Справа № 1490/5551/12 10.12.2012 10.12.2012 10.12.2012
Номер провадження: 33/1490/331/12
.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/1490/331/2012р. Головуючий 1-ї інстанції Крутій О.П.
Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя апеляційної інстанції ОСОБА_1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2012р. м. Миколаїв
Суддя апеляційного суду Миколаївської області Дзюба Ф.С., при секретарі Гуряновій А.Ю., за участю особи, яка притягнута до відповідальності ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, учасниці ДТП ОСОБА_4, розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19Л 1.2012р., якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,
Визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та постанови суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він, 11.10.2012р. приблизно о 0715 години, керуючи велосипедом «Азимут», виїжджаючи з прилеглої території в районі перехрестя вул. Авангардної та пр.. Октябрьського, проявив неуважність до дорожньої обстановки в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Шкода» д/н BE 4182 АО, який рухався по вул. Авангардній під керуванням водія ОСОБА_4.
В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_2 тілесні ушкодження.
В апеляції правопорушник просить постанову районного суду скасувати та постановити своє рішення, яким провадження по справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення, так як на його думку даного правопорушення він не вчиняв, рухався по рівнозначній дорозі, а тому водій ОСОБА_4 повинен був надати йому перевагу в русі.
Посилається на те, що судом не перевірено правильність складання протоколу, а обставини викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи
Заслухавши доповідь судді, скаржника та його захисника в підтримку доводів апеляції, ОСОБА_4, яка просила залишити постанову суду без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, находжу її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення та накладаючи на нього адміністративне стягнення, суд прийшов до правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і обґрунтував свої висновки дослідженими в судовому засідання доказами, а саме свідченнями потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факт порушення ОСОБА_2 ПДР. Ці свідчення підтверджені протоколом огляду місця ДТП та даними схеми до цього протоколу, а також даними протоколу про адміністративне правопорушення.
Посилання апелянта на неправильність обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення є безпідставними, так як законність його складання учасниками ДТП не оскаржувалась.
Крім того, органами дізнання винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, де в мотивувальній її частині визначена вина ОСОБА_2 в порушенні ПДР і ця постанова ніким не оскаржувалась і набрала законної сили.
При таких обставинах вважаю, що підстав для скасування постанови суду з закриттям провадження по справі, про що просив апелянт, немає.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.11.2012р. відносно ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Ф.С. Дзюба