Комінтернівський районний суд м.Харкова

м. Харків, пров. Брянський, 5, 61068, (057) 771-46-62

Справа № 2-1503/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді -Білецької А.М.

при секретарі - Дегтярьовій H.A.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, орган опіки та піклування Комінтернівської районної в м. Харкові ради про відновлення порушеного права та вселення, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, департаменту економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації, треті особи ОСОБА_3, Комінтернівський РВК м. Харкова про визнання свідоцтва про приватизацію житла недійсним, про визнання права користування житловим приміщенням та про вселення, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання особи такою, що не набула права користування житловим, приміщенням та про визнання незаконним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, орган опіки та піклування Комінтернівської районної в м. Харкові ради про відновлення порушеного права та вселення. Просив відновити порушене право неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на житло, шляхом вселення її до квартири за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати батька неповнолітьної, ОСОБА_2 не перешкоджати проживанню неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаною адресою.

В обгрунтування позову позивач посилався на те, що прокуратурою Комінтернівського району м. Харкова в порядку нагляду за додержанням вимог законодавства про охорону дитинства розглянуто звернення ректора Харківського гуманітарно - педагогічного інституту Пономарьової Г.Ф, щодо порушення прав та законних інтересів неповнолітньої студентки 1 курсу факультету початкової освіти вказаного навчального закладу, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З моменту народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьками проживала за адресою: АДРЕСА_1.

13 грудня 2005 року рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова батьки неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були позбавлені відносно неї батьківських прав.

Неповнолітня ОСОБА_1 перебуває на обліку в службі у справах дітей Комінтернівської районної в м. Харкові ради за № 288 як дитина, яка залишилась без піклування батьків.

Рішенням виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради від 17 квітня 2007 року № 100-1 за неповнолітньою ОСОБА_1 збережено право на житло за адресою: АДРЕСА_1.

З 02 лютого 2007 року ОСОБА_1 була влаштована до дитячого притулку «Гармонія» а згодом до Люботинскької школи - інтернату.

21 травня 2009 року на підставі рішення виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради від 17 квітня 2007 року № 100-1, ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, однак батько неповнолітньої перешкоджає її проживанню за вказаною адресою.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги прокурора Комінтернівського району м. Харкова та звернулася з позовом в якому просила визнати свідоцтво про приватизацію квартири на імя ОСОБА_2, розташовану за адресою АДРЕСА_1, видане 02 липня 1998 року управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради НОМЕР_1 - недійсним. Визнати за нею право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 з 1992 року по даний час. Поновити її порушене право, вселити її в квартиру, розташовану за асдресою АДРЕСА_1.

В обгрунтування позову посилалась на те, що вона, ОСОБА_1, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1. Її батьками згідно свідоцтва про народження, є мати, ОСОБА_5, та батько, ОСОБА_2. На момент її народження її батьки проживали та були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1. Після її народження її мати, батько, брат ОСОБА_9. та вона, проживали спільно в спірній квартирі як члени однієї сім'ї. Таким чином, вона набула права користування спірною квартирою з моменту народження. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 листопада 1995 року її мати, ОСОБА_5 була визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням кв. АДРЕСА_1. В цьому ж рішенні суд, посилаючись на докази встановлені в судовому засіданні, зазначив, що в картирі поживали вона, позивач ОСОБА_1, її мати, ОСОБА_5, батько ОСОБА_2, брат ОСОБА_9. У відношенні неї суд не приймав рішення про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням і за нею зберігалось право користування житлом. Однак, незважаючи на те, Що вона не була визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, вона разом з матірю ОСОБА_6 була знята з реєстрації. Після того, як 13 грудня 2005 року рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова, її батьки, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, були позбавлені відносно неї батьківських прав, її виховувала тітка, ОСОБА_7 Вона являлась її опікуном згідно рішення виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради № 309 -1 від 16 грудня 2003 року. Надалі, це рішення було скасоване рішенням виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради від 17 квітня 2007 року № 100-1 за нею, ОСОБА_1, збережено право на житло за адресою: АДРЕСА_1. З 02 лютого 2007 року вона була влаштована до дитячого притулку «Гармонія», а згодом до Люботинскької школи - інтернату. Паспорт був виданий їй під час навчання в Люботинській школі -інтернаті з відміткою місця проживання АДРЕСА_1. Тобто з моменту народження Та до теперішнього часу місцем її поживання є спірна квартира. Однак, як їй стало відомо, її батько, відповідач ОСОБА_2 здійснив приватизацію квартири в цілому лише на своє ім'я. Вважала, що вона має право на приватизацію житла. До того ж, відповідач ОСОБА_2, перешкоджає її проживанню в квартирі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги прокурора Комінтернівського району м. Харкова та ОСОБА_1 не визнав. В задоволенні позовів просив відмовити. Звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання особи такою, що не набула права користування житловим приміщенням та про визнання незаконним рішення.

Просив суд визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що не набула права користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1. Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради від 17 квітня 2007 року № 100-1 про збереження права ОСОБА_1 на житло в квартирі АДРЕСА_1.

В обгрунтування позову зазначив наступне. Після народження дитини, ОСОБА_5 виїхала з м. Харкова до м. Москви. Дитина, ОСОБА_1, знаходилась разом із матір'ю, в сірній квартирі не оселялась, не проживала в ній, а тому права користування житловою площею у вказаній квартирі не набула. Шлюб між ним, ОСОБА_2, та ОСОБА_5, був розірваний 22 березня 1995 року. Всі питання щодо розподілу спільно придбаного майна були вирішені в добровільному порядку, дитина ОСОБА_1 залишилась проживати з матір'ю ОСОБА_5 Тому цілком незаконним і необгрунтованим було рішення виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради від 17 квітня 2007 року № 100-1 про збереження права ОСОБА_1 на житло в квартирі АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до висновку № 20-819 від 18 травня 2010 року молекулярно - генетичного дослідження, проведеного експертом відділу молекулярно -генетичної ідентифікації лабораторії спеціальних видів експертизи ДН ДЕКЦ МВС України старшим лейтенантом міліції Повх A.C., його, ОСОБА_2 батьківство відносно дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключається.

Представник відповідача, виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради, позовні вимоги прокурора Комінтернівського району м. Харкова та ОСОБА_1підтримав, позови просив задовольнити.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування Комінтернівської районної в м. Харкові ради, позовні вимоги прокурора Комінтернівського району м. Харкова га ОСОБА_1підтримала, позови просив задовольнити.

Третя особа, ОСОБА_1, підтримав позовні вимоги ОСОБА_2 та в задоволенні позову прокурора Комінтернівського району м. Харкова та ОСОБА_1 просив відмовити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1. Її батьками згідно свідоцтва про народження, є мати, ОСОБА_5, та батько, ОСОБА_2. На момент народження позивача ОСОБА_1 її батьки проживали та були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1. Після її народження її мати, батько, брат ОСОБА_9. та вона, позивач ОСОБА_1 проживали спільно в спірній квартирі як члени однієї сім'ї. Таким чином, позивач ОСОБА_1 набула права користування спірною квартирою з моменту вродження. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 листопада 1995 Року мати позивача, ОСОБА_5 була визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням кв. АДРЕСА_1. В цьому ж рішенні суд, посилаючись на докази встановлені в судовому засіданні, зазначив, що в картирі зареєстровані неповнолітня ОСОБА_1, її мати, ОСОБА_5, батько ОСОБА_2, брат ОСОБА_9. У відношенні позивача ОСОБА_1 суд не приймав рішення про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, оскільки відповідач ОСОБА_2 не звертався до неї з таким позовом і не міг звернутися, так як ОСОБА_1 на той час була неповнолітньою, а він її законним представником. Таким чином за позивачем ОСОБА_1 зберігалось право користування житлом незалежно від того, що цього права була позбавлена її мати. Однак, незважаючи на те, що вона не була визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, вона разом з матірю ОСОБА_6 була знята з реєстрації. Після того, як 13 грудня 2005 року рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова, її батьки, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, були позбавлені відносно неї батьківських прав, позивача ОСОБА_1 виховувала тітка, ОСОБА_7 Вона являлась її опікуном згідно рішення виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради № 309 -1 від 16 грудня 2003 року. Надалі, це рішення було скасоване рішенням виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради від 17 квітня 2007 року № 100-1. За ОСОБА_1, збережено право на житло за адресою: АДРЕСА_1. З 02 лютого 2007 року ОСОБА_1 була влаштована до дитячого притулку «Гармонія», а згодом до Люботинскької школи - інтернату. Паспорт був виданий їй під час навчання в Люботинській школі -інтернаті з відміткою місця проживання АДРЕСА_1. Тобто з моменту народження та до теперішнього часу місцем її поживання є спірна квартира.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.71 ЖК України, житлова площа зберігається за тимчасово відсутніми наймачами або членами його сімї понад шість місяців в випадках поміщення дітей на виховання в держану дитячу установу протягом всього часу перебування в цій установі.

Також, відповідно до ст. 248 СК України дитина, позбавлена батьківської опіки, яка проживає в установах освіти, має право на збереження права користування житловим приміщенням, в якому вона раніше проживала.

Згідно п.2 ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду'' передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або спільну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї , які постійно проживають в даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.

Так як з моменту народження у позивача виникло право користування житловим приміщенням в спірній квартирі, її тимчасова відсутність на житловій площі була пов'язвна із проживанням у опікуна, а наділі в дитячому будинку та школі -інтернаті і за цей період за позивачем зберігалось право користування квартирою, то право позивача на приватизацію житла було порушене. Тому свідоцтво про приватизацію житла повинно бути визнане недійсним.

Також, позовні вимоги в частині вселення підлягають задоволенню, оскільки встановлено в судовому засіданні, чого не заперечував і відповідач ОСОБА_2, позивача ОСОБА_1 не пускають в квартиру АДРЕСА_1.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги прокурора Комінтернівського району м. Харкова підлягають задоволенню у повному обсязі. Позовні вимоги ОСОБА_1 суд задовольняє частково. Суд вваажає, що позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права користування квартирою АДРЕСА_1, оскільки таке право вона не втрачала.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання особи такою, що не набула права користування житловим приміщенням та про визнання незаконним рішення суд відмовляє з вищенаведених підстав.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», п.3 ч.3 ст. 71 ЖК України, ст. 248 СК України, п.2 ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" ,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Позовні вимоги прокурора Комінтернівського району м. Харкова задовольнити повністю.

Визнати свідоцтво про приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, виданого 02 липня 1998 року управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської Ради, реєстраційний НОМЕР_1 -недійсним.

Відновити порушене право ОСОБА_1 на житло шляхом її вселення до квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати проживанню ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання особи такою, що не набула права користування житловим приміщенням та про визнання незаконним рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя - А.М. Білецька