1-6

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 лютого 2007 року                                                                                                                   місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА С.І., при секретарі Коваленко О.І., за участю державного обвинувача - старшого прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону ІНФОРМАЦІЯ_1а юстиції Шевлякова Д.О., підсудного - ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2, потерпілого -ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням ІНФОРМАЦІЯ_3 Національної академії Служби безпеки України (далі НА СБУ),

ІНФОРМАЦІЯ_1   ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в

місті Києві, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, має на утриманні непрацездатного батька, на військовій службі в органах СБУ з 1992 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 190 КК України

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

Протягом 2004 року ОСОБА_1, будучи ІНФОРМАЦІЯ_3 НА СБУ, дізнавшись під час знайомства з ОСОБА_3, що той має намір працевлаштувати свого сина на службу в СБУ, вирішив скористатися цією обставиною з метою власного збагачення. З цією метою ОСОБА_1 ввів в оману ОСОБА_3 про обсяг своїх службових повноважень щодо вирішення кадрових питань, а саме прийняття громадян на службу в даний правоохоронний орган, і переконав останнього у необхідності передачі йому грошей в сумі 4 000 доларів США для їх витрати на організацію працевлаштування сина, хоча в дійсності в межах свого службового становища сприяти громадянам вступити на службу в СБУ об'єктивно не міг, а тому розраховував лише на те, що син ОСОБА_3, пройшовши необхідну процедуру набору на службу, може працевлаштуватися самостійно.

У такий спосіб ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_3 шляхом обману у два прийоми 4 000 доларів США, тобто у великому розмірі, начебто за вирішення питання про працевлаштування його сина в СБУ, а саме: у середині травня 2004 року біля будівлі НА СБУ - 2 000 доларів США та наприкінці червня 2004 року у Марийському парку в місті Києві - 2 000 доларів США, які використав на власні потреби.

До початку судового розгляду даної справи ОСОБА_1 повернув ОСОБА_3 4 000 доларів США.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що умисел в нього на заволодіння коштами ОСОБА_3 шляхом обману для їх подальшого використання на особисті потреби виник після повідомлення останнім про те, що він має намір працевлаштувати свого сина в СБУ для чого підшукує знайомих, які б могли посприяти у вирішенні цього питання. Після чого він повідомив ОСОБА_3, що за своїми службовими повноваженнями може вплинути на прийняття рішення про взяття на службу його сина, але це потребує певних витрат, на що ОСОБА_3 дав згоду. Отримуючи у два прийоми кошти від ОСОБА_3 на загальну суму 4 000 доларів США, він, ОСОБА_1, усвідомлював, що питання прийняття на службу було поза його службовою компетенцією, однак наміру передавати ці гроші іншим компетентним у цих справах службовим особам для вирішення питання ОСОБА_3 не мав, а потерпілому для формування собі відповідного іміджу розкрив у загальних рисах порядок вступу на службу в СБУ, надавав консультації, супроводжував його сина в медичних закладах тощо, а також дав останньому усну рекомендацію в розмові із співробітником СБУ, який в силу своєї компетенції опрацьовував документи кандидатів на службу в СБУ. Інших дій, спрямованих на вирішення проблеми ОСОБА_3 він, ОСОБА_1, не вчиняв і не міг їх вчиняти. Як уточнив ОСОБА_1, щоб надати форми законності своїм діям, він вимагав від ОСОБА_3 під час повернення йому грошей розписку про те, що той отримав від нього гроші начебто як повернення боргу

Крім особистих показань вина ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом обману у великихрозмірах підтверджується розглянутими у судовому засіданні іншими доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності, зокрема даними, які містять: заява про злочин, протоколи допиту потерпілого та свідків, протоколи огляду речових доказів - диктофону "OLYMPUS" потерпілого, щоденника потерпілого, направлення на проходження медичної комісії, протоколи огляду звукозаписів та відеозаписів, проведених оперативним шляхом, протоколи інших слідчих дій, розписка від імені ОСОБА_3 від 15 жовтня 2006 року, висновки проведених судових експертиз, інші документи.

2

Згідно з довідкою НБУ про курс валюти, на період з 15 травня по ЗО червня 2004 року 1 долар США коштував не менше 5,32 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_1, які виразилися в тому, що він шляхом обману заволодів майном громадянина ОСОБА_3, а саме 4 ООО доларів США, що в 250 разів більше встановленого на 1 січня 2004 року розміру соціальної пільги, тобто у великому розмірі, суд кваліфікує за ч. З ст-190 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд визнає обставинами, що пом'якшують його покарання те, що він щиро розкаявся у вчиненому, дав негативну оцінку своїм діям, добровільно і в повному обсязі відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, попросив вибачення у потерпілого, який схвалив такі дії підсудного.

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який по військовій службі характеризувався позитивно, а також стан його здоров'я, стан здоров'я його батька похилого віку (ІНФОРМАЦІЯ_4), який потребує матеріальної допомоги, суд знаходить можливим в даному конкретному випадку застосувати до ОСОБА_1 ст. ст. 69 та 60 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, передбаченого у санкції ч. З ст. 190 КК України, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

Водночас, оскільки вчиненням тяжкого корисливого злочину ОСОБА_1 дискредитував офіцерське звання, суд, керуючись правилами ст. 54 КК України, вважає за необхідне позбавити його військового звання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 299,323, 324,328, 330 КПК України, військовий суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 190 КК України, за якою призначити йому покарання із застосуванням ст. ст. 69 та 60 КК України у виді арешту строком на шість місяців, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України військового звання "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 15 жовтня 2006 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - взяття під варту з утриманням на гауптвахті -залишити без зміни.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі: - перераховані у т. З на арк. 161 під №№ 1-13, 15, 16, 19, 20 зберігати при матеріалах кримінальної справи; - грошові кошти (перераховані у т. З на арк. 161 під № 14) у сумі 700 доларів США, які зберігаються у 19 фінансовому відділі МО України, мобільний телефон ОСОБА_1 (вказаний у т. З на арк. 161 під № 18) - повернути засудженому ОСОБА_1; - мобільний телефон гр-на ОСОБА_4 (вказаний у т. З на арк. 161 під № 17) - повернути гр-ну ОСОБА_4; - щоденник з особистими записами гр-на ОСОБА_3 (вказаний у т. З на арк. 162 під № 21), диктофон "OLYMPUS" (вказаний у т. З на арк. 162 під № 22) - повернути гр-ну ОСОБА_3.

Арешт на майно ОСОБА_1 - скасувати.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

ДІЙСНЕ ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ КОПІЯ ВІРНА:

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ                                      

ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ                 ДЯЧУКС.І..