КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
11.06.09 р. № 02-03/430/9
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Федорчук Р. В (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Ткаченка Б.О.
при секретарі судового засідання: Лебедєва С.В.
за участю представників сторін, відповідно до протоколу судового засідання від 11.06.2009 року,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Київської області від 05.03.2009 року
у справі № 02-03/430/9 (суддя Є.П. Євграфова)
за позовом 1. ОСОБА_3, Київська обл.
2. ОСОБА_4, Київська обл.
до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Примор’я», Київська обл.
2. ОСОБА_5, м. Київ
про стягнення 1 990 800 грн. та визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя,
В С Т А Н О В И В :
24.02.2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Примор’я»та ОСОБА_5 про стягнення 1 990 800 грн. та визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2009 року у справі № 02-03/430/9 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто без розгляду.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявлені позивачами вимоги про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя та про стягнення вартості частини майна не пов’язані між собою підставами виникнення, чим порушено правила об’єднання позовних вимог.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, представник позивачів подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 05.03.2009 року у справі № 02-03/430/9 про повернення позовної заяви з доданими матеріалами без розгляду та передати справу на розгляд господарському суду Київської області.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що ухвала господарського суду Київської області від 05.03.2009 року є незаконною та прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю повноважених представників сторін.
Ухвалою заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.06.2009 року строк розгляду апеляційної скарги продовжувався.
Представник позивача в судових засіданнях, вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, вважає її обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду Київської області такою, що підлягає скасуванню.
Представник першого відповідача в судове засідання, що відбулося 11.06.2009 року не з’явився. Проте в попередніх судових засіданнях надав пояснення суду та заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу вважає законною обґрунтованою та такою, що має бути залишена без змін.
Представник другого відповідача в судові засідання не з’являвся, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштової кореспонденції.
Відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що неявка в судове засідання яке відбулося 11.06.2009 року представника першого та другого відповідача не перешкоджає повному, об’єктивному та всебічному розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 05.03.2009 року.
В судовому засіданні 11.06.2009 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом було проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала про повернення позовної заяви –скасуванню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об”єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Правила об’єднання в одній позовній заяві кількох позовних вимог визначаються ст. 58 ГПК України, відповідно до норм якої може бути об’єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Об’єднання вимог за підставами виникнення означає, що вони походять від загальної підстави, оскільки позивач використовує ті ж самі докази.
З позовної заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що предметом позовних вимог є визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який укладений 07.12.2006 року між ТОВ «Примор’я»і ОСОБА_5 та стягнення з ТОВ «Примор’я»на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вартості частини майна товариства, пропорційно їх часткам по 20 % кожного у статутному капіталі товариства.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15.11.2007 року і 16.11.2007 року подали зави про вихід з складу засновників товариства «Примор’я»та оплату належної їм частки у статутному фонді ТОВ «Примор’я».
Вимога позивачів про визнання недійсним договору від 07.12.2007 року укладеного між товариством «Примор’я»та ОСОБА_5О про задоволення вимог іпотекодержателя за яким право товариства на приміщення кафе «Примор’я»перейшло до ОСОБА_5, випливає з корпоративних відносин у спорі між господарським товариством та його учасниками (позивачами), оскільки укладення спірного договору без відома позивачів, як учасників товариства та без надання директору на це відповідних повноважень загальними зборами товариства, порушує право позивачів як осіб, які перебували в складі учасників на момент укладення договору та в подальшому, саме з врахуванням вартості майна яке було предметом договору про задоволення вимог іпотекодержателя мали право на отримання вартості частини майна товариства, пропорційної їх часткам у статутному фонді товариства.
Пунктом 1.3. Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»№ 04-5/14 від 28.12.2007 року передбачено, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК стороною корпоративного спору може бути також учасник, що вибув з товариства, спори про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства, а також спори, пов'язані з визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов (вибув) з товариства, належать до корпоративних і підлягають розгляду виключно господарськими судами.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що вимога про визнання спірного договору недійсним повинна вирішуватися судом одночасно з вимогою про стягнення на користь позивачів часток в майні товариства, оскільки ці вимоги тісно пов’язані між собою як підставою виникнення так і поданими доказами, чого не врахував суд першої інстанції.
Таким чином, колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що позивачами правомірно об’єднанні позовні вимоги, оскільки вони походять від загальної підстави та обґрунтовуються одними і тими ж самими доказами. При цьому, вимоги ч. 1 ст. 58 позивачами не порушені.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 05.03.2009 року у справі № 02-03/430/9 про повернення позовної заяви прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а висновки викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню згідно ст. 104 ГПК України, а позовна заява з доданими матеріалами у відповідності до положень ч. 4 ст. 106 ГПК України передаються на розгляд місцевому господарському суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101, ст. 103 –106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Київської області від 05.03.2009 року у справі № 02-03/430/9 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 05.03.2009 року у справі № 02-03/430/9 скасувати.
3. Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „Примор”я”, ОСОБА_5 про стягнення 1990800грн. та визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, з доданими до неї матеріалами передати на розгляд господарського суду Київської області.
4. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
6. Матеріали справи № 02-03/430/9 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Федорчук Р. В
Судді:
Лобань О.І.
Ткаченко Б.О.