ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" жовтня 2009 р. | № 9/143-50. |
За позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Луцьк”, м. Луцьк
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничої торгової фірми “Старк”, м. Луцьк
Про стягнення 587 626,95 грн. заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно
Суддя Соломка Л.І.
Представники:
Від позивача: Бойко Ю.В. –начальник відділу правового забезпечення та роботи з персоналом філії «Відділення Промінвестбанку в м. Луцьку», довіреність від 06.04.2009 р.;
Від відповідача: н/з.
Права та обов’язки представнику позивача роз’яснені відповідно до ст.22 ГПК України.
Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.
У судовому засіданні 12.10.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Позивач – Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Луцьк” звернувся до господарського суду з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничої торгової фірми “Старк” та просить стягнути 576 62,95 грн. заборгованості по кредитному договору №68-4 від 24.07.2006 р. шляхом звернення стягнення на майно: приміщення адмінбудинку “А-2”площею 248,0 кв.м., бензозаправку (операторська з навісом) “В-1”площею 7,1 кв.м., приміщення майстерні “Г?-1”площею 57,9 кв.м., крупорушку R6-МКЦ-7 та 90 тонн цукру, які знаходяться в Луцькому районі, с. Рованці, вул. Промислова,6. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
08.09.2009 р. позивач подав суду заяву №2419 про збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 614 245,18 грн. шляхом звернення стягнення на вищезазначене заставлене майно.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не зґявився повторно, хоча розгляд справи уже відкладався через неявку відповідача у судове засідання, відзиву на позов не подав, позову не оспорив, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 05.10.2009 р. уповноваженій особі підприємства Крисенко.
Оскільки явка представника відповідача у судове засідання не визнавалась обов’язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
в с т а н о в и в:
24 липня 2006 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Луцьк" (далі –Банк) та відповідачем – Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Старк-Агро” (далі –Позичальник) був укладений кредитний договір №68-4 (далі –договір) (а. с. 5-8), згідно якого Банк зобов’язується надати Позичальнику кредит в грошовій формі в сумі 500 000 грн. з терміном погашення до 20.07.2009 р. на виробничі потреби з відсотковою ставкою 17% річних, а Позичальник – своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми, передбаченої договором неустойки.
На виконання умов договору Банком перераховано відповідачу кошти в розмірі 500 000 грн., що стверджується платіжними дорученнями №246 від 25.07.2006 р. на суму 300 000 грн., №247 від 25.07.2006 р. на суму 60 000 грн., №248 від 25.07.2006 р. на суму 50 000 грн., №249 від 26.07.2006 р. на суму 90 000 грн. (а.с. 12).
15.11.2006 р. між сторонами укладений договір №1 про внесення змін до кредитного договору №68-4 від 24.07.2006 р., який передбачав зменшення ліміту кредитної лінії відповідно до графіку, 09.06.2008 р. укладено договір №2 про внесення змін до кредитного договору №68-4 від 24.07.2006 р. щодо сплати процентів за червень 2008 р., 30.09.2008 р. укладено договір №3 про про внесення змін до кредитного договору №68-4 від 24.07.2006 р. в частині внесення змін та доповнень до п.3.3 кредитного договору щодо збільшення процентної ставки по кредиту до 19% річних (а.с.9-11).
Згідно уточнених позовних вимог заборгованість відповідача по кредиту станом на 08.09.2009 р. за період з 05.01.2009 р. по 08.0.2009 р. становить 498 356,16 грн.
Згідно п.3.4 кредитного договору Позичальник зобов’язується в останній робочий день поточного місяця за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п.2.2 кредитного договору перераховувати на рахунок Банку суму відсотків за користування наданим кредитом.
Станом на 08.09.2009 р. заборгованість Позичальника по сплаті відсотків за період з 29.05.2009 р. по 08.09.2009 р. становить 40 592,34 грн.
Відповідно до п.5.3 кредитного договору Позичальник зобов’язується сплатити за несвоєчасну сплату суми кредиту та/або процентів за користування кредитом пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Згідно розрахунку позивача пеня по кредиту за період з 05.01.2009 р. по 05.08.2009 р. становить 40 339,61 грн.
Крім того, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 08.09.2009 р. №2419 позивач просить стягнути з відповідача пеню по кредиту за період з 06.08.2009 р. по 08.09.2009 р. в розмірі 9 639,43 грн.
Частина 1 ст.223 Господарського кодексу України передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом.
За змістом п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.
Ст.256 Цивільного кодексу містить тлумачення терміна «позовна давність». Це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі, позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про збільшення позовної давності сторонами не укладався. Водночас, відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Відповідач заяви про застосування позовної давності не подавав, тому суд застосовує спеціальну позовну давність для стягнення пені строком в 1 рік відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, в межах якої правомірним є нарахування позивачем пені відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України у сумі 40 339,61 грн.
Таким чином, у позові про стягнення нарахованої пені по кредиту за період з 06.08.2009 р. по 08.09.2009 р. в розмірі 9 639,43 грн. слід відмовити.
Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 08.09.2009 р. №2419 сума пені по відсотках за період з 01.07.2009 р. по 08.09.2009 р. становить 795,09 грн., нарахування якої є правомірним в межах 6-місячного строку згідно ч.6 ст.232 ГК України.
П.5.2 кредитного договору передбачено, що Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов’язань по поверненню Банку сум кредиту та/або процентів за користування кредитом зобов’язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
Станом на 08.09.2009 р. згідно уточненого розрахунку позивача індекс інфляції по основній сумі боргу становить 16 812,70 грн.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Станом на 08.09.2009 р. згідно уточненого розрахунку позивача 3% річних по основній сумі боргу за період з 05.01.2009 р. по 08.09.2009 р. становить 1 392,67 грн., 3% річних по відсотках за період з 01.07.2009 р. по 08.09.2009 р. становить 77,04 грн.
П. 3.2 договору встановлено плату за управління кредитом, яка нараховується Банком щомісячно в розмірі 0,07% від суми оформленого кредиту та сплачуються Позичальником в останній робочий день поточного місяця з поточного рахунку Позичальника.
Сума заборгованості відповідача по платі за управління кредитом станом на 08.09.09 р. становить 1050 грн.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 24.07.2006 р. між банком та товариством з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничої торгової фірми “Старк” був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтяру І.В. та зареєстрований в реєстрі за №7060 (а.с.13-16) та договори застави б/н та №42-5 від 24.07.2006 р. (а.с.17-22), згідно яких Банку було передано в іпотеку нерухоме майно: приміщення адмінбудинку «А-2»площею 248,0 кв.м., бензозаправку (операторська з навісом) «В-1»площею 7,1 кв.м., приміщення майстерні «Гґ-1»площею 57,9 кв.м. та в заставу рухоме майно: крупорушку R6-МКЦ-7 та 90 тонн цукру, які знаходяться за адресою: Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова,6.
Згідно зазначених договору іпотеки та договорів застави ТзОВ АВТФ «Старк»є майновим поручителем СГ ТзОВ «Старк-Агро».
Згідно п.3.1.5 договору іпотеки у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов’язань за цим договором, або невиконання Позичальником умов кредитного договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу.
Відповідно до п.7 договорів застави заставодержатель має право за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги в межах предмету застави , згідно умов кредитного договору, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1 Закону України «Про іпотеку»іпотекою є - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Ст.33 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ст.1 Закону України «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про заставу" договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках коли предметом договору є нерухоме майно, договір застави повинен нотаріально посвідчуватись. За бажанням сторін договір застави може бути зареєстровано (ст. 15 Закону України "Про нотаріату України "" ()тависвідчуватисьисьмовій формі,у випадках коли предметом договору є нерухое троченого платежу, у розм"). Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачене договором чи законом. Згідно з ст. 20 Закону України "Про заставуу України "" ()тависвідчуватисьисьмовій формі,у випадках коли предметом договору є нерухое троченого платежу, у розм" звернення стягнення на заставне майно здійснюється, зокрема за рішенням суду. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про заставу" заставодавець може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Договори іпотеки та застави підписані сторонами, що свідчить про їх волевиявлення на укладення, укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, будь-яких порушень та недоліків при їх укладенні не встановлено, предметом судового розгляду договори не були, в судовому порядку недійсними не визнавалися.
Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача по кредитному договору №68-4 від 24.07.2006 р. становить 604 605,75 грн., в тому числі: 498 356,16 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 40 592,34 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 1 050 грн. плати за управління кредитом, 795,09 грн. пені по процентах, 40 339,61 грн. пені по кредиту, 16 812,70 грн. індексу інфляції по основній сумі боргу, 6 546,99 грн. 3% річних по основній сумі боргу, 112,86 грн. 3% річних по процентах, підтверджена матеріалами справи та підставна оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про звернення стягнення на заставне майно боргу в сумі 604 605 грн. 75 коп. підлягає до задоволення.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 6 142,44 грн. коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.
Господарський суд, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України «Про іпотеку», «Про заставу», ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України,-
в и р і ш и в:
1. Позов задоволити частково.
2. Звернути стягнення заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" по кредитному договору №68-4 від 24.07.2006 р. у розмірі 604 605 грн. 75 коп. на майно Товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничої торгової фірми “Старк”: приміщення адмінбудинку «А-2»площею 248,0 кв.м., бензозаправку (операторська з навісом) «В-1»площею 7,1 кв.м., приміщення майстерні «Гґ-1»площею 57,9 кв.м., крупорушку R6-МКЦ-7 та 90 тонн цукру, які знаходяться в Луцькому районі, с. Рованці, вул. Промислова,6. на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Луцьк" (43000 м.Луцьк, вул. С.Бандери, 20, МФО 303138, код ЄДРПОУ 09303133).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничої торгової фірми “Старк” (м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, р/р 260033011253 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Луцьк», МФО 303018, код ЄДРПОУ 13360579) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Луцьк" (43000 м. Луцьк, вул. С.Бандери, 20, МФО 303138, код ЄДРПОУ 09303133) 6 142,44 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення.
4. В решті позову відмовити.
Суддя Л.І. Соломка
Дата виготовлення повного
тексту рішення –16.10.2009 р.