Справа № 11-452/2009 р. Головуючий у І інстанції Циганко М.О.
Категорія ст. 286 ч. 1 КК України Доповідач Білобров В.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого- Салая Г.А.
суддів - Білоброва В. Д., Зенченко Т.С.
з участю прокурора - Сороки Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 червня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, освіта середня, не працюючий, не одружений, раніше не судимий,
засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами;
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
У відповідності із ст. 76 КК України покладені певні обов'язки.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Прилуцької ЦРЛ 1258 грн. 14 коп. за лікування потерпілого.
Стягнуто із ОСОБА_2 972 грн. 93 коп. судових витрат за проведення транспортно - трасологічної експертизи у дохід держави.
Питання речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 06 січня 2009 року, біля 04 год. 30 хв., в м. Прилуки на перехресті вулиць Костянтинівська - Гімназична, поблизу будинку № 142 по вул. Костянтинівській, керуючи автомобілем „ Деу - Ланос” д.н. НОМЕР_1, рухаючись в напрямку автовокзалу, на перехресті нерівнозначних доріг, не передбачивши суспільну небезпечність наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, порушивши вимоги п. п. 12.1, 16.11, Правил дорожнього руху України , здійснив зіткнення з автомобілем „ Ваз 2106” д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі. В результаті ДТП, згідно висновку судово - медичної експертизи № 63 від 03.04.2009 року потерпілому були завдані середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
Не погоджуючись з вироком суду адвокат, в інтересах засудженого, подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, вважає, що вирок суду є занадто суворим та просить застосувати відносно засудженого покарання у виді штрафу. Свої вимоги аргументує тим, що суд не обґрунтував, чому при альтернативних мірах покарання застосовує більш тяжку міру покарання порівняно з м'яким покаранням, що передбачає санкція статті.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Сам засуджений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні та докладно розповідав про обставини вчинення злочину.
Фактичні обставини справи, доведеність винності та кваліфікація дій ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі підсудним не оспорювались і згідно ст. 299 КПК України не досліджувались.
Дії засудженого ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст. 286 ч.1, КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_2, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, ряд обставин, що пом'якшують покарання в тому числі і тих, на які посилається в апеляції адвокат та з врахуванням особи ОСОБА_2, і прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для обрання стосовно нього покарання пов'язаного з позбавленням волі та обрав його не в межах максимальної санкції закону, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Покарання, яке призначено засудженому ОСОБА_2 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним, що характеризують його особу, та всім обставинам справи і є справедливим.
Підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_2 колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію адвоката, в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 червня 2009 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
Білобров В.Д. Салай Г.А. Зенченко Т.С.