№2-564/2009р.
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________
56100 м. Баштанка вул. Полтавська 43 Миколаївської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2009 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Желєзного І.В., при секретарі – Кирпічовій О.О., розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” про стягнення суми страхового відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування. На обґрунтування вимог позивач в заяві та в судовому засіданні зазначив, що 13.10.2008 року уклав з Відкритим акціонерним товариством „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” договір добровільного страхування транспортного засобу №119-20081013-2486-4969-13. За умовами вказаного договору позивач застрахував власний автомобіль Chevrolet Lacetti 2007 року випуску (н.з. НОМЕР_1). Відповідач взяв на себе зобов’язання сплатити позивачеві страхове відшкодування в разі настання передбачених п.3 договору страхових випадків. Серед страхових випадків, визначених вказаним договором, було передбачено – пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
15.03.2009 року позивач на власному автомобілі Chevrolet Lacetti (н.з. НОМЕР_1) потрапив у дорожньо-транспортну пригоду – з’їхав з проїжджої частини та допустив зіткнення з перешкодою (деревом), внаслідок чого вказаний автомобіль отримав механічні ушкодження. Після ДТП позивач виконав покладені на нього договором страхування обов’язки по процедурі інформування страхової компанії про настання страхового випадку та надав можливість представникам відповідача кілька разів оглянути пошкоджений автомобіль та з’ясувати інші обставини, що супроводжували настання страхового випадку. Відповідач відмовляється сплатити позивачеві належну за договором страхування суму страхового відшкодування, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 20000 грн..
Представник відповідача позов не визнав, вказавши, що відповідач укладав з позивачем договір добровільного страхування транспортного засобу, за яким позивач застрахував власний автомобіль Chevrolet Lacetti 2007 року випуску (н.з. НОМЕР_1), в тому числі, і від пошкоджень, що могли бути спричинені в результаті ДТП. 18.03.2009 року до відповідача звернувся ОСОБА_1 з повідомленням про пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок ДТП, що сталось 15.03.2009 року. З метою перевірки обставин ДТП відповідач з 18.03.2009 року проводив збір відомостей, про обставини настання страхового випадку. 01.07.2009 року Відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” звернулось до НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області для проведення автотехнічного дослідження на предмет встановлення відповідності дійсного місця ДТП поясненням ОСОБА_1. Проведеним дослідженням експерт НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області встановив невідповідність пояснень ОСОБА_1щодо місця де сталось ДТП. У зв’язку з цим страховик 18.09.2009 року склав страховий акт №72872, яким відмовив позивачеві у виплаті страхового відшкодування через невідповідність характеру пошкоджень автомобіля та обставин, заявлених страхувальником. При цьому, представником відповідача не оспорювався факт повідомлення позивачем про обставини дорожньо-транспортної пригоди на наступний день після ДТП по телефону.
Оцінивши пояснення сторін, свідчення ОСОБА_2., ОСОБА_3ОСОБА_4., ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7.,ОСОБА_8., пояснення спеціаліста ОСОБА_9., дослідивши наявні у справі матеріали (довідку ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території Баштанського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області від 17.03.2009 року №42; довідку про ДТП; страховий поліс №19G – 0209146 від 14.10.2008 року; заяву на страхування ОСОБА_1 від 13.10.2009 року; договір добровільного страхування транспортного засобу №119-20081013-2486-4969-13 від 13.10.2009 року; протокол про адміністративне правопорушення серії АБ №944388 від 15.03.2009 року; схему пригоди; протокол огляду місця ДТП від 15.03.2009 року; заяву ОСОБА_1 від 18.03.2009 року про настання страхового випадку; запит Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” від 18.03.2009 року №261 до ВДАІ; запит Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” від 18.03.2009 року №262 до Баштанського районного суду Миколаївської області; лист Баштанського районного суду Миколаївської області від 12.05.2009 року №3-470/09; протокол огляду транспортного засобу від 18.03.2009 року; ремонтну калькуляцію №132/N від 09.04.2009 року; лист Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” від 01.07.2009 року №1081; запит Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” від 23.06.2009 року №555; лист НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області від 08.09.2009 року №12/17958; висновок спеціаліста №66 від 01.09.2009 року з відповідними додатками; Правила добровільного страхування наземного транспорту №119; страховий акт №72872 від 18.09.2009 року), суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість часткового задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що 13.10.2008 року позивач ОСОБА_1 уклав з відповідачем Відкритим акціонерним товариством „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” договір добровільного страхування транспортного засобу №119-20081013-2486-4969-13. За умовами вказаного договору позивач застрахував власний автомобіль Chevrolet Lacetti 2007 року випуску (н.з. НОМЕР_1). Відповідач взяв на себе зобов’язання сплатити позивачеві страхове відшкодування в разі настання передбачених п.3 договору страхових випадків. Серед страхових випадків, визначених вказаним договором, було визначено – пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
15.03.2009 року позивач на власному автомобілі Chevrolet Lacetti (н.з. НОМЕР_1) потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, одразу після цього позивач викликав працівників ДАІ для фіксування обставин події. Як слідує з тексту складеного працівником ДАІ протоколу про адміністративне правопорушення – 15.03.2009 року о 18.30 год. в м. Баштанка на вул. Фрунзе ОСОБА_1, керуючи автомобілем Chevrolet Lacetti (н.з. НОМЕР_1), не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та при появі перешкоди на проїжджій частині (собаки) – не впорався з керуванням та здійснив виїзд на узбіччя та наїзд на перешкоду (дерево) в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Після оформлення працівниками ДАІ обставин ДТП та проведення медичного огляду на стан сп’яніння ОСОБА_1 (за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в тверезому стані) позивач відбуксирував пошкоджений автомобіль до місця тимчасового зберігання.
В ході буксировки транспортного засобу при терті об дорожнє покриття та внаслідок дій осіб, які її здійснювали і вимушено з метою полегшення буксирування додатково металевими предметами (ломами, монтировками та ін.) згинали диск лівого переднього колеса (одна із частин автомобіля, що контактувала з перешкодою (деревом)), пошкодили ліве переднє колесо та диск лівого переднього колеса. При цьому вказані додаткові пошкодження не могли вплинути на визначення суми страхового відшкодування, оскільки механічні пошкодження лівого переднього колеса (шини та диску) при дорожньо-транспортній пригоді вже призвели до конструктивної загибелі вказаних деталей транспортного засобу.
16.03.2009 року позивач повідомив про ДТП відповідача. Того ж дня представником відповідачаОСОБА_5 було оглянуто місце ДТП та пошкоджений автомобіль.
Позивач двічі (16.03.2009 року та 18.03.2009 року) надав страховій компанії пошкоджений автомобіль для огляду та з’ясування інших обставин, що супроводжували настання страхового випадку, за результатами яких 18.03.2009 року було складено протокол огляду транспортного засобу, що підтверджується також поясненням представника відповідача та свідченнями осіб, які проводили огляд транспортного засобу.
18.03.2009 року ОСОБА_1 вдруге вже письмово звернувся до відповідача з повідомленням про пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок ДТП, що сталось 15.03.2009 року. З метою перевірки обставин ДТП відповідач з 18.03.2009 року проводив збір відомостей, про обставини настання страхового випадку.
13.04.2009 року за допущення вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. При цьому, місцем скоєння дорожньо-транспортної пригоди в постанові судді Баштанського районного суду Миколаївської області вказано – вул. Фрунзе в м. Баштанка Баштанського району. Вказана постанова Баштанського районного суду Миколаївської області набрала законної сили 24.04.2009 року.
01.07.2009 року Відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” звернулось до НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області для проведення автотехнічного дослідження на предмет встановлення відповідності дійсного місця ДТП поясненням ОСОБА_1.
Проведеним дослідженням встановлена невідповідність пояснень ОСОБА_1 щодо місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди, виходячи з механічних пошкоджень лівого переднього колеса.
При цьому в судовому засіданні встановлено, що при наданні відповідачем даних для проведення дослідження, експерту не було повідомлено про те, що ліве переднє колесо, в тому числі диск колеса, зазнало додаткових механічних ушкоджень при буксировці транспортного засобу, в тому числі внаслідок механічного впливу (згинання, рівняння та ін.) іншими предметами (монтировкою, ломом та ін.).
18.09.2009 року відповідачем було складено страховий акт №72872, яким відмовлено позивачеві у виплаті страхового відшкодування через невідповідність характеру пошкоджень автомобіля та обставин, заявлених страхувальником, визначивши при цьому суму збитків на суму 18052грн. 39 коп..
Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 526, 988, 989 ЦК України, згідно з якими зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Страховик зобов’язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхувальник зобов’язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до страхового акта №72872 від 18.09.2009 року ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування за пошкодження, отримані автомобілем позивача, застрахованим у відповідача. Підставою такої відмови у вказаному акті зазначено – невідповідність характеру пошкоджень автомобіля та обставин заявлених страхувальником. При цьому, відповідач вказав, що страхувальник порушив умови п. 7.2.5 та 7.2.8 Правил добровільного страхування наземного транспорту №119.
Відповідно до п. 7.2.5 Правил добровільного страхування наземного транспорту №119 страхувальник зобов’язаний вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку, і негайно заявити про подію у відповідні державні ограни (органи внутрішніх справ, лікувальний захід та інші).
З наявних у справі протоколу про адміністративне правопорушення, який складено 15.03.2009 року о 20.10 год., протоколу медичного огляду ОСОБА_1 проведеного 15.03.2009 року о 19.30 год. за направленням інспектора ДПС ОСОБА_6, та зі свідчень інспектора ДПС ОСОБА_6, які той дав при розгляді справи в суді, слідує, що позивач ОСОБА_1 виконав вимоги п. 7.2.5 Правил добровільного страхування наземного транспорту №119 – негайно повідомивши про факт ДТП відділення ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Баштанського району, що підтверджується в тому числі свідчення інспектора ДПС ОСОБА_6, який показав, що прибувши на місце ДТП, - виявив автомобіль ОСОБА_1 Chevrolet Lacetti (н.з. НОМЕР_1) саме на вул. Фрунзе в м. Баштанка (що зобразив на схемі пригоди) в стані, що унеможливлював подальший самостійний рух вказаного автомобіля внаслідок механічних ушкоджень, в тому числі переднього лівого колеса. Відповідно до показань ОСОБА_6, коли він прибув на місце пригоди двигун автомобіля був ще гарячим, з чого слідувало, що ДТП сталось незадовго до його виклику та саме на місці, що вказане на схемі ДТП. При огляді автомобіля і дерева не викликало сумнівів, що ДТП сталася саме в місце перебування автомобіля та внаслідок наїзду на дерево, на якому також були сліди характерних пошкоджень. На місці пригоди біля дерева знаходились частини деталей автомобіля, а на автомобілі кора дерева.
За таких обставин, відмова відповідача у виплаті позивачу страхового відшкодування у зв’язку з порушенням позивачем п. 7.2.5 Правил добровільного страхування наземного транспорту №119 є безпідставною, оскільки позивач невідкладно повідомив про факт ДТП відповідний підрозділ ДАІ.
Відповідно до п. 7.2.8 Правил добровільного страхування наземного транспорту №119 серед обов’язків страхувальника визначає такий – без письмового дозволу страховика, який надається після складання протоколу огляду транспортного засобу, не проводити ніяких робіт щодо відновлення та зміни стану транспортного засобу, крім заходів, необхідних для транспортування, рятування чи запобігання надзвичайних ситуацій.
Як слідує з пояснень ОСОБА_1, свідчень ОСОБА_3 ОСОБА_4. та ОСОБА_8., які узгоджуються між собою і відповідають фактичним обставинам події, оскільки ДТП сталось у вечірній час 15.03.2009 року та після оформлення необхідних матеріалів інспектором ДПС, в умовах сутінок - виникла нагальна необхідність відтранспортувати пошкоджений автомобіль ОСОБА_1 до місця тимчасового зберігання. Вказаний автомобіль самостійно рухатись не міг, оскільки цьому заважало пошкоджене переднє ліве колесо. При цьому, за умови відсутності спеціальних засобів по транспортуванню пошкоджених автомобілів – особи, що здійснювали транспортування транспортного засобу, були змушені здійснювати дії, що спричинили додаткові пошкодження деталям транспортного засобу (диску та шини). Оскільки подібні дії власника автомобіля та третіх осіб здійснювались в рамках заходів по транспортуванню пошкодженого транспортного засобу і не вплинули на визначення суми страхового відшкодування (так як механічні пошкодження лівого переднього колеса (шини та диску) при дорожньо-транспортній пригоді вже призвели до конструктивної загибелі вказаних деталей транспортного засобу), то вони не є порушенням п. 7.2.8 Правил добровільного страхування наземного транспорту №119, а, отже, не можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Крім того, не можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування і дії позивача по зміні стану та ремонту власного автомобіля, оскільки, по-перше, як слідує зі свідчень представника страховика, що проводив огляд пошкодженого автомобіля, ОСОБА_5 – після огляду автомобіля 16.03.2009 року пошкоджене переднє ліве колесо було зняте з автомобіля на його вимогу та в подальшому його стан ніким не змінювався. По-друге, дії позивача по ремонту автомобіля до 01.07.2009 року є правомірними та такими, що ґрунтуються на умовах договору страхування, так як позивач мав право проводити роботи по відновленню власного автомобіля, оскільки протокол огляду транспортного засобу, після якого страховик згідно з п. 7.2.8 Правил добровільного страхування наземного транспорту №119 був зобов’язаний надати письмовий дозвіл страхувальнику на ремонт власного авто, був складений представником страховика 18.03.2009 року. Ненадання ж відповідного письмового дозволу страхувальником та тривалий збір ним необхідної документації (який згідно з п.2 ч.1 ст. 988 ЦК України має складати два робочих дні) не може створювати правових перешкод власнику майна відновлювати належний стан свого майна з метою його подальшого використання за призначенням.
До того ж в судовому засіданні встановлено, що позивач діяв згідно з умовами договору і в частині своєчасності повідомлення страховика про настання страхового випадку. Так, згідно з п. 6.2.3 договору страхування, укладеного між сторонами, страхувальник зобов’язаний при настанні страхового випадку протягом двох робочих днів (якщо цьому не перешкоджали об’єктивні причини) повідомити про подію, що сталася, Диспетчерський центр Страховика (Сервісну компанію) за телефоном. Письмову заяву про страховий випадок з описом його обставин надіслати Страховику не пізніше семи днів. З пояснень позивача ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 слідує, що позивач повідомив представників страховика про ДТП телефоном наступного після пригоди дня – 16.03.2009 року, а з письмовою заявою про настання страхового випадку позивач звернувся до страховика 18.03.2009 року, що відповідачем не оспорюється, і відповідає умовам укладеної угоди.
При оцінці результатів висновку спеціаліста №66 від 01.09.2009 року, на які відповідач посилається як на підставу своїх заперечень проти позову (оскільки за результатами проведених 14.08.2009 року досліджень спеціаліста встановлена невідповідність пояснень водія автомобіля Chevrolet Lacetti (н.з. НОМЕР_1) ОСОБА_1 щодо місця де сталось ДТП за висотою розташування та ступенем ушкоджень, що утворились на автомобілі, із ушкодженнями, які отримала перешкода у виді дерева із яким контактував автомобіль), - суд враховує, що, по-перше, вказане дослідження, що здійснювалось, в тому числі і на місці ДТП шляхом огляду перешкоди у виді дерева, проводилось особою, яка проводила дослідження, 14.08.2009 року, тобто, майже через п’ять місяців після подій, що є предметом судового розгляду. По-друге, з наданих в судовому засіданні пояснень спеціаліста ОСОБА_9., що проводив вказане дослідження, слідує, що при проведенні дослідження, результати якого ґрунтуються на огляді пошкоджень лівого переднього колеса автомобіля Chevrolet Lacetti, - відповідач Відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” не повідомляв спеціаліста про те, що вказаний об’єкт дослідження – ліве переднє колесо зазнавало додаткових та значних механічних пошкоджень (змін) вже після ДТП під час транспортування автомобіля. За таких обставин висновок спеціаліста, який виготовлений без надання повної інформації щодо механізму пошкодження деталей (лівого переднього колеса) транспортного засобу, спростовується взаємно узгоджуючими свідченнями ОСОБА_3 ОСОБА_4. та ОСОБА_8. та поясненнями позивача і не відповідає фактичним обставинам події, а отже не є достатнім доказом обґрунтування відповідачем заперечення на позов.
Крім того, згідно з вимогами ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, в матеріалах справи наявна постанова судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 13.04.2009 року, яка набрала законної сили 24.04.2009 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за допущення дорожньо-транспортної пригоди, яка є предметом судового розгляду. Вказана постанова судді місцем вчинення ДТП визначає - вул. Фрунзе в м. Баштанка, що ґрунтується на складеній інспектором ДПСОСОБА_6 схемі пригоди.
За таких обставин, визначене постановою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 13.04.2009 року місце вчиненняОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди 15.03.2009 року близько 18.30 год. – визнається обставиною, яка не підлягає доказуванню.
У зв’язку з цим, заперечення відповідача проти позову в частині невідповідності місця ДТП, заявленого позивачем, дійсному місцю пригоди – визнаються судом необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи та спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів та обставинами, які згідно з законом не підлягають доказуванню.
Крім того, відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування викладена в страховому акті №72872 від 18.09.2009 року, як слідує з тексту вказаного акта, ґрунтується на порушенні позивачем Правил добровільного страхування наземного транспорту №119.
Як слідує з п. 6.3.7 договору страхування, укладеного між сторонами, та п.7.3.7 Правил добровільного страхування наземного транспорту №119, страхувальник має право відмовити у виплаті страхового відшкодування або зменшити його на 50% , якщо страхувальник своєчасно не повідомив Диспетчерський пункт Страховика (Сервісну компанію) за телефонами, вказаними у страховому полісі, про настання страхового випадку без поважних на це причин або створив страховикові перешкоди у визначені обставин, характеру та розміру збитків.
При цьому, підстав, передбачених вказаними вище пунктами договору страхування та Правил, для відмови у виплаті позивачеві страхового відшкодування не було, оскільки позивач вчасно повідомив відповідача про настання страхового випадку та не створював жодних перешкод у визначенні обставин характеру та розміру збитків, а навпаки - декілька разів надавав можливість представникам відповідача оглядати пошкодження на власному автомобілі, що вказує на безпідставність відмови страховика у виплаті страхового відшкодування позивачу.
П. 3 ч.1 ст. 26 Закону України „Про страхування” вказує, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку. При цьому, по-перше, страховик відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, як вказано в страховому акті не на підставі вказаної статті закону, а на підставі процитованих вище пунктів Правил №119. По-друге, відповідач не вказував про надання будь-яких неправдивих відомостей позивачем про предмет договору страхування. По-третє, п. 17 Правил добровільного страхування наземного транспорту №119 під страховим випадком розуміє – подію, передбачувану договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, в даному випадку такою подією є пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (п. 3.1.1 договору страхування транспортного засобу №119-20081013-2486-4969-13 від 13.10.2008 року). Тобто, логічний аналіз вказаної вище норми закону вказує на можливість страхувальника відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страховик зробить свідомо неправдиве повідомлення про факт настання (отримання) пошкоджень автомобілем саме внаслідок ДТП, а не, наприклад, внаслідок умисних дій по пошкодженню автомобіля самим позивачем.
Оскільки, відповідачем не заперечувався факт настання страхового випадку (тобто, пошкодження автомобіля внаслідок ДТП), а заперечувалось місце скоєння ДТП – його відмова у виплаті страхового відшкодування не ґрунтується на підставах, передбачених законом.
Оскільки в ході судового розгляду не встановлено підстав, передбачених договором чи законодавством для відмови у виплаті страхового відшкодування, то відмова Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 за настання страхового випадку – пошкодження автомобіля Chevrolet Lacetti (н.з. НОМЕР_1) в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 15.03.2009 року, є необґрунтованою.
При цьому, позивач в якості страхового відшкодування просив стягнути з відповідача на його користь 20000 гривень.
Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В супереч цьому, позивачем не надано допустимих фактичних даних на підтвердження заявленої суми страхового відшкодування.
Відповідно до проведеної Відкритим акціонерним товариством „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” калькуляції, розмір якої підтверджено представником відповідача в судовому засіданні та зазначено в страховому акті, – вартість ремонту (сума збитків) пошкодженого автомобіля складає 18052 грн. 39 коп..
Згідно з п. 4.7.1 договору добровільного страхування транспортного засобу №119-20081013-2486-4969-13 від 13.10.2008 року у разі страхових випадків, визначених у п. 3.1.1 договору (в тому числі, пошкодження автомобіля внаслідок ДТП) за наявності повної чи часткової вини водія застрахованого транспортного засобу безумовна франшиза (частина збитків, що не відшкодовується страховиком) складає 1% страхової суми. Страхова сума за п.4.4 вказаного договору становить 71790 грн..
За таких обставин, сума страхового відшкодування має визначатись як різниця між розрахованою відповідачем вартістю ремонту автомобіля та визначеною договором страхування безумовною франшизою, що в даному випадку становить 17334 (сімнадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні 49 копійок.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 61; 214; 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 17334 (сімнадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні 49 копійок.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 173 (сто сімдесят три) гривні 34 копійки.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” на користь ОСОБА_1 30 (тридцять) гривень в рахунок відшкодування витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
суддя: