АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-3110/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Геєць Ю.В.
Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Савченко О.В.
Сапун О.А.
При секретарі: Петровій О.Б..
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області про визнання інформації недостовірною, -
В С Т А Н О В И Л А :
В жовтні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ТУДСА в Запорізькій області про визнання інформації недостовірною.
В позовній заяві зазначав, що 18 липня 2006 року від відповідача ним отримано відповідь вих. № Г-12/06. Це була відповідь на його скаргу від 21 червня 2006 року вх. № Г-12, відносно бездіяльності Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
У зазначено листі було вказано: «Повідомляємо, що Ваш адміністративний позов від 25 січня 2006 року, ухвалою судді Мазура В.С. від 06.02.2006 року залишено без руху. Ухвала суду направлялася поштою 08.02.2006 року».
Інформація про те, що ухвала суду, по адміністративній справі № 2а-62/2006 (2а-122/07) направлялася йому поштою не відповідає дійсності та не підтверджується матеріалами адміністративної справи У справі відсутні докази направлення вказаної ухвали суду у строк вказаний у листі від 18 липня 2006 року вих. № Г-12/06, тобто - 08 лютого 2006 року, а саме зворотна розписка з відмітками про направлення та отримання вказаної ухвали. Ухвала направлена йому лише 12 жовтня 2006 року, цей факт підтверджується штампом на поштовому конверті.
Просив суд визнати інформацію про дату направлення йому ухвали від 06 червня 2006 року по адміністративній справі № 2а-62/2006 про залишення без руху адміністративного позову, викладену у листі від 18 липня 2006 року вих. № Г-12/06, а саме дату 08 лютого 2006 року - недостовірною.
В ході судового розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги та просив також визнати інформацію про зміст його скарги від 21 червня 2006 року вх. № Г-12, викладену у листі територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області від 18 липня 2006 року вих. № Г-12/06, а саме що ОСОБА_1. у скарзі від 26 січня 2006 року посилається на те, що зазначену ухвалу суду не отримав - недостовірною.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 Посилаючись на те, що зазначене рішення не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, на його думку, при ухваленні рішення порушенні норми матеріального та процесуального права ,просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, представника відповідача , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого немайнового права та інтересу.
У відповідності до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відомості ,які викладені територіальним управлінням державної судової адміністрації у відповіді №Г-1206 від 18.07.2006 року на скаргу ОСОБА_1 від 21.06.2006 року , не відповідають ознакам таких , що порушують його немайнові права .Сам ОСОБА_1. пояснював , що не йдеться про порушення його прав, вимоги його заключаються лише у визнанні недостовірною інформації, яка міститься у відповіді.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідь підготовлена відповідно до матеріалів справи №2а-122/07, розглянутої в порядку адміністративного судочинства . Матеріали зазначеної справи були предметом перевірки і оцінки суду апеляційної інстанції при розгляді заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Орджонікідзевського районного суду та апеляційної скарги на ухвалу. Зазначене свідчить про забезпечення захисту процесуальних прав ОСОБА_1 у спосіб, передбачений Кодексом адміністративного судочинства.
Відповідно до цих обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав , що відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
Висновки суду ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, відповідають фактичним обставинам справи Фактична сторона справи встановлена з додержанням вимог процесуального права.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення Конституції Закону України „Про звернення” не заслуговують на увагу. Відповідь ОСОБА_1. дана по порушеним у скарзі питанням.
Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: