Судове рішення #6325430

 

 

 

                                                                                   

Справа № 22ц-1753/2009 р.                   Головуючий у першій інстанції - Косач І.А

Категорія - цивільна                                         Доповідач- Острянський В.І.

 

 

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                              І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

01 вересня 2009 року                                                                         місто Чернігів

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   у складі:

           

                              головуючого  - судді Хромець Н.С.,

            суддів - Острянського В.І.,Горобець Т.В.,

            при секретарі - Зіньковець О.О.,

            з участю -  ОСОБА_1,

           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об”єднання „Південно-Західна залізниця” на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об”єднання „Південно-Західна залізниця” про скасування незаконного наказу,

 

В С Т А Н О В И В :

         

      27 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДТГО „Південно-Західна залізниця”, в якому просила скасувати наказ начальника вагонної дільниці станції Київ-пасажирський ДТГО „Південно-Західна залізниця” №824 від 30.12.2008 року про оголошення їй догани за несвоєчасне надання перевіряючим поїздної документації та порушення п. 3 розділу 78 „Інструкції з ведення станційної комерційної звітності” та стягнути на свою користь 3000 грн. моральної шкоди. В обгрунтування своїх вимог вказувала, що 05 грудня 2008 року при виконанні нею обов”язків начальника поїзда №169 сполученням „Київ-Львів” ревізорами-інструкторами ДТГО „Львівська залізниця” щодо неї були здійснені незаконні дії, при цьому з її сторони жодних порушень не було, а тому оголошення їй догани є незаконним.

    02 квітня 2009 року ОСОБА_1 подала до суду доповнення до позовної заяви, в яких просила суд поновити її на посаді начальника поїзду №169 сполученням „Київ -Львів”.   

          Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1задоволено частково, скасовано наказ №824 від 30.12.2008 року про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності. Стягнуто з ДТГО „Півданно-Західна залізниця” судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. в дохід держави та 37 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    В апеляційній скарзі ДТГО „Південно-Західна залізниця” просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

         Апелянт вважає доведеним факт порушення позивачкою трудової дисципліни, а саме ненадання перевіряючим поїзної документації, зокрема, рейсового журналу та маршрутних листів поїзної бригади, що є порушенням п.3 розділу 78 „Інструкції з ведення станційної комерційної звітності”. Порушення норм процесуального права апелянт вбачав у порушенні судом строків розгляду справи, порушенні вимог ч.3 ст.158 ЦПК України, оскільки справу розглянуто не у залі судового засідання, а у кабінеті судді, порушення вимог ч.1 ст. 195 ЦПК України щодо строків виготовлення та проголошення судового рішення. Апелянт також не погоджується із рішенням суду в частині вирішення питання про стягнення моральної шкоди.

    В письмових запереченнях ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, вважаючи його законним і обгрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.   

        Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд знаходить, що  скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

        Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з наказом №130\ок від 06.07.1993 року прийнята на роботу до відповідача провідником пасажирських вагонів з 08.07.1993 року. Наказом № 3972/ос від 01.11.2005 року позивачку було переведено на посаду начальника поїзда (пасажирського) на термін до 01.11.2006 року(а.с.56). І на підставі контракту від 01 листопада 2006 року (а.с.52 - 55) позивачка ОСОБА_1 працює у вагонній дільниці ст.Київ- пасажирський ДТГО „Південно-Західна залізниця” на посаді начальника пасажирського поїзда зі строком дії контракту до 01 листопада 2011 року.

    Оскаржуваним наказом № 824 від 30 грудня 2008 року за несвоєчасне надання перевіряючим поїзної документації та порушення п.3 розділу 78 „Інструкції з ведення станційної комерційної звітності” начальнику поїзда (пасажирського) ОСОБА_1 було оголошено догану, про ознайомлення з яким остання вчинила підпис на наказі 30.12.2008 року (а.с.41 і зворот).

    Розглянувши справу та задовольнивши частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недодержання порядку застосування дисциплінарного стягнення та незаконності притягнення позивачки до такої відповідальності.

    Як вбачається з матеріалів справи про події 05 грудня 2008 року відповідачу стало відомо з телеграм, що мають взаємовиключний зміст: начальника Львівського регіонального управління контролю та внутрішнього аудиту Слівінського Б.І. № 337 від 06.12.2008, що слідує зі змісту наказу № 824 від 30.12.2008 року (а.с.41) та позивачки ОСОБА_1, яку у відповідача було отримано 06.12.2008 року (а.с. 6).

          З пояснень позивачки, наданих в засіданні апеляційного суду, видно, що вона надавала відповідачу письмові пояснення, у яких заперечувала зірвання нею проведення ревізорами перевірки в поїзді зі сполученням „Київ-Львів” № 169 05.12.2008 року і про це вона говорила і в засіданні місцевого суду, однак зі змісту наказу № 824 слідує, що ОСОБА_1 відмовилась надати письмові пояснення по даному випадку. Ці суперечності не були усунуті в засіданні місцевого суду, а  матеріали справи не містять  будь-яких фактичних даних щодо зазначеного, зокрема, акту про відмову у наданні письмових пояснень з боку позивачки чи  її письмових пояснень з приводу наведеного.

    Позивачка ОСОБА_1, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, заперечувала факт ненадання нею перевіряючим поїзної документації та порушення п.3 розділу 78 „Інструкції з ведення станційної комерційної звітності”.

    Згідно з ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з”ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

    Тому суд першої інстанції, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства про те, що суд розглядає справи за зверненням, в т.ч. фізичної особи, поданого відповідно до правил ЦПК України, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, частково задовольнив вимоги позивачки, прийшовши до висновку про відсутність беззаперечних і достовірних доказів у справі, які б свідчили про винні дії позивачки та які б давали підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

    Проте правильно вцілому вирішивши спір, місцевий суд помилково вказав у резолютивній частині рішення про скасування оскаржуваного наказу, оскільки видача наказів та їх скасування за чинним трудовим законодавством належить до повноважень власника чи уповноваженого ним органу.

    У зв”язку з цим, рішення суду першої інстанції необхідно змінити в цій частині.

    В іншій частині оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

    Не заслуговують на увагу та є безпідставними доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду в частині стягнення на користь позивачки моральної шкоди, оскільки судом першої інстанції позивачці було відмовлено в задоволенні заявлених  вимог в цій частині.

         

        Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, ст.ст. 150, 232 КзпП України  апеляційний  суд

 

                                                        В И Р І Ш И В  :

 

      Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об”єднання „Південно-Західна залізниця” задовольнити частково.

 

      Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 червня 2009 року змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини в такій редакції : „Наказ начальника вагонної дільниці станції Київ -пасажирський Державного територіально - галузевого об”єднання „Південно - Західна залізниця”  № 824   від

30 грудня 2008 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності  визнати незаконним”.

      В іншій частині рішення суду залишити без змін.

      Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

 

  

     Головуючий:                                                                       Судді :

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація