Судове рішення 1490/3526/12 від 11.04.2017

Судове рішення #63276053

Справа №1490/3526/12 09.08.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 11/1490/603/12 головуючий суду 1 інстанції: ОСОБА_1

категорія: ст.185 ч.2 КК України доповідач: Кваша С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 серпня 2012 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого – Кателіна В.П.

суддів – Значок І.С., Кваші С.В.

при секретарі – Євтушенко М.М.

за участю прокурора – Цибух Т.І.

засуджених – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Корабельного району м. Миколаєва на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 травня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий:

-23.03.2004 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.185 КК України із застосуванням ст.75 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строк на 1 рік;

-24.06.2004 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнився умовно-достроково 01.11.2005 року - не відбутий строк 1 рік 5 місяців;

-27.02.2008 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 06.01.2010 року з заміною призначеного покарання на виправні роботи – не відбутий строк 1 рік 10 місяців 20 днів;

-25.11.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.185 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років;

-22.04.2011 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років;

-24.05.2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років;

-20.10.2011 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років;

Засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 травня 2012 року та злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.11.2010 року, ч2. ст.185 КК України за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.04.2011 року, ч.2 ст.185 КК України за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.05.2011 року, ч.2 ст.185 КК України за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.10.2011 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців.

На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.11.2010 року, остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 Федерації, раніше судимого:

-24.02.1994 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.81, ч.2 ст.140 КК України (1960 року). На підставі ст.42 КК України, остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 4 роки;

-04.12.1997 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.140, ч.3 ст.193, ч.1 ст.145 КК України (1960 року). На підставі ст.42 КК України остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна. Звільнився 10.02.2000 року умовно-достроково – не відбутий строк 1 рік 2 місяці 29 днів;

-08.11.2001 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнився 07.09.2002 року по відбуттю строку покарання;

-08.07.2003 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Звільнився 20.09.2004 року умовно-достроково – не відбутий строк 5 місяців 18 днів;

-22.05.2007 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки;

-03.06.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.309, ч.2 ст.263, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;

-25.11.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років;

-24.05.2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.198 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років;

Засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 травня 2012 року та злочинів, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.263 КК України за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.06.2010 року, ч.2 ст.185 КК України за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.11.2010 року, ч2. ст.185 КК України за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.04.2011 року, ст.198 КК України за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.05.2011 року, ч.2 ст.185 КК України за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.10.2011 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий:

-25.11.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-20.10.2011 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

Засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий:

-28.04.2009 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.;

-25.11.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.185 КК України з застосуванням ст.75 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

Засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов’язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, навчання та з’являтися до них для реєстрації.

На підставі ч.4 ст.70 КК України покарання призначене за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.11.2010 року постановлено виконувати самостійно.

За вироком суду, в ніч на 23.03.2010 року засуджений ОСОБА_2, за попередньою змовою з засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_3, проникнув до салону автомобілю НОМЕР_1, який стояв біля будинку №1 по пр. Корабелів в м. Миколаєві таємно викради майно ОСОБА_6 В подальшому з місця скоєння злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5292 грн.

Крім того, в ніч на 24.03.2010 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проникнув до салону автомобіля НОМЕР_2, який стояв біля будинку №327/2 по пр. Жовтневому в м. Миколаєві, таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_7 В подальшому з місця скоєння злочину зникли, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1271 грн.

Крім цього, в ніч на 24.03.2010 року ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_4, знаходячись біля будинку №327/2 по пр. Жовтневому в м. Миколаєві проникли до салону автомобіля НОМЕР_3, де таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_9 Після чого з місця скоєння злочину зникли, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн.

Також, 25.03.2010 року в нічний час ОСОБА_3 проник до салону автомобіля НОМЕР_4, який був знаходився біля будинку №6 по вул. Айвазовського в м. Миколаєві та таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_10 Після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 120 грн.

В апеляції помічник прокурора не оспорюючи висновків суду щодо доведеності вини засуджених та призначеного покарання вважає, що підстав для зміни або скасування вироку в відношенні ОСОБА_5 не вбачається, а у відношенні до інших засуджених є необґрунтованим, а саме в частині засудження ОСОБА_2 підлягає скасуванню, в частині засудження ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зміні.

Стверджує, що призначаючи покарання ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суд вірно застосував вимоги ч.4 ст.70 КК України по відношенню до вироку Центрального районного суду від 20.10.2011 року, згідно якого вищевказані особи були засуджені. В той же час судом зайве були враховані при призначенні покарання з застосуванням ч.4 ст.70 КК України інші вироки судів, які були винесені раніше, оскільки дані вироки вже були враховані у вироку Центрального районного суду від 20.10.2011 року.

Також апелянт стверджує, що суд при призначенні помилково застосував до ОСОБА_2 ст. 71 КК України, оскільки при призначенні покарання ОСОБА_2 25.11.2010 року Ленінським районним судом, покарання з застосуванням ст. 71 КК України було вже призначено і частково приєднана не відбута частина покарання, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.02.2008 року, а тому застосування ст. 71 КК України є зайвим.

Крім того апелянт вважає, що засуджуючи ОСОБА_2, суд необґрунтовано зменшив покарання, призначене з застосуванням ч.4 ст.70 КК України, оскільки призначене покарання в виді 4 роки 7 місяців позбавлення волі, менше покарання за вироком Центрального районного суду від 20.10.2011 року – 5 років позбавлення волі.

А тому, просить вирок в відношенні ОСОБА_2 скасувати. Постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.12.2011 року, остаточно призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років.

Відносно засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прокурор просить вирок змінити в частині зайвого призначеного покарання з застосуванням ч.4 ст.70 КК України по відношенню до попередніх вироків

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримку апеляції, думку засуджених, які підтримали позицію прокурора, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доведеність вини засуджених у вчиненні злочинів при викладених у вироку обставинах підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, які правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу вироку та апелянтом не оспорюються.

Між тим, колегії суддів приходить до висновку, що є необгрунтованими твердження апелянта про зайве враховане на підставі ч.4 ст.70 КК України при призначенні покарання засудженим ОСОБА_2М, ОСОБА_4, ОСОБА_3О за вищевказаними апелянтом вироками, оскільки злочини за які засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 вчинені ними як до вказаних вироків, так і до вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.10.2011 року.

Тому у суду були законні підстави для призначення покарання за сукупністю злочинів, відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України з урахуванням раніше вчинених злочинів.

При цьому призначаючи покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, суд виходив із виду та розміру покарання, призначеного саме за конкретні попередні злочини.

Вимоги ч.4 ст.70 КК України не містять виключень та перешкод для повторного застосування положень зазначеного закону.

Крім того, посилання апелянта на те, що суд першої інстанції, також зайве застосував при призначенні покарання ОСОБА_2 ст.71 КК України, оскільки при призначенні покарання ОСОБА_2 25.11.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.185 КК України покарання з застосуванням ст. 71 КК України вже було призначено та частково приєднана не відбута частина покарання, призначена за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.02.2008 року – не заслуговують на увагу, так як вимоги ст. 71 КК України судом не порушені тому, що злочин за який ОСОБА_2 засуджено за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17.05.2012 року вчинений ним водночас, як до вироків Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.11.2010 року, Очаківського місьрайонного суду Миколаївської області від 22.04.2011 року, Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.05.2011 року, Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.10.2011 року так і протягом не відбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.02.2008 року.

Колегія суддів також не погоджується з доводами апелянта щодо необґрунтованого зменшення покарання ОСОБА_2 призначеного з застосуванням ч.4 ст.70 КК України, оскільки призначене покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі менше покарання, яке було призначене за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва – 5 років позбавлення волі, так як, суд, застосувавши ч.4 ст.70 КК України при винесенні вироку обґрунтовано прийняв до уваги вид та розмір покарання, призначеного за вищевказаними попередніми вироками судів, лише за злочин.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно призначив покарання засудженим з застосуванням ч.4 ст.70, ст. 71 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію помічника прокурора Корабельного району м. Миколаєва залишити без задоволення, а вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 травня 2012 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 – без зміни.

Головуючий:

Судді:

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація