Справа № 11-457/2009 р.                        Головуючий у І інстанції Шитченко Н.В.

Категорія - ст. 185 ч. 3 КК України      Доповідач  Зенченко Т.С.

 

 

    У Х В А Л А

                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

24 вересня  2009 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

 

    головуючого -    судді Щербакова О.С.

                                суддів   -   Зенченко Т.С., Демченка О.В.

    з участю прокурора  -  Басюка С.В.

                         захисника - ОСОБА_1

                  засудженого   -    ОСОБА_2            

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Чернігівського районного суду  м. Чернігова  від 20 травня 2009 року.

 

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Озеряни, Бобровицького району, Чернігівської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, без певного місця мешкання, раніше судимий:

•   -     22  липня   1992 року Прилуцьким  міським судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст.ст. 42,43 КК УРСР до 5 років позбавлення волі;

•   -     6 серпня 1997 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 141 КК УРСР до 1 років 6 місяців позбавлення волі з  конфіскацією 1/2 частини майна;

•   -     24  січня  2000 року  Прилуцьким  міським судом Чернігівської області за ст. 17, ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 17, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 141, ст. 44, ч. 1 ст. 145, ч. 2 ст. 190, ст.ст. 42, 44 КК УРСР до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 31 травня 2002 року постановою Орджонікідзенського районного суду м. Харків з вироку виключено ч. 1 ст. 145 КК УРСР, в іншій частині залишено без змін;

•   -     20 жовтня 2005 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково за постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 травня 2008 року на 1 рік 1 місяць 5 днів,     

засуджений:

за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

за ч. З ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Прилуцького міського суду від 20 жовтня 2005 року і остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

 

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 2246,59 грн.

 

Цивільний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

 

Цивільний позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

 

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 2504,5 грн. матеріальної шкоди.

 

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 1302,05 грн. матеріальної шкоди.

 

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 1145,3 грн. матеріальної шкоди.

 

Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

 

ОСОБА_2 визнаний судом винним і засуджений за те, що 08 липня 2008 року, приблизно о 15 годині, знаходячись в смт. М. Дівиця, Прилуцького району, Чернігівської області, з метою крадіжки чужого майна, повторно, використовуючи шпильку та пилку для нігтів, відкрив замок вхідних дверей та проник до АДРЕСА_1, звідки таємно викрав гроші в сумі 2225 гривень, що належать ОСОБА_8

15 липня 2008 року, близько 15-ї години, підсудний, перебуваючи на березі річки Десна, поблизу с. Новоселівка, Чернігівського району та області, повторно, з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, через незакриті двері таємно викрав з автомобіля „Део Ланос" д.н.з. НОМЕР_1, мобільний телефон „Sonу Еrісsson К-55ОІ" вартістю 816 грн., мобільний телефон „LG КG 800" вартістю 889,20 грн., золоті прикраси: обручку вартістю 360 грн., сережки вартістю 720 грн., ланцюжок вартістю 625 грн., хрестик, вартістю 225 грн., каблучку з циркорнієм, вартістю 600 грн. та обручку вартістю 700 грн., а всього майна на загальну суму 4935,20 гривень, що належить ОСОБА_9

20 липня 2008 року, близько 16-ї години, ОСОБА_2, знаходячись у приміщені магазину „Ромашка" по вул. Лизогуба, 27, в смт. Седнів, Чернігівського району з кишені штанів ОСОБА_10 повторно, таємно викрав належний потерпілому мобільний телефон „Sonу Еrісsson К-790" вартістю 1283,92 грн. з сім-картою „Діджус" вартістю 25 грн., на рахунку якої було 20 грн., на загальну суму 1328 грн. 92 коп.

28 липня 2008 року, приблизно о 15 годині, підсудний, перебуваючи на березі річки Десна, поблизу с. Новоселівка, Чернігівського району, повторно, з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу через незакриті двері з автомобіля „ОРЕL-RЕСОRD" д.н.з. НОМЕР_2, діючи з єдиним умислом, таємно викрав мобільний телефон марки „NОКІА 6021" вартістю 364,14 грн. та гроші в сумі 50 грн. на загальну суму 404,14 гривень, що належать ОСОБА_3, а також мобільний телефон „NОКІА 6131" вартістю 960,3 грн. з картою пам'яті,  вартістю 65 грн. і гроші в сумі 120 грн. на загальну суму 1145,3 грн., що належить ОСОБА_7

01 серпня 2008 року, близько 17-ї години, ОСОБА_2, знаходячись на березі річки Десна, поблизу с. Новоселівка, Чернігівського району, з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу через відкритий багажник, повторно, таємно викрав з автомобіля „Таврія", д.н.з. НОМЕР_3, сумку вартістю 237,5 грн., парасольку вартістю 57 грн., флеш-карту на 512 Мб вартістю 87 грн., буси коралові вартістю 430 грн., буси бурштинові вартістю 80 грн., мобільний телефон „ NОКІА 3310" вартістю 200 грн. з сім-картою „Лайф" вартістю 25 грн. та 28 грн. на рахунку, гроші в сумі 1300 грн., на загальну суму 2504,5 грн. що належить ОСОБА_5

1.   10     серпня 2008 року, приблизно о 6 годині, підсудний, перебуваючи біля Киселівської загальноосвітньої школи, розташованої по вул. Новій, 1-А, с. Киселівка, Чернігівського району, таємно, повторно, з руки ОСОБА_11, що спав, викрав мобільний телефон "NОКІА 6300" вартістю 1187,05 грн., з карткою пам'яті на 1 Гб вартістю 65 грн., сім-картою „Лайф" вартістю 25 грн., на рахунку якої було 25 грн., а всього на загальну суму 1302,05 гривень, що належить ОСОБА_6

2.   11     серпня 2008 року, близько 12-ї години, ОСОБА_2, знаходячись на березі річки Білоус, поблизу с. Кошівка, Чернігівського району, повторно, з рюкзаку, який лежав на лавочці, таємно викрав мобільний телефон „Sonу Еrісsson К-800І", вартістю 1252,8 грн., з сім-картою „Киі'встар" вартістю 25 грн., на рахунку якої було 10 грн., на загальну суму 1287,8 грн., що належить ОСОБА_12

 

31 серпня 2008 року, у вечірній час, підсудний, знаходячись в смт. Гончарівське, Чернігівського району, з метою викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу через незакриті двері проник до сараю, розташованого поблизу АДРЕСА_3, звідки таємно викрав мопед „Мустанг МТ 50 QТ-В",- вартістю 1920,24 грн., що належить ОСОБА_13

 

Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію в якій зазначає, що винним себе визнає тільки по одному епізоду від 08.07.208 року, а по іншим епізодам  визнати себе винним його змусили працівники міліції, які застосовували до нього недозволені методи слідства. Звертає увагу, що він хворіє туберкульозом, має психічні захворювання. Посилаючись на зазначені обставини, просить вирок місцевого суду змінити, пом'якшити призначене покарання.

 

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які підтримали  апеляцію та просили  пом'якшити призначене судом покарання, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

 

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується  сукупністю зібраних у справі і досліджених у судовому засіданні доказів і є  обґрунтованим.

 

Як  видно  із матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції відповідно до вимог  кримінально-процесуального закону  дослідив всі  докази  і,  давши їм  оцінку,  обґрунтовано поклав в основу  вироку показання  засудженого, потерпілих, свідків,  висновки експертиз.

 

Привертає увагу те, що впродовж досудового слідства на неодноразових допитах ОСОБА_2, по-своєму  відтворюючи деталі вчиненого, наводив такі дані  щодо своєї участі, якими по суті і в такий спосіб викривав  самого себе у вчиненні злочинів.     

 

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_2 вину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю і по суті пред'явленого обвинувачення пояснював, що саме він вчинив дані злочини.

Однак допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 змінив свої покази, у вчиненні інкримінованих йому злочинів винним себе визнав частково, не заперечуючи крадіжку грошей в сумі 2225 грн. з будинку АДРЕСА_2. В іншій частині пред'явленого обвинувачення винним себе не визнав, пояснюючи, що крадіжок не скоював. Визнавальні покази під час досудового слідства давав, оскільки зазнав фізичного насильства з боку працівників міліції при затриманні, а під час відтворення обстановки і обставин події злочину слідчі пояснювали йому, як і що треба розповідати та показувати.

Не дивлячись на таку позицію засудженого ОСОБА_2, його вина в інкримінованих злочинах, за яких його засуджено підтверджується показами потерпілих, свідків, висновками експертиз та іншими матеріалами справи.

Так, в ході судового розгляду ОСОБА_5 пояснила, що є потерпілою в даній справі, оскільки в серпні 2008 року, залишивши незамкненими дверцята машини, на якій вони з чоловіком приїхали відпочивати на берег річки Десна, через незначний проміжок часу виявила зникнення сумки, в якій знаходились гроші в сумі 1360 грн., 2 намиста, парасольки, мобільний телефон, на рахунку якого було 30 грн., а також флеш-карту, ключі від квартири, документи.

Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що 28 липня 2008 року, по обіді, вона разом з братом та матір'ю відпочивали біля старого русла річки Десна неподалік від с. Новоселівка, Чернігівського району. Брат ОСОБА_3 залишив машину, на якій всі приїхали, на великій галявині, ближче до кущів. Оскільки відпочиваючих поблизу не було, дверцята машини не зачинили на ключ і всі пішли купатись. Хвилин через 25-30 брату необхідно було зателефонувати, тому він піднявся до машини, де виявив пропажу свого мобільного телефону. Перевіряючи свої речі, вона також виявила зникнення гаманця, в якому було 120 грн., та мобільного телефону „NОКІА 6131" сріблясто-рожевого кольору з додатковою карткою пам'яті на 1 Гб з сумки, що знаходилась на задньому сидінні транспортного засобу.

Потерпіла ОСОБА_6 розповіла, що 10 серпня 2008 року близько 09 години ранку виявила зникнення свого мобільного телефону „NOКІА 6300". Як з'ясувалось пізніше, близько 2-ї години ночі чоловік забрав його і пішов з будинку святкувати з друзями День будівельника. Пізніше, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він заснув під парканом, а коли прокинувся, близько 6-ї години ранку, виявив зникнення телефону.

Також допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_14 показували, що в них були здійснені крадіжки майна.

Про обставини вчинення крадіжок показували і допитані як на досудовому слідстві, так і в судовому, свідки.

 

За всіма епізодами крадіжок були складені протоколи огляду місця події. Під час проведення даної слідчої дії були виявлені сліди пальців рук і за висновками дактилоскопічних експертиз, сліди належать ОСОБА_2

 

Давши оцінку зазначеним доказам, суд обгрунтовано визнав показання потерпілих та свідків достовірними. При цьому суд правильно у вироку зазначив, що доводи ОСОБА_2 щодо його непричетності до даних злочинів є захисною версією і спробою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки перевірка його показів, даних в судовому засіданні, їх аналіз та зіставлення з іншими доказами справи, в тому числі і показами потерпілих, свідків, висновками експертиз, свідчить про невірогідність даних ОСОБА_2 суду пояснень.

 

Наведені у апеляції твердження    проте, що  показання ОСОБА_2  під час досудового слідства не відповідають дійсності, оскільки засуджений був обмовити  себе під  тиском працівників  органів  слідства, є  необґрунтованими.

 

Ці доводи  ОСОБА_2, аналогічні показанням у судовому засіданні, були предметом перевірки, але свого  підтвердження не  знайшли.  При цьому  суд звертає  увагу на те, що викривальні показання ОСОБА_2  давав і на допитах за участю свого  захисника, і під час  відтворення обстановки  й обставин події  в присутності  понятих, тобто в умовах, які  виключали  будь-який тиск на нього з боку працівників  органів досудового слідства.

  

Посилання ОСОБА_2 на те, що   під час  досудового слідства  працівники міліції  до нього застосовували недозволені засоби та  психологічний  тиск були  перевірені  і помічником  прокурора  Чернігівського  району  винесено постанову від 30 березня 2009 року  про відмову в порушенні  кримінальної справи за  фактом  спричинення  підсудному  тілесних ушкоджень на підставі  п.2 ч.2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу  злочину. Дана постанова  до теперішнього часу ОСОБА_2 не оскаржена.

 

 

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України є правильною.

 

Покарання, яке призначено засудженому ОСОБА_2 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним, що характеризують особу засудженого та всім обставинам справи і є справедливим.   

 

Підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_2 колегія суддів не знаходить.

 

Порушень  вимог кримінально-процесуального закону, які  тягнуть  скасування або зміну  вироку,  вивченням матеріалів справи не  виявлено.

 

Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів

 

                                          у х в а л и л а:

 

Апеляцію засудженого  ОСОБА_2  залишити без задоволення, а вирок   Чернігівського районного суду  м. Чернігова  від 20 травня 2009 року щодо ОСОБА_2- без зміни.

  

Головуючий:                                                        Судді: