КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

18.06.09 р.                                                                                          № 13/215          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Федорчук Р. В (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Лобань  О.І.

                                                  Ткаченка  Б.О.

секретар судового засідання:  Матвієвська Г.В.

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 18.06.2009 року,

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Полтавський Хлібозавод № 2»на рішення господарського суду Полтавської області від 17.03.2009 року

у справі № 13/215 (суддя –Босий В.П.)

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібозавод № 2»

до                     Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області

треті особи:          1. Колективне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»

          2.  Виконком міської ради

за участю          прокуратури Полтавської області

про                    визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Господарський суд Полтавської області, з урахуванням уточнених позовних вимог, рішенням від 17.03.2009 року в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібозавод № 2»до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області, треті особи: колективне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» та Виконком міської ради за участю прокуратури Полтавської області про визнання права власності, відмовив у повному обсязі.

Не погодившись із рішенням господарського суду Полтавської області, позивач подав апеляційну  скаргу, в  якій  просив  рішення господарського суду Полтавської області від 17.03.2009 року по справі № 13/215 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечує проти апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 15.05.2009 року, вважає її необґрунтованою, а оскаржене рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим.

Перший заступник прокурора Полтавської області у відзиві на апеляційну скаргу № 05/1-621вих09 від 25.05.2009 року заперечив проти доводів апеляційної скарги та вважає оскаржуване рішення законним та таким, що має бути залишеним без змін.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилався на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.04.2009 року, відповідно до ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Заступник голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду ухвалою від 12.06.2009 року, в порядку ст. 69 ГПК України продовжив строк розгляду справи № 13/215.

Представник позивача надав пояснення суду та підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області таким, що підлягає скасуванню.

Представник прокуратури надав пояснення суду та заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду вважає законним та таким, що має бути залишеним без змін.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 18.06.2009 року не з’явилися, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що представники відповідача та третіх осіб про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, прийшла до висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідача та третіх осіб, оскільки представники відповідача та третіх осіб про причини неявки у судове засідання 18.06.2009 року суд не повідомили, а про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 17.03.2009 року таким, що має бути залишено без змін, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом Полтавської області ВАТ «Полтавський хлібозавод № 2» засноване відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області № 367-ПР від 27.10.1995 року «Про прийняття рішення щодо приватизації державного майна Полтавського хлібзаводу № 2»та Рішення регіонального відділення від 20.03.1996 року № 51 «Про створення акціонерного товариства»шляхом перетворення структурного підрозділу обласного державного виробничо-торговельного підприємства «Полтавахліб»- Полтавський хлібозавод № 2 у відкрите акціонерне товариство (а.с. 50 –51).

Представник позивача в своїх доводах стверджує, що при створенні акціонерного товариства регіональне відділення Фонду державного майна України передало позивачу за Актом прийому –передачі об’єкти нерухомості, які увійшли до статутного фонду товариства.

Також, позивач стверджує, що з моменту державної реєстрації акціонерного товариства «Полтавський хлібозавод № 2»та передачі підприємству спірного майна, товариство по цей час користується всіма об'єктами нерухомості цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою, м. Полтава, вул. О.Вишні, 5, а саме: будівлею головного корпусу (літери А-4, А-1, А-2, площею 3669,3 кв.м., гаражами (Б-1) площею 885,3 кв.м., булочним цехом, боксом, гаражем (В-1) площею 891 кв.м., компресорною (Д-1) площею 31,5 кв.м., холодильною камерою (Е-1) площею 8,1 кв.м., вбиральнею (Ж-1) площею 2,8 кв.м., допоміжним корпусом (3-1) площею 535,8 кв.м., погрібом (И-1) площею 27,8 кв.м., ГРП (К-1) площею 16,7 кв.м., магазином, прохідною (Л-1, Л1-1) площею 129,7 кв.м., переносне (Г), переносне (М), огорожею №1,2, воротами № 3-6, пожежною водоймою №7.

З метою отримання свідоцтва про право власності на вказані вище об’єкти нерухомості, позивач листами № 57 від 26.03.2008 року, № 62 від 07.04.2008 року, № 80 від 23.05.2008 року звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області з проханням надати позивачу: перелік об’єктів, які увійшли до статутного фонду підприємства при приватизації державного майна «Полтавський хлібзавод № 2», дані інвентаризаційних описів будівель і споруд та акт прийому –передачі або інших документів згідно якого позивачу були передані об’єкти нерухомого майна,  у зв’язку з їх втратою (а.с. 62, 63, 79).

Регіональне відділення фонду державного майна України листами № 04/1566 від 10.04.2008 року, № 04/1871 від 08.05.2008 року, № 11-03/2588 від 24.06.2008 року відхилило прохання позивача, мотивуючи це відсутністю у підприємства повного пакету документів, на підставі якого здійснюється підтвердження права власності на передані йому об'єкти нерухомого майна (а.с. 60, 61, 78).

З матеріалів справи також вбачається, що позивач звертався до КП БТІ «Інвентаризатор»з проханням надати свідоцтво про право власності на спірні об’єкти нерухомості (а.с. 64).

Рішенням реєстратора про відмову в реєстрації від 05.05.2008 року, позивачу було відмовлено в реєстрації права власності, у зв’язку з неподанням жодного правовстановлювального документа передбаченого Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно (а.с. 65).

В обґрунтування своїх доводів позивач також посилається на довідку регіонального відділення ФДМУ по Полтавській області № 06/1456 від 27.06.2008 року з якої вбачається відсутність державної частки в статутному фонді товариства та на витяг з акту виїзної комплексної документальної перевірки ВАТ «Полтавський хлібозавод №2»з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.042006р. по 31.03.2008р. який засвідчує, що позивач користується та сплачує земельний податок за земельну ділянку спірного цілісного майнового комплексу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач посилається на помилковість рішення суду першої інстанції, що позивачем на вимогу положення «Про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства»не було подано повного пакету документів на підставі яких проводиться підтвердження права власності на нерухоме майно.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи, не може погодиться з доводами скаржника виходячи з наступного.

Згідно п. 15 наказу Міністерства юстиції України від 17.05.2004 року № 36/5 «Про затвердження змін до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»реєстрація права власності на нерухоме майно проводиться при наданні правовстановлюючих документів, а саме : рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації".

Відповідно до п. 2.3. наказу Фонду державного майна України від 25.11.2003 року N 2097 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2003 року за № 1201/8522 «Про затвердження Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, підтвердження права власності на нерухоме майно проводиться на підставі таких документів:

-           дані інвентаризаційних описів основних фондів, складені на дату оцінки об'єкта;

-           копія державного акта про право власності на землю або на право постійного користування земельною ділянкою;

-           акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу або акт оцінки вартості майна;

-           акти державних комісій про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (у разі наявності);

-           перелік нерухомого майна, що є власністю орендаря (для орендних підприємств за станом на дату оцінки), із зазначенням вартості, інвентарного номера та місцезнаходження;

-          завірені копії установчих документів, які підтверджують правонаступництво приватизованого акціонерного товариства;

-           аудиторський висновок (у разі відсутності документів, що стосуються бухгалтерського обліку);

-           затверджений план приватизації (план розміщення акцій) або нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи вище викладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Полтавської області, що позивачем при звернені до РВ ФДМ України на підтвердження за позивачем права власності на спірне майно не було подано повного пакету документів, а саме : даних інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об'єкта, копії державного акта про право власності на землю або на право постійного користування земельною ділянкою та перелік нерухомого майна, що є власністю орендаря (для орендних підприємств за станом на дату оцінки), із зазначенням вартості, інвентарного номера та місцезнаходження, що призвело до відмови в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволені позовних вимог є обґрунтованим, оскаржуване рішення суду ґрунтується на вимогах закону, з врахуванням чого апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, представником позивача не обґрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі апелянт також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, враховуючи положення ч. 2 ст. 104 ГПК України, приходить до висновку, про необґрунтованість вказаних вимог апелянта, оскільки судом першої інстанції не було допущено порушень, які призвели б до прийняття неправильного рішення по справі.

Враховуючи вищенаведене, колегія судів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Полтавської області від 17.03.2009 року по справі № 13/215 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Керуючись  ст. ст.  43, 99, 101 –103, 105 Господарсько процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Полтавський Хлібозавод № 2»на рішення господарського суду Полтавської області від 17.03.2009 року у справі № 13/215 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 17.03.2009 року у справі № 13/215 залишити без змін.

3.          Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

4.          Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

5.          Матеріали справи № 13/215 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                      Федорчук Р. В

Судді:

                                                                                                    Лобань  О.І.

                                                                                                    Ткаченко  Б.О.