Судове рішення #6330698

   

Справа № 2-1154/2009 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2009 р.                                         м.Кременчук

 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьорі С.І., при секретарі Головньовій Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом юридичної особи закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до фізичної особи ОСОБА_1, Кременчуцького міського управління ГУМВС україни в Полтавській області, за участю третіх осіб фізичної особи ОСОБА_2, Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Крюківського РВ Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області, про визнання дійсним договору про іпотечний кредит та звернення стягнення на квартиру, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звернувся до суду з вказаним позовом, згідно якого просив суд ухвалити рішення, яким визнати дійсним договір іпотеки № PLRMGI0000002898 від 18 січня 2008 року, укладений між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_1; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № PLRMGI0000002898 від 18 січня 2008 року в розмірі 238829 грн. 99 коп. звернути стягнення на квартиру загальною площею 73,3 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з наданням права на отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідачку, яка зареєстрована та мешкає в квартирі АДРЕСА_2 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в місті Кременчуці. Судові витрати просить покласти на відповідача.

    Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до укладеного між позивачем та третьою особою Плахот ним І.В. договору № PLRMGI0000002898 від 18 січня 2008 року, останній отримав кредит в розмірі 227 250 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18 січня 2023 року. На забезпечення взятих на себе Плахот ним І.В. зобов»язань, 18 січня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки  за номером PLRMGI0000002898, за умовами якого ОСОБА_1 надала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_2, яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 22 червня 2007 року. Третя особа ОСОБА_1 своїх зобов»язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконав, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 238 829 грн. 99 коп. За викладених обставин позивач звернувся до суду з позовом для вирішення питання щодо визнання договору іпотеки дійсним, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідача з квартири, якає предметом іпотеки.

    В ході судового розгляду справи, представник позивача уточнив позовні вимоги, просив суд ухвалити рішення, яким визнати дійсним договір іпотеки № PLRMGI0000002898 від 18 січня 2008 року, укладений між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_1; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № PLRMGI0000002898 від 18 січня 2008 року в розмірі 246 523 грн. 13 коп. звернути стягнення на квартиру загальною площею 73,3 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з наданням права на отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідачку, яка зареєстрована та мешкає в квартирі АДРЕСА_2 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в місті Кременчуці. Судові витрати просить покласти на відповідача.

    В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовільнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1, представник відповідача ОСОБА_3 міського управління ГУМВС України та третя особа ОСОБА_1 в  судове засідання  не з» явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

Представник третьої особи Відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Крюківського РВ Кременчуцького МУ ГУМВС України був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, однак в судове засідання не з»явився, надавши суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі.

    За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_1, представника відповідача Кременчуцького МУ ГУМВС України в Полтавській області, третьої особи ОСОБА_1, представника третьої особи Відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Крюківського РВ КМУ ГУМВС України в Полтавській області  на підставі наявних в справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

    Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши  та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

    18 січня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з одного боку, та ОСОБА_2, з іншого боку, було укладено договір про іпотечний кредит № PLRMGI0000002898, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 227 250 грн. зі сплатою 15 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 18 січня 2023 року.

    З метою забезпечення взятих на себе ОСОБА_1 за кредитним договором зобов»язань, 18 січня 2009 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки за номером PLRMGI0000002898, предметом якого є нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 73,3 кв.м., житловою площею 65,7 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12 червня 2007 року.

    Відповідно до пункту 2.4 договору про іпотечний кредит позичальник зобов»язався щомісячно до 18 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані кредитором відсотки ануїтентними платежами в сумі не менше 3213 грн. 5 коп.; останню сплату ануїтентного платежу здійснити не пізніше 18 січня 2023 року.

    Як достовірно встановлено судом та вбачається з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов»язань за кредитним договором, оскільки не виконав свого обов»язку щодо погашення у визначений договором термін кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість перед банком за кредитом в розмірі 246 523 грн. 13 коп.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно положень статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимогами статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк  або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, аналізуючи матеріали справи, документи, приймаючи до уваги пояснення представника позивача, суд вважає достовірно доведеним факт неналежного виконання ОСОБА_1 свого зобов’язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставоджатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів та неустойки.

Відповідно до визначення термінів, які надає стаття 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека – вид забезпечення виконання зобов»язання нерухомим майном, що залишається у володінні, користування іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов»язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов»язанням у повному обсязі чи в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює зобов»язання.

    Згідно статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

  Відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

    Частиною 1 статті 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.

Пунктом 65 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 205/5 від 3 березня 2004 року передбачено, що якщо рішенням суду передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі – покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Відповідно до пункту 61, 63 вказаної вище інструкції при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності на вказане майно та, у передбачених законом випадках, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, якій його відчужують.

Згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року, одним із документів, що підтверджують державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно в осіб, що його відчужують є витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно для його подальшого продажу. Пункт 5.1.1 зазначеного Положення передбачає, що право на отримання витягу мають власник, його спадкоємці та правонаступники юридичних осіб, уповноважені особи.

Виходячи з викладеного та беручи до уваги, що іпотекодержатель без наявності відповідних документів не зможе реалізувати предмет іпотеки, суд вважає, що слід надати позивачу право на отримання документів, необхідних для продажу квартири.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», у зв»язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.  

    Оскільки, статтею 88 Цивільно-процесуального Кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати,  суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та судовий збір в розмірі 1708 грн. 50 коп., які були сплачені позивачем при подачі позову до суду.

    Керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 84, 88, 212,  213, 215 Цивільно-процесуального Кодексу України, статтями 526, 527, 1054 Цивільного Кодексу України, статтями 1, 7, 12, 33, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку» суд , -

ВИРІШИВ :

    Позовні вимоги юридичної особи закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до фізичної особи ОСОБА_1, Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області про визнання дійсним договору про іпотечний кредит та звернення стягнення на квартиру – задовольнити.

    Договір іпотеки № PLRMGI0000002898 від 18 січня 2009 року, укладений між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 визнати дійсним.

    Стягнути заборгованість за кредитним договором № PLRMGI0000002898 від 18 січня 2008 року в розмірі 238829 грн. 99 коп.  шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 73,3 кв.м. шляхом надання закритому акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» право продажу  вищезазначеної квартири.

    Визнати за закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» право на отримання документів, необхідних для продажу квартири АДРЕСА_3.

    Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_3 без надання іншого житлового приміщення.

    Зобов»язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Крюківського РВ Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області зняти ОСОБА_1 з реєстрації за адресою АДРЕСА_4.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 1708 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.    

    Відповідачем   може бути подано заяву про перегляд заочного рішення в десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

   

    Суддя :    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація