АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-3351                                  Головуючий у 1 інстанції             2009  р.                               Нестеренко Т.В.

                                                      Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“10” вересня 2009 року                                                          м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

        Головуючого:    Калашнікової О.В

        Суддів :               Приймака В.М.

Осоцького І.І.

    При секретарі:   Петровій О.Б.

              розглянувши у відкритому  судовому  засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич”            

          на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від “29” грудня 2008 року по справі за позовом

         ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИЛА:

    У липні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до бази відпочинку „Талісман” про витребування майна з чужого незаконного володіння, який в ході судового розгляду справи уточнила.

В позові зазначала, що вона за договором купівлі-продажу № 157 від 16.05.2008 року укладеному між нею та ТОВ „Дніпропетровський завод „Темп” стала власником дорожніх залізобетонних плит, які раніше знаходились у тимчасовому володінні бази відпочинку „Талісман” за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Федотова коса, 82. Згідно п. 3.1. договору зазначені плити  мала забрати на умовах самовивозу з бази відпочинку „Талісман”. Посилаючись на те, що вона двічі зверталася до директора бази відпочинку „Талісман” з вимогою повернути належні їй плити, погодити дату їх демонтажу та вивозу, але відповіді так і не отримала що порушує її право власності, просила суд зобов’язати базу відпочинку „Талісман” повернути їй дорожні плити у кількості 72 шт., зобов’язати базу відпочинку „Талісман” забезпечити їй можливість демонтажу та вивозу належних плит та стягнути витрати на правову допомогу в сумі 5 000 грн.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 28.10.2008 року за клопотанням позивача, по цій справі замінено первісного відповідача Базу відпочинку „Талісман” належним відповідачем – ТОВ „Славутич”

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від “29” грудня 2008 року позов задоволено. Зобов’язано ТОВ „Славутич” передати ОСОБА_1 плити дорожні залізобетонні у кількості 72 шт., розміщені на базі відпочинку, яка розташована за адресою: смт. Кирилівка Запорізької області, вул. Федотова коса, 82; зобов’язано ТОВ „Славутич” забезпечити ОСОБА_1. можливість демонтажу та вивозу плит дорожніх залізобетонних у кількості 72 шт., які розміщені на базі відпочинку „Урожай”, яка розташована за адресою: смт. Кирилівка Запорізької області, вул. Федотова коса, 82; стягнуто з ТОВ „Славутич” на користь ОСОБА_1 5000 грн. за надання юридичних послуг.  

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ „Славутич” подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність, просило рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ЦПК України у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74, ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, справу було розглянуто та ухвалено рішення  у відсутності представника відповідача ТОВ „Славутич”. В рішенні суду зазначено, що представник відповідача та відповідач повідомлені про час та місце судового засідання через засоби масової інформації, причини неявки суду не повідомив, а тому суд першої інстанції дійшов до висновку про можливість слухання справи у відсутності представника відповідача та вирішувати справу на наявних у справі доказах.

Між тим, умови, передбачені ч. 9 ст. 74 ЦПК України для виклику в судове засідання через оголошення у пресі у суду першої інстанції були відсутні, оскільки за змістом даної норми процесуального права відповідач викликається в суд через оголошення у пресі у разі якщо його місце проживання або місцезнаходження позивачеві невідоме навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ. З матеріалів справи вбачається, що повістки про виклик відповідача та його представника в судове засідання поверталися не врученими через закінчення терміну зберігання, а не у зв’язку з відсутністю його за зазначеною адресою, а тому  повістки судом першої інстанції повинні були вручатися за правилами ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України.

Дані про належне повідомлення ТОВ „Славутич” та його представника про час та місце слухання справи відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод особа має право на справедливий і відкритий розгляд справи.

Неповідомлення належним чином сторони про дату судового засідання є порушенням норм Конституції, Цивільного процесуального Кодексу України, які гарантують сторонам додержання основних засад судочинства, зокрема змагальності сторін і свободу у наданні ними суду доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим,  оскільки постановлено з порушенням норм процесуального права, тому воно підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” задовольнити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від “29” грудня 2008 року по цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: