Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3887/ 2009р.                     Головуючий у 1 інстанції: Боровікова А.І.

                                Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        07 вересня 2009 року                             м. Запоріжжя

        Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Кочеткової І.В.,

Суддів:               Крилової О. В.,

                            Бабак А.М.,

При секретарі:   Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2008 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулися до суду із вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14 січня 2008 року з вони відповідача в результаті прориву системи гарячої води на технічному поверсі будинку АДРЕСА_1  відбулося залиття квартир, які знаходяться на 10 та 9 поверхах будинку, в тому числі і їх квартири НОМЕР_1.

Посилаючись на те, що в добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати вартість ремонтно-відновлювальних робіт, просили стягнути з нього матеріальну шкоду у сумі 20 393,89 грн., моральну шкоду у сумі 20 000 грн., судові витрати, витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн. та витрати пов’язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1000 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» на користь позивачів  матеріальну шкоду в сумі 17 259 грн. 60 коп., моральну шкоду у сумі 1000 грн., витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн., судові витрати у сумі 1 181 грн. 50 коп., а усього стягнуто 20 941 грн. 10 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Оселя» просить скасувати рішення як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Частково задовольняючи позов і стягуючи на користь позивачів кошти на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що залиття квартири сталося з вини відповідача, який відповідно до вимог ст.ст.23,1166,1167 ЦК повинен її відшкодувати.

Факт залиття квартири позивачів у січні 2008 року не оспорюється відповідачем і підтверджується відповідними актами від 14.01.2008 р. і 29.01.2008 р. (а.с.11-14),   показаннями свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4., тощо.

Вартість і обсяг ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивачів встановлений  судовою будівельно-технічною експертизою від 06.10.2008 р. (а.с.63-90).

За таких обставин доводи відповідача про недоведеність розміру майнової шкоди не заслуговують на увагу.

Добровільне відшкодування відповідачем вартості ремонтних робіт  у липні 2007 року  після залиття квартири позивачів гарячою водою, яке сталося у березні 2007 року, не звільняє його від обов’язку відшкодувати шкоду, завдану повторним залиттям квартири у січні 2008 року.

Посилання апелянта на те, що позивачі не відремонтували свою квартиру після першого залиття,  а тому розмір  відшкодування повинен бути визначений з урахуванням раніше виплачених коштів, не заслуговує на увагу, оскільки  не ґрунтується на зібраних у справі доказах і спростовується фактичними обставинами справи.

Готовність відповідачів за власні кошти і власними силами відремонтувати квартиру позивачів не являється достатньою підставою для відмови у позові, оскільки відповідно до ст.1192 ЦК право вибору способу відшкодування належить потерпілому, а не особі, з вини якої завдано шкоди майну потерпілого.

За таких обставин рішення суду в частині відшкодування матеріальної і моральної шкоди відповідає вимогам ст.ст.212, 213 ЦПК, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.  

Разом з тим, стягуючи з відповідача на користь позивача кошти за надання правової допомоги, суд допустився порушень норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За змістом ст.ст.79, 84 ЦПК до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі, витрати на правову допомогу адвоката або іншого фахівця в галузі права.

Процесуальне становище особи, яка надає правову допомогу, її права і порядок вступу у процес  визначені ст.56 ЦПК. Зазначені особи відносяться до інших учасників процесу.

Із матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в суді першої інстанції в якості представника позивачів, а не в якості особи, яка надає правову допомогу, приймав участь адвокат ОСОБА_5 (а.с.43-45).

Представник особи, яка бере участь у розгляді справи за дорученням або за договором (ордером), має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено ст.ст.26,42 ЦПК, відноситься до осіб, які приймають участь у розгляді справи, і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу. ЦПК не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді.

Оскільки ОСОБА_5. приймав участь в якості представника позивачів, а не особи, яка надає правову допомогу, відповідно до ст.85 ЦПК саме він, а не позивачі набуває право на компенсацію втраченого заробітку або за відрив від звичайних занять.

Клопотання про виплату компенсації втраченого заробітку представник позивачів суду не заявляв, відповідних доказів і розрахунків не надавав.

За таких обставин судове рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивачів витрат на правову допомогу представника не ґрунтується на вимогах ст.ст.79,84,85 ЦПК, оскільки правова допомога, яку надавав представник, стороні не компенсується.

Керуючись ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя» задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2009 року по цій справі в частині компенсації витрат на правову допомогу у розмірі 1 500 грн. скасувати і ухвалити нове, яким в компенсації витрат на правову допомогу ОСОБА_1. і ОСОБА_2 відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

          Головуючий:

          Судді: