КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
17.09.09 р. № к19/032-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
секретар судового засідання Данчук В.В.
за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 17.09.2009 року,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 25.05.2009 року
у справі № К 19/032-09 (суддя –Т.П. Карпечкін)
за позовом ОСОБА_2
до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант»
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_4
4. ОСОБА_5
треті особи: 1. Згурівська районна державна адміністрація Київської області
2. ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Гарант»від 01.02.2006 року,
в с т а н о в и в :
Господарський суд Київської області з урахуванням уточнених позовних вимог, рішенням від 25.05.2009 року позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за участю третіх осіб: Згурівської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Гарант»від 01.02.2006 року, задовольнив. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант»від 01.02.2006 року. Стягнуто з ТОВ «Гарант»на користь ОСОБА_2 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд встановивши факт помилки при прийнятті рішення загальними зборами ТОВ «Гарант»01.02.2006 року щодо виведення із засновників товариства «Гарант»ВАТ «Переяслав-Хмельницьке ремонтно-транспортне підприємство» та введення до складу засновників гр. ОСОБА_4, задовольнив позов повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просила рішення господарського суду Київської області від 25.05.2009 року скасувати.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не повністю з’ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті апеляційної скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2009 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю повноважених представників сторін.
Згурівська РДА у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»відповідальність за відповідність установчих документів несуть засновники. Документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів товариства, згідно законодавства подані у повному обсязі, а тому підстав для відмови у проведені державної реєстрації змін до установчих документів не було.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги з тих підстав, що оскаржуване рішення загальних зборів ТОВ «Гарант»є провоочином, вчиненим відповідачами два, три, чотири внаслідок помилки, що в силу ст. 229 ЦК України може бути визнаний судом недійсним.
Ухвалою заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.09.2009 року строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України продовжувався.
Представник другого відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник Згурівської РДА в судове засідання не з’явився. У відзиві на апеляційну скаргу Згурівська РДА просила справу розглядати у відсутності її повноваженого представника.
Відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене та повторну неявку представника другого відповідача та третьої особи один, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 25.05.2009 року за відсутності представника другого відповідача та представника третьої особи один.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду заслухавши в судовому засіданні 17.09.2009 року пояснення представників позивача, першого, третього відповідача та третьої особи два, оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант»затверджене зборами засновників 31.10.2001 року (а.с. 16).
12.11.2001 року ТОВ «Гарант»зареєстроване Згурівською районною державною адміністрацією за номером № 0106.
Відповідно до установчих документів товариства «Гарант»із змінами та доповненнями, ОСОБА_2 є засновником та учасником ТОВ «Гарант», розмір частки якої у статутному фонді становить 25 %.
Також, засновниками вказаного товариства являються ОСОБА_3 із часткою в статутному фонді 20 %, ОСОБА_5 із часткою у статутному фонді 45 % та ОСОБА_4 із часткою в статутному фонді 10 %.
20.01.2006 року загальні збори акціонерів ВАТ «Переяслав-ХМ РТП»прийняли рішення, що оформлені протоколом № 3, про вихід ВАТ «Переяслав-Хмельницьке ремонтно-транспортне підприємство»зі складу учасників ТОВ «Гарант»та про передачу частки у розмірі 10 % статутного фонду товариства «Гарант», що відповідно до установчих документів ТОВ «Гарант»належала на праві власності ВАТ «Переяслав-Хмельницьке ремонтно-транспортне підприємство», громадянину ОСОБА_4.
В матеріалах справи міститься протокол зборів засновників від 01.02.2006 року відповідача один, який свідчить про затвердження засновником відповідача три, в іншій частині щодо виведення із засновників ВАТ «Переяслав-Хмельницьке ремонтно-транспортне підприємство»протокол носить не конкретний характер.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2005 року по справі № 158/2б-2002 ліквідовано ВАТ «Переяслав-Хмельницьке ремонтно-транспортне підприємство», як юридичну особу в зв’язку з банкрутством.
З протоколу № 3 загальних зборів ВАТ «Переяслав-Хмельницьке ремонтно-транспортне підприємство»від 20.01.2006 року вбачається, що вказаний протокол підписала секретар Кочубей Н.А., яка померла 24.12.2004 року, що підтверджується актовим записом про смерть № 57 від 24.12.2004 року.
Підставою для звернення до суду стало те, що на переконання позивача, оскаржуване рішення загальних зборів товариства прийняте з порушенням норм ГК України, ЦК України, що є підставою для його скасування.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Із змісту ст. 92 ЦК України вбачається, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2005 року по справі № 158/2б-2002 зобов’язано державного реєстратора та органа держаної статистики у зв’язку з ліквідацією виключити ВАТ «Переяслав –Хмельницьке ремонтно –транспортне підприємство»з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України.
У розумінні приписів чинного законодавства, внаслідок ліквідації ВАТ «Переяслав - Хмельницьке ремонтно - транспортне підприємство», що підтверджується вказаною ухвалою господарського суду, цивільну правоздатність та дієздатність акціонерного товариства, як юридичної особи було припинено.
Отже, починаючи з вересня 2005 року жодний із органів ВАТ «Переяслав -Хмельницьке ремонтно - транспортне підприємство»внаслідок припинення діяльності товариства як юридичної особи не мав права приймати жодного рішення, у тому числі рішення, які оформлені протоколом загальних збрів № 3 від 20.01.2006 року.
Таким чином, перехід права власності на частку у розмірі 10 % статутного фонду ТОВ «Гарант»від ВАТ «Переяслав –Хмельницьке ремонтно –транспортне підприємство»до громадянина ОСОБА_4 у розумінні вимог ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»не відбулось.
Також, в підтвердження незаконності оскаржуваного рішення, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту «в»ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасник товариства має право вийти в установленому порядку з товариства.
Із змісту ст. 148 ЦК України вбачається, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Згідно ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
Відповідно до п. 28 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення відповідної заяви органами зв'язку.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи не вбачає, що при проведенні загальних зборів акціонерів ВАТ «Переяслав –Хмельницьке ремонтно –транспортне підприємство»20.01.2006 року та загальних зборів учасників ТОВ «Гарант»від 01.02.2006 року були дотримані зазначені вимоги діючого законодавства. В спростування протилежного, сторонами не було подано колегії суддів в розумінні ст. 34 ГПК України належних та допустимих доказів щодо законності вказаних рішень загальних зборів.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Вказане, також свідчить про незаконність рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант»від 01.02.2006 року.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши зміст рішення зборів учасників товариства «Гарант»від 01.02.2006 року зазначає, що з вказаного рішення не вбачається вихід ВАТ «Переяслав –Хмельницьке ремонтно –транспортне підприємство»зі складу засновників ТОВ «Гарант»та передачі частки акціонерного товариства громадянину ОСОБА_4, формулювання в протоколі носять не конкретний характер, що також свідчить про неповноту та незаконність рішення зборів учасників ТОВ «Гарант»від 01.02.2006 року.
Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант», які прийняті 01.02.2006 року.
В апеляційній скарзі апелянт також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, враховуючи положення ч. 2 ст. 104 ГПК України, приходить до висновку, про необґрунтованість вказаних вимог апелянта, оскільки судом першої інстанції не було допущено порушень, які призвели б до прийняття неправильного рішення по справі.
Враховуючи вищенаведене, колегія судів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Київської області від 25.05.2009 року по справі № К 19/032-09 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 25.05.2009 року у справі № К 19/032-09 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 25.05.2009 року у справі № К 19/032-09 залишити без змін.
3. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
4. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Матеріали справи № К 19/032-09 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя:
Судді: