Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-4220/09 Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.
Суддя-доповідач: Бондар В.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів: Крилової О.В.
Спас О.В.
При секретарі: Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 липня 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-плюс» про стягнення суми неодержаного доходу у зв’язку з тимчасовим зайняттям земельної ділянки, -
ВСТАНОВИЛА:
09 грудня 2008 року ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до ТОВ «Нива-плюс» про стягнення суми неодержаного доходу у зв’язку з тимчасовим зайняттям земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що згідно акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 059427 їй на праві власності належить земельна ділянка, площею 7,7367 га., що розташована за АДРЕСА_1, землі колишнього КСП «Зоря». В період з 2005 по 2006 рік ТОВ «Нива плюс» користувалося вказаною земельною ділянкою, обробляло та збирало врожай, без її згоди на використання та без укладання договору оренди. Факт використання земельної ділянки відповідачем підтверджено актами, складеними представниками Луначарської сільської ради. У зв’язку з порушенням її права власності на земельну ділянку, вона не отримала дохід від користування належною йому земельною ділянкою за два роки у сумі 4870.00 гривень.
Посилаючись на зазначені обставини, просила суд стягнути з ТОВ «Нива-плюс» на її користь суму неодержаного доходу у розмірі 4870,00 грн.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 липня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Нива плюс» відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2. в особі представника ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з ТОВ «Нива плюс» 1879,92 грн. безпідставно отриманих доходів за використання його земельної ділянки за 2005-2006 роки.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд виходив з того, що позивач не надав належних доказів спричинення йому збитків незаконним зайняттям земельної ділянки ТОВ «Нива-плюс».
Колегія суддів вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд повно та всебічно з’ясував обставини справи на які посилалися сторони, дослідив надані ними докази і відповідно їх оцінив, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу та закон, що їх регулює.
З матеріалів справи вбачаться, що з 15 січня 2005 року ОСОБА_2. є власником земельної ділянки, площею 7,7367 га., що розташована за АДРЕСА_1, КСП «Зоря», Луначарської сільської ради, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 059427 від 15 січня 2004 року (а.с. 5).
Відповідно актів Луначарської сільської ради від 19 липня 2005 року та 23 травня 2006 року земельна ділянка, що належить на праві власності ОСОБА_2 знаходилася в користуванні ТОВ «Нива-плюс», яке її обробляло, засівало та збирало врожай, без згоди ОСОБА_2 на її використання та без укладання договору оренди.(а.с. 9,10).
Однак, як пояснив представник відповідача, використання земельної ділянки ОСОБА_2 було погоджено з орендодавцем ОСОБА_3, з яким ТОВ «Нива плюс» була укладена угода від 18 травня 2006 року про обмін земельними ділянками та плату за користування земельною ділянкою № 421, що належить ОСОБА_2. проводив ОСОБА_3
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, позивач не спростував зазначених заперечень відповідача проти його позовних вимог, та не надав доказів тому, що протягом 2005 – 2006 року відповідач протиправно, без його згоди та згоди орендаря ОСОБА_3 користувався його земельною ділянкою, а він приймав міри по витребуванню її із чужого незаконного володіння.
Крім того, позиваючись до ТОВ «Нива плюс» про відшкодування суми неодержаного доходу протягом двох років, ОСОБА_2. провела розрахунок, виходячи із орендної плати згідно з договором оренди, який укладений нею у 2007 році з фермерським господарством «ОСОБА_5».
Однак, відповідно до ч.2 ст. 157 ЗК України, на сьогодні діє Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам за використання земельної ділянки, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 19.04.1993 № 284, якою передбачено визначення розміру збитків спеціальними комісіями, створеними районними державними адміністраціями. Розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок обчислюється за спеціальною методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову без спеціального дозволу» від 25.07.2007 року № 963. Такого розрахунку позивачем не надано.
Крім того, як встановлено судом, ОСОБА_2. у 2006 році звертався з позовом про відшкодування ТОВ «Нива-плюс» матеріальної та моральної шкоди за користування його земельною ділянкою, та даний спір вирішений судом.
За таких обставини, колегія суддів вважає, що суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, рішення є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків, тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 липня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: