КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-26626/08 Головуючий у І інстанції Кашпур О.В.
Суддя-доповідач Коротких А.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого – судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Мельничука В.П.,
при секретарі Дакал В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області про визнання нечинним рішення, -
В С Т А Н О В И В :
У травні 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання нечинним рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 21 лютого 2008 року № 250159\12\32\025. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не взято до уваги той факт, що підакцизні товари, про які йдеться в акті перевірки, не належали позивачці та не мали ніякого відношення до здійснення нею підприємницької діяльності.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегією суддів встановлено, що 04 лютого 2008 року посадовими особами відповідача на підставі направлень від 04.02.2008 року № 33, № 34, проведена перевірка кіоска, який належить позивачу та розташований за адресою: АДРЕСА_1. Перевірка проведена в присутності продавця ОСОБА_5, яка до початку перевірки ознайомилась з направленнями та отримала їх примірники.
Перевіркою встановлено зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях, які не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
За результатами перевірки складено акт № 25/16/23/22320 від 04.02.2008 року, на підставі якого відповідачем прийнято рішення № 250159/12/32/025 від 21.02.2008 року про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 3400 грн. за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Відповідно до абз. 9 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) – перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Згідно з ч. 29, ч. 30 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру; внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до абз. 9 ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень; рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України; у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 238, ст. 250 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків; адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірне рішення прийнято відповідачем в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до п. 23 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 року, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції – без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 – залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 14 вересня 2009 року.
Головуючий суддя
Судді: