ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 2-4494/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(з а о ч н е)
20 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарі: Блажівському С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення банківських вкладів, відсотків та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить: стягнути з відповідача депозитний вклад в сумі 14000,00 грн. та нараховані і невиплачені відсотки в сумі 2301,60 грн.; депозитний вклад в сумі 1350 (одна тисяча триста п’ятдесят) Євро та нараховані і невиплачені відсотки в сумі 136 (сто тридцять шість) Євро 05 євроцентів, а також відшкодувати моральну шкоду в сумі 10000,00 грн. та понесені судові витрати, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що між нею та відповідачем було укладено договори банківського вкладу, після закінчення строку дії яких, відповідач вклади не повернув, чим порушив права позивача та вимоги чинного законодавства України.
В судовому засідання представник позивача підтримала позов з викладених в ньому підстав, просила позов задовольнити та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
За викладених підстав, а також враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем 18.02.2008 року укладено договір банківського вкладу № 1027/0404343001026001 (вклад КАПІТАЛ) на суму 14000,00 грн., строком з 18.02.2009 року по 13.03.2009 року зі сплатою 15,5% річних.
Також, між позивачем та відповідачем 18.02.2008 року укладено договір банківського вкладу № 1027/0404692001026001 (вклад КАПІТАЛ) на суму 1350,00 Євро, строком з 18.02.2009 року по 13.03.2009 року зі сплатою 9,5% річних.
Після закінчення строку дії вказаних договорів, відповідач не повернув позивачу вклади та нараховані на них відсотки.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу.
Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов в частині стягнення з відповідача банківських вкладів та нарахованих на них відсотків є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з цим, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача в судовому засіданні не підтвердився та відсутній будь-який причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та діями відповідача, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Крім того, оскільки суд частково задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 30,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 316,69 грн. (140,00 грн. + 176,69 грн. /1486,05 Євро х 11,8896 грн. (офіційний курс НБУ на 20.10.2009 року) = 17668,54 грн. х 1%) у відшкодування судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57-60, 209, 212-215, 223, 224-228 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення банківських вкладів, відсотків та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1027/0404343001026001 (вклад КАПІТАЛ) від 18.02.2008 року в сумі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок, нараховані на суму вкладу і невиплачені відсотки в сумі 2301 (дві тисячі триста одна) гривня 60 копійок та 30 (тридцять) гривень 00 копійок у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 16331 (шістнадцять тисяч триста тридцять одну) гривню 60 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1027/0404692001026001 (вклад КАПІТАЛ) від 18.02.2008 року в сумі 1350 (одна тисяча триста п’ятдесят) Євро та нараховані на суму вкладу і невиплачені відсотки в сумі 136 (сто тридцять шість) Євро 05 євроцентів, а всього стягнути 1486 (одну тисячу чотириста вісімдесят шість) Євро 05 євроцентів.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог – відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь держави 316 (триста шістнадцять) гривень 69 копійок судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.І. ОНІЩУК