Справа № 2а-4004/09/1211 2009р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
16 вересня 2009 року
Суддя Краснолуцького міського суду Луганської області Бойко С.Л., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч про визнання неправомірними дій та зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -
В С Т А Н О В И В:
10.08.2009р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч про визнання неправомірними дій та зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. В обґрунтування позову зазначив, що Управління ПФУ в м.Красний Луч в порушення вимог ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, йому неправомірно відмовлено в підвищенні пенсії як „дитині війни” за період з січня 2006 року по грудень 2008 року. Просить визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати Управління ПФУ в м.Красний Луч нарахувати та виплатити на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки.
До суду від позивача надійшла заява про розгляд адміністративної справи без його участі.
До суду від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просив відмовити позивачу у задоволені позову, так як оскаржувані дії вчинені відповідно до Закону, в межах повноважень Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області, без порушення прав і інтересів позивача. Також, відповідач просив розглянути адміністративну справу у його відсутність у порядку письмового провадження.
09.09.2009р. суддею постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилюються, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Дана справа підсудна Краснолуцькому міському суду у відповідності до ст.19 КАС України.
Правовідносини по данному позову регулюються Конституцією України, Законом України Про Державний бюджет України на 2007р., Законом України Про Державний бюджет України на 2008р., Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та якими на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 21.04.1988р. УПтСЗН в м.Красний Луч.
Відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” — у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте у 2006 році, в порядку, визначеному Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік”, Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, тому підвищення пенсії не провадилося.
Ст.62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 р., що набрав чинності з 01.01.2007р. (із змінами від 15.03.2007р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380грн., з 1 квітня - 406грн. Крім цього, цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з 1.10.2007р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06грн., 415,11грн.
Статею 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік дія ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 положення ст.71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік, якими була зупинена дія ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищивикладене, суд вважає, що відповідач зобов’язаний перерахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України Про соціальний захист дітей війни, зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України Про соціальний захист дітей війни визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, відповідач зобов ’ язаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу , встановленого ст.58 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року .
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України Про прожитковий мінімум від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом верховенства права, з метою передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає за можливе зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч зробити виплату підвищення позивачу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та зробити виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком - з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В ідповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, як що адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в 1,70грн. за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України Про соціальний захист дітей війни від 19.12.2006 року № 489-V, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2006 рік, Законом України Про Державний бюджет України на 2007 рік, Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік, Законом України Про прожитковий мінімум, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч про визнання неправомірними дій та зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за 2007 рік та за 2008 рік.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та у розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням раніш виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 . відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1. судові витрати в розмірі 1,70грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий: