Вирок

                                      Ім`ям України                 справа № 1- 46/2009р.  

29 квітня 2009 року. Миколаївський районний суд Одеської області.

В складі: головуючого-судді     Парій І.О.

При секретарі:                             Товт Т.В.

З участю прокурора:                  Кузьміна І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Миколаївка кримінальну справу про обвинувачення:

                                                    ОСОБА_1 12 липня 1988 року

                                                   народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

                                                   району Республіки Киргизії, українця, громадянина України, з

                                                   освітою 11 класів, одруженого, має на утриманні одну

                    неповнолітню дитину, працюючого по найму, мешканця

                                                   с. Ульянівка вул. Леніна 75 Миколаївського району Одеської

                                                  області, не судимого у відповідності до ст.  89 КК України,

 злочині, передбаченому ст.121 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2008 року о 23 годині підсудний ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, прийшов додому мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2. На підґрунті особистих неприязних відносин умисно наніс останньому удари руками та ногами по голові та ногах, заподіявши ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, які потягнули смерть потерпілого.

 У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у пред’явленому обвинуваченні признав частково і показав, що 16 грудня 2008 року о 19 годині він прийшов додому до ОСОБА_2, який сказав йому, що до цього у нього були ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які били його. Після цього він – ОСОБА_1, прийшов додому до мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 Мачульського, де також зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_3,  ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вживали спиртні напої. Після цього о 23 годині 16 грудня 2008 року він та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 прийшли додому ОСОБА_2. ОСОБА_2 лежав в кімнаті на ліжку. ОСОБА_3 став бити ОСОБА_2 кулаками по ногах, а потім ОСОБА_3 сказав йому – ОСОБА_1, - бити ОСОБА_2, погрожуючи при цьому розправою, якщо він не буде бити ОСОБА_2. Тоді він підійшов до ОСОБА_2 і наніс йому двічі  кулаком удари по нозі, а потім наносив удари ОСОБА_2 кулаками в груди. Після цього на вимогу ОСОБА_3 він перестав бити ОСОБА_2 та ОСОБА_8

Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з’явився, направив письмову заяву, в якій просить не викликати його до суду, цивільний позов до ОСОБА_1 заявляти не бажає (а.с.85-87, 188).

Вина підсудного ОСОБА_1  у інкримінованому  йому злочині підтверджується дослідженими  у судовому засіданні доказами.

Так, свідок  ОСОБА_3 показав у судовому засіданні, що о 23 годині 16 грудня 2008 року він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_7 та підсудним ОСОБА_1 прийшли додому до мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, де знаходився також ОСОБА_8. Всі вони знаходились в стані алкогольного сп’яніння. При цьому підсудний ОСОБА_1 почав бити ОСОБА_2, який лежав на ліжку. ОСОБА_1 удари ОСОБА_2 наносив головою, ногами, кулаком в різні частини тіла у тому числі і по голові, заскочивши на нього зверху. Бажаючи припинити побиття ОСОБА_2  ОСОБА_1, він відтягнув останнього від ОСОБА_2. Після цього він, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 пішли додому, а у будинку ОСОБА_2 залишився ОСОБА_1 а також ОСОБА_8, який знаходився  в стані сильного алкогольного сп’яніння. Крім ОСОБА_1 ОСОБА_2 ніхто не бив.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дав показання аналогічні тим, які давав свідок ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що він 16 грудня 2008 року знаходився в будинку ОСОБА_2, у якого проживав, і був в стані сильного алкогольного сп’яніння. В цей день в будинок ОСОБА_2 заходили ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Оскільки він  - ОСОБА_8  – знаходився в стані сильного алкогольного сп’яніння то не пам’ятає хто бив ОСОБА_2 Коли ранком наступного дня він проснувся то ОСОБА_2 попросив у нього води, так як йому було погано. Після цього він пішов до ОСОБА_10  і сказав їй, що ОСОБА_2 погано себе почуває. Коли він провернувся від ОСОБА_10 додому до ОСОБА_2 то останній був вже мертвий.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що 17 грудня 2008 року до неї додому прийшов ОСОБА_8  і попросив прийти додому до ОСОБА_2. Прийшовши туди  вона побачила, що ОСОБА_2 лежав на ліжку в хаті  і був мертвий. Голова ОСОБА_2 була побита.      

Вказані показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 співпадають з показаннями підсудного ОСОБА_1 в ході досудового розслідування. Так,  будучи допитаним в якості обвинуваченого 19 лютого 2009 року ОСОБА_1, признаючи повністю свою вину у пред’явленому обвинуваченні показував, що о 23 годині 16 грудня 2008 року він з помсти побив ОСОБА_2. Удари ОСОБА_2 наносив  в різні частини тіла, по голові кулаками, ногами. При цьому ОСОБА_1 показував, що «Наносил я удары  изо всей силы. Когда я наносил удары кулаком руки ОСОБА_11 по голове то я услышал, что меня кто-то тянет. Наносил я удары ОСОБА_11 по голове так. Что даже потерял ориентир и наносил удары по голове изо всей силы,  не переставая наносить удары. Когда я наносил удары ОСОБА_11 по голове то у меня начало сильно болеть рука и немного отекла. Когда я оглянулся то увидел, что ОСОБА_3 стягивает меня с ОСОБА_11» (а.с.179-181).

Вказаний допит підсудного ОСОБА_1 відбувався  у присутності адвоката ОСОБА_12, яка засвідчила неупередженість органів досудового слідства та не заявляла заперечень  в ході допиту ОСОБА_1. (а.с 179-181).

Таким чином суд вважає, що ствердження підсудного ОСОБА_1 про упередженість органів досудового слідства під час досудового слідства є необгрунтованими, а під час судового розгляду справи ОСОБА_1 змінив свої показання з метою уникнути покарання від фактичного скоєного ним злочину.

Вина підсудного підтверджується також протоколом огляду місця події (а.с.5-12), протоколом відтворення обставин та обстановки місця події  (а.с. 44-45), висновками  судових експертиз (а.с 94-96, 111-114).

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_2 наступила від закритої внутрішньочерепної травми, а смерть його могла наступити 17 серпня 2008 року. У ОСОБА_2 виявлені також тілесні ушкодження у вигляді крововиливу у м’які тканині голови та грудної клітини зліва, кровопідтьоків голови та правої нижньої кінцівки, рани носової перегородки. Вказані тілесні ушкодження могли бути заподіяні тупим твердим предметом з обмеженою поверхнею, яким міг бути кулак руки, нога, взута у взуття. Тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_2, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які потягли його смерть. Всі тілесні ушкодження нанесенні практично одночасно, ОСОБА_2 знаходився в стані легкого алкогольного сп’яніння (а.с.94-96).

Згідно з висновками експертизи на кофті, що належить ОСОБА_1І, виявлена кров людини, походження якої не виключається і від потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 11-114).

Таким чином висновки вказаних експертиз у повній мірі відповідають показанням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про обставини заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, які потягли його смерть.

У відповідності до висновків судово-психіатричної експертизи підсудний ОСОБА_1 в період вчинення злочину та в теперішній час будь-яким хронічним психічним захворюванням, розладом психічної діяльності не страждав і не страждає, міг і може у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період вчинення злочину ОСОБА_1 знаходився в стані простого алкогольного сп’яніння. За своїм психічним станом ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 129-131).

У відношенні ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3 органи досудового розслідування по факту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 відмовили в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України (а.с. 158-159, 166).  

Вивчивши зібрані по справі докази суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1  підлягають кваліфікації по ст. 121 ч.2 КК України як умисне заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого.

При обранні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним  злочину, характеристику особистості підсудного.

Як обставини, що обтяжують відповідальність підсудного суд враховує, що злочин він вчинив в стані алкогольного сп’яніння.

Суд враховує також, що підсудний ОСОБА_1 частково признав свою вину, має одну неповнолітню дитину.

З урахуванням викладеного суд вважає, що перевиховання підсудного ОСОБА_1  має відбуватися в місцях позбавлення волі.

 Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст.321-324,327 КПК України, суд –    

                    Приговорив:

ОСОБА_1  признати винним  по ст.121 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді семи  років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити  утримання під вартою, строк покарання йому рахувати з 18 грудня 2008 року.

Речові докази:  джинси б/у, кросівки б/у, кофту б/у, куртку б/у – передати ОСОБА_1 ( а.с. 184-185);  куртку б/у, рушник б/у - знищити (а.с 186-187).

          На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний термін.

Суддя:                                     Парій І.О.