Справа №1-5-108/09 11.03.2010 11.03.2010 11.03.2010
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-168/10 Головуючий у 1-й інстанції: Галагуза В.В.
Категорія: ст. 191 ч.1 КК України Доповідач: Царюк В.В.
ст. 191 ч.3 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Царюка В.В.
суддів : Войтовського С.А., Катєліна В.П.
за участю прокурора Максимишина О.Л., засудженої ОСОБА_1, її захисника - ОСОБА_2, цивільного позивача - ОСОБА_3
11 березня 2010 року розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями ТОВ «ДАНК» та адвоката ОСОБА_2М в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.12.2009 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Миколаєва, раніше не судима, прож.: м.Миколаїв В. Корениха, вул. Піщана, 15,-
засуджена:
-за ст. 191 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально відповідальні посади строком на 1 рік;
-за ст. 191 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально відповідальні посади строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права займати матеріально відповідальні посади строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання, з випробуванням, строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України суд зобов’язав засуджену ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «ОСОБА_4А.» в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 32 717 грн. 54 коп.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДАНК» в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 29 992 грн. 03 коп.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною в тому, що в період з серпня по вересень 2007 року перебуваючи на посаді менеджера зі збуту ТОВ «ДАНК», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Сафронова, 46-а, будучи, на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладений між нею та директором ТОВ «ДАНК», матеріально - відповідальною особою, привласнила грошові кошти від реалізації ввірених їй у підзвіт ТОВ «ДАНК» та ПП «ОСОБА_4А.», які діяли на підставі договору про співробітництво, товарно-матеріальних цінностей.
Так в серпні 2007 року ОСОБА_1 під час реалізації продуктів харчування ПП «Сліпченко» отримавши у підзвіт товаро-матеріальні цінності, реалізувала їх та отримавши від клієнтів кошти за реалізований товар, привласнила їх замість внесення в касу ПП «ОСОБА_4А.». на загальну суму 32717,54 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 в вересні 2007 року аналогічним чином привласнила грошові кошти ТОВ «ДАНК» на загальну суму 29992,03 грн.
В апеляціях:
Адвокат ОСОБА_2М в інтересах засудженої ОСОБА_1 просить скасувати вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.12.2009 року та постановити новий, яким на підставі ст. 213 ч.2 КПК України виправдати ОСОБА_1 за недоведеністю її вини у скоєнні інкримінованих їй злочинів, передбачених ст. 191 ч.1, ст. 191 ч.3 КК України.
Вважає зазначений вирок таким, що підлягає скасуванню, оскільки на думку апелянта висновки суду, викладені у вироку, містять суттєві протиріччя, не підтверджуються доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Також зазначив, що суд не взяв до уваги докази, які могли б суттєво вплинути на його висновки.
Представник ТОВ «ДАНК» ОСОБА_3 просить скасувати вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.12.2009 року в частині вирішення питання забезпечення позову і відшкодування моральної шкоди та повернути справу на додаткове розслідування. Вважає зазначений вирок в цій частині необґрунтованим та незаконним, оскільки судом не були досліджені обставини, з’ясування яких мало суттєве значення для правильного вирішення справи в частині розв’язання цивільного позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої, яка підтримала апеляцію свого захисника і заперечувала проти задоволення апеляції цивільного позивача, захисника засудженої, який вважав, що вина засудженої у вчиненні злочинів не доведена, цивільного позивача, яка підтримала свою апеляцію та заперечувала проти задоволення апеляції захисника засудженої, прокурора, який вважав, що апеляції задоволенню не підлягають, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла слідуючого.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які вона засуджена , повністю підтверджується доказами, викладеними у вироку. Цим доказам суд першої інстанції дав належний аналіз. Незгода апелянтів з висновками суду, на думку колегії суддів, є лише їх правовою позицією по цій справі. Як вбачається зі змісту судово-бухгалтерської експертизи №62 ( т.3 а.с.182-196) перевірка руху товаро-матеріальних цінностей , отриманих ОСОБА_1 у підзвіт, та оплата за їх реалізацію проведена у відповідності з діючим законодавством та у межах обсягу тих документів, які були надані заінтересованими особами, у тому числі і ОСОБА_1 При ознайомленні з цими висновками ОСОБА_1 не погоджувалась з висновками та обіцяла надати свої зауваження ( т.3 а.с.197). Між тим, ні зауважень, ані будь-яких додаткових документів, які на її думку не були досліджені експертом, нею представлено не було. Таким чином, посилання захисника у апеляції та засудженої на те, що висновки експертизи є невірними та неповними, на думку колегії суддів, є голослівними.
Не має суттєвого значення для наявності вини засудженої і той факт, від імені якого підприємства поставлялась продукція реалі заторам, на що також посилається апелянт.
Як вбачається зі змісту угоди про співробітництво ( т.3 а.с.13) між підприємством «Данк» та приватним підприємцем ОСОБА_4 була укладена угода про співпрацю і вони співпрацювали на ринку постачання товарів глибокої заморозки сумісно. Розподіл сум, привласнених ОСОБА_1, між підприємством «Данк» та ПП «Сліпченко» є суто документальним і умовним.
Підстав для недовіри показам свідків по справі, на чому наполягає апелянт, немає. Покази усіх свідків судом досліджені і їм дана вірна оцінка.
Будь-яких порушень кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи, колегією суддів не встановлено, а тому, виходячи з вищевикладеного, підстав для задоволення апеляції захисника засудженої колегія суддів не вбачає.
Не підлягає задоволенню, на думку колегії суддів і апеляція цивільного позивача, оскільки заявлена ним до засудженої моральна шкода не пов’язана з будь-якою втратою підприємством своєї ділової репутації. Вчинення злочину працівником конкретного підприємства злочину щодо майна цього ж підприємства, на думку колегії суддів, не тягне за собою підрив ділової репутації цього підприємства перед іншими підприємствами, а тому, залишивши позов в частині відшкодування моральної шкоди на користь ООО «Данк», суд першої інстанції поступив вірно.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.12.2009 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляції захисника ОСОБА_2 та цивільного позивача ОСОБА_3 на цей вирок - залишити без задоволення.
Головуючий :
Судді :