Справа № 22ц-1799/2009р.                         Головуючий у 1 інст. - Кучерявець О.М.

                                                                      Доповідач - Шемець Н.В.

                                                У   Х   В   А   Л   А

                                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 серпня  2009 року                                                                     м.Чернігів

              Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

 головуючого:                  Позігуна М.І.,

 суддів:                             Шемець Н.В., Губар В.С.,

 при секретарі:                 Рачовій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ „Д-2 Агропроект” на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2009 року у справі за позовом  ОСОБА_1 до ТОВ „Д-2 Агропроект” про стягнення орендної плати  та розірвання договору оренди землі,-

                                                    в с т а н о в и в:

               В апеляційній скарзі ТОВ „Д-2 Агропроект” просить скасувати рішення  Носівського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2009 року, яким задоволено позов ОСОБА_1та стягнуто з відповідача на користь позивача 600 грн. заборгованості по орендній платі, судові витрати у сумі 89 грн. 50 коп. та розірвано договір оренди, укладений між сторонами 24 жовтня 2007 року, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

 Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає обставинам справи, та ухваленим з порушенням норм матеріального права, зокрема,  ст. 32 Закону України „Про оренду землі”, ч.2 ст. 651 ЦК України та ст. 141 ЗК України.

Апелянт посилається на те, що в договорі оренди землі визначено множинність форм виплати орендної плати,  конкретна форма з власниками землі не погоджена; товариство не було зобов”язане нараховувати орендну плату за 2008 рік згідно умов договору; позивачем не надано суду доказів істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі; відсутні підстави для припинення права користування землею та розірвання договору оренди землі.

              Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

             Згідно договору оренди землі від 24 жовтня 2007 року (а.с.5,6) позивачка надала у строкове платне  користування відповідачу належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 4,8292 га  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років.

   Відповідно до умов зазначеного договору відповідач зобов'язаний вносити орендну плату у розмірі 2% від грошової оцінки землі - 600 грн. до кінця року.

   Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав  доведеним факт невиконання орендарем умов договору оренди в частині своєчасної оплати орендної плати та, відповідно, порушення умов договору оренди землі.

  Такий  висновок суду ґрунтується на наявних матеріалах справи, відповідає нормам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

            Посилання апелянта на невизначеність форми виплати орендної плати не може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог, оскільки договором передбачено, що орендар  зобов”язаний сплатити орендодавцю орендну плату до кінця  кожного року, а множинність форм виплати орендної плати не виключає її грошової форми.

             Доводи апелянта про те, що він не зобов”язаний  сплачувати орендну плату за 2008 рік, оскільки договором передбачено сплату орендної плати, починаючи з другого року користування нею, не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

Згідно ст.1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, тобто, оплатність договору є однією із визначальних умов орендних правововідносин.

З матеріалів справи вбачається, що позивач бажає і вимагає сплати орендної плати від орендаря за 2008 рік.

Посилання  апелянта на наявні у договорі закреслення слів щодо виплати орендної плати „з другого року” не свідчать про згоду сторін щодо такого виправлення, яке ніяким чином не обумовлене. Зазначене виправлення не спростовує висновку суду про необхідність внесення орендної плати за кожний рік користування земельною ділянкою.

             Також апеляційний суд враховує, що ч. 2 ст. 651 ЦК України передбачена можливість розірвання договору за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  Із змісту договору оренди між сторонами по даній справі вбачається, що позивач розраховував отримувати вчасно і у повному обсязі орендну плату, але внаслідок невиконання відповідачем істотної умови договору повністю був позбавлений  можливості отримати належне йому за договором у встановлений строк.

            Тому  доводи апелянта про відсутність доказів істотного порушення ним договору є необгрунтованими.

           Також апеляційний суд  вважає необґрунтованими доводи апелянта про незастосування  судом ст.141 ЗК України, якою передбачено, що підставою припинення права користування землею  є систематична несплата орендної плати. Ч.1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі” визначено, що договір оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами  договору , в разі випадкового знищення  чи пошкодження об”єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки ,  а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

Тобто, даним Законом визначено достатньою підставою для  розірвання договору оренди доведеність  факту невиконання орендарем обов'язку, передбаченого договором оренди.   

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції  вірно застосував у даному спорі саме Закон „Про оренду землі”, а  незастосування положень  ст.141  ЗК України  узгоджується з положеннями ст.32 Закону.

Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,  313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

                                                    у х в а л и в:

             Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Д-2 Агропроект” - відхилити.

             Рішення Носівського районного суду від 25 червня 2009 року - залишити без змін.

              Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий:                                               Судді: