і забезпечення соціальної підтримки.

Скорочення на ПАТ «Лакталіс-Миколаїв» проводилось на підставі наказу першого заступника генерального директора № 904-П від 15.11.2010 року «Про зміни в організації виробництва і праці і внесення змін в штатний розпис», яким було скорочено з 8 лютого 2011 року посаду водія автотранспортних засобів в кількості 12 штатних одиниць. На виконання даного наказу 16.11.2010 року були внесені зміни до штатного розкладу підприємства працівників відділу збору і доставки сировини та відповідно внесених змін 8 лютого 2011 року прийнято наказ про звільнення позивача з роботи.

10 січня 2011 року адміністрація підприємства звернулася до профспілкового комітету підприємства з поданням щодо надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем.

14 січня 2011 року профспілковий комітет підприємства відмовив в дачі згоди на звільнення позивача, вказуючи на порушення адміністрацією підприємства процедури звернення з таким поданням, визначеної Колективним договором.

В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач посилався на те, що його було звільнено з роботи за відсутності на це згоди профспілкового комітету підприємства.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що в ПАТ «Лакталіс-Миколаїв» відбулися зміни в організації виробництва і праці, які супроводжувалися скороченням усіх водіїв відділу збору та доставки сировини товариства. Відповідач передав в оренду власний транспорт для збору молочної сировини, уклавши з підприємцями цивільно-правові договори на перевезення молочної сировини.

Наказом від 16.11.2010 року відповідач вивів зі свого штатного розкладу з 08.02.2011 року усі 12 штатних одиниць водіїв автотранспортних засобів відділу збору і доставки молочної сировини.

10.12.2010р. згідно до наказу №997-П ОСОБА_1 було попереджено про скорочення його посади та 22.12.2010р. йому було запропоновано вакантні посади на тому ж підприємстві вантажника, оператора, лаборанта та підсобного робочого з гарантією збереження за ним окладу за останнім місцем його роботи від яких він відмовився.

Отже, на підприємстві дійсно мало місце скорочення штату працівників, про майбутнє звільнення ОСОБА_1 було попереджено за 2 місяці, крім того, йому були запропоновані інші вакантні посади від яких він відмовився, а тому на думку суду, відмова профспілкового комітету ' про надання згоди на звільнення позивача є необгрунтованою.

Відмова профспілкового комітету в наданні згоди на звільнення у зв’язку з недодержанням процедури звернення носить лише формальний характер та не є підставою для поновлення на роботі.

Таким чином, дослідивши усі надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 14, 60, 62, 88, 212-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Лакталіс-Миколаїв» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час ' вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя;