№22-ц- 4714\09.                                                                              Головуючий 1 інстанції –

Категорія: визнання заповіту                                                        Данько В.В.

недійсним                                                                                       Доповідач –Гальянова І.Г.

                                                                      УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        14 жовтня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                           Головуючого-судді:       Міненкової Н. О.

                            суддів:                            Гальянової І.Г.

                                                                    Ларенка В.І.

                            при секретарі:                Григоренко К.Ю.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа у справі : Циркунівська селищна рада Харківського району Харківської області  про визнання заповіту недійсним ,-

                                                            ВСТАНОВИЛА:

      14 січня 2002  року позивачка  звернулись у суд з позовом, в якому на підставі  56 ЦК України  в редакції 1963 року, просила визнати її батька  ОСОБА_2 , складеного ним 21 липня 1997  року на користь її брата ОСОБА_3., недійсним.                          

      Після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1 Батько при житті обіцяв їй ,що складе заповіт на користь її та брата в рівних частках. Однак після його смерті вона дізналась, що заповіт складено тільки на брата, відповідача у справі ,а тому вважає, що зазначений заповіт був складений батьком у хворобливому стані коли він не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними у зв”язку з чим  заповіт не виражав його справжньої волі.        ( а.с.2).

       01.06.2004 року позивачка доповнила позовні вимоги та як на підставу визнання зазначеного заповіту недійсним, посилалась на те, що вона як інвалід 2-ї групи, має право на обов”язкову долю у спадщині, а також на те, що підпис в заповіті  учинений не її батьком та секретарем Циркунівської селищної ради була порушена процедура посвідчення заповіту, передбачена ст.ст. 541, 543 ЦК України в редакції 1963 року (а.с.104).

       15 березня 2006 року позивачка доповнила позовні вимоги та  як на підставу визнання заповіту недійсним ,також посилалась на те ,що її батько внаслідок хвороби ( інфакт міокарда) не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а при його складанні, відповідач ввів батька в оману щодо  тексту заповіту, а також на те, що при посвідченні заповіту службовими особами  Циркунівської сільської ради були порушені  пункти 1,2,8, 17,33,38 Інструкції щодо вчинення нотаріальних дій. Крім того, на підставі ст. 529 ЦК України, просила визнати за нею право власності на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1  в порядку спадкування за законом після смерті батька( а.с.179-180).

        Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2008 року, в задоволенні позовних про визнання заповіту недійсним ОСОБА_1., відмовлено.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати зазначене рішення суду та повернути справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

       Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наданим нею доказам.

       Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились, перевіривши матеріали справи та  доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга  ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

       Згідно до вимог ч.3 ст. 303 ЦПК України , апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов”язковою підставою для скасування рішення.

        Як вбачається із уточнених і доповнених позовних заяв позивачки, вона  як на підстави для визнання недійсним зазначеного вище заповіту її батька, зазначала на введення відповідачем її батька в оману щодо його змісту при підписанні заповіту , порушення процедури його посвідчення службовою особою Церкунівської селищної  ради внаслідок чого підпис зазначеного заповіту учинений не її батьком, а крім цього як на підставу визнання заповіту недійсним, вона зазначала на те, що в силу свого хворобливого стану, в момент підписання заповіту , батько не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними ( а.с.2), вона, як інвалід 2-ї групи має право на обов”язкову частку у спадщині після смерті батька (а.с.104) ,а також просила визнати за нею в порядку спадкування за законом ,право власності на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 ( а.с.179-180).

           Суд першої інстанції не розглянув  вимоги позивачки в частині визнання заповіту недійсним з підстав того, що у зв”язку з хворобливим станом, на час складання заповіту, батько не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, що вона як інвалід 2-ї групи має право на обов”язкову частку у спадщині, а також вимоги щодо визнання за нею права власності на 1\2 частину зазначеного вище домоволодіння, в порядку спадкування за законом після смерті батька, і це відповідно до п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України, є обов”язковою підставою для скасування ухваленого у справі рішення та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

              Крім того, як вбачається із матеріалів справи ( а.с.239) , у серпні 1999 року Харківським районним судом Харківської області приймалось рішення, яким оспорюваний ОСОБА_1. заповіт був визнаний недійсним в 1\3 його частині.

              Як пояснив відповідач ОСОБА_3. , вказане рішення суду було скасоване обласним судом Харківської області, а справа була направлена на новий розгляд до Комінтернівського районного суду.

              Матеріали зазначеної цивільної справи не містять даних щодо розгляду судом першої інстанції  цивільної справи по якій у 1999 році було ухвалено рішення. Більш того, вказана цивільна справа починається з 14.01.2002 року, хоча в позовній заяві від 14.01.2002 року ОСОБА_1. посилається на те, що з позовом про визнання заповіту недійсним, вона звернулась у суд у квітні 1999 року (а.с.2).

             При новому судовому розгляді справи, суду першої інстанції слід також перевірити вказані обставини , вірно визначити виниклі між сторонами правовідносини та закон, якій їх регулює.

            Керуючись ст.ст. 303, 304 , п.5 ч.1 ст. 311, ст.ст. 313, 315,  317, 319,  218 ЦПК України,  судова колегія ,-

                                                              УХВАЛИЛА :

             апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити частково.  

             Скасувати рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 листопада 2008 року та повернути справу на новий розгляд до того ж суду, іншому складу суду.

             Ухвала   набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

      Головуючий, суддя:

      Судді :