ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2009 року Справа № 9/180-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді – Тищик І.В. (доповідач),
суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі – Пруднікова Г.В.
за участю представників сторін:
позивач: Остапенко О.І.
відповідач: Очеретний О.М.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „КП-Комфорт”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.09р. у справі № 9/180-09
за позовом міського комунального підприємства „Дніпропетровські міські теплові мережі”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю „КП-Комфорт”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 11 558,60 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2009 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 11 558,60 грн. заборгованості за спожиту протягом листопада 2007 року – квітня 2008 року теплову енергію.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009 року у справі № 9/180-09 (суддя Подобєд І..М.) позов задоволено у повному обсязі та стягнуто на користь позивача суму основного боргу та судові витрати.
Вмотивовуючи рішення господарський суд встановив, що згідно факт постачання відповідачу теплової енергії доведений матеріалами і не заперечується споживачем; доказів оплати вартості спожитого тепла відповідач не надав; факт відсутності заборгованості не спростував; відтак суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за поставлену теплову енергію.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому скаржник посилається на неповне дослідження господарським судом обставин справи, а саме, оплату спожитої електричної енергії у повному обсязі, у тому числі спожиту ТОВ „КП-Комфорт”, дочірнім підприємством „Оріль”; відсутність письмового попередження МКП „Дніпропетровські теплові мережі” про наявність за відповідачем заборгованості за тепло.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.10.2009р.
У судовому засіданні 12.10.09р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 10.08.2007р. позивач на підставі договору купівлі-продажу від 10.08.2007 року № 2312 придбав у Дочірнього підприємства „Оріль” частину будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46.
При цьому Енергопостачальник про зміну власника частини будинку повідомлений не був, відповідно, з новим власником не був укладений договір про постачання теплової енергії до придбаних приміщень та останнім не здійснювалася оплата тепла, спожитого протягом листопада 2007 року – квітня 2008 року.
Про зміну власника приміщення МКП „Дніпропетровські міські теплові мережі” було повідомлене лише у жовтні 2008 року (більш року поспіль) листом від 23.10.2008 року за №10.
Факт постачання теплової енергії до вказаного будинку, а відтак і до приміщень, власником яких являвся відповідач, підтверджується двосторонніми актами зняття показань будинкового приладу обліку теплової енергії, а також схемою тепломережі до гуртожитку по вул. Набережна Перемоги, 46.
Скаржник посилається на те, що зобов’язання з оплати теплової енергії були покладені на ДП „Оріль” і останнє оплачувало вартість спожитої теплоенергії у повному обсязі, однак, дані твердження ні в місцевому господарському суді, ні в апеляційній інстанції документально підтверджені не були.
На момент розгляду справи ДП „Оріль” в установленому порядку було визнано банкрутом, ліквідовано (справа Б15/175-08) та вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Правовідносини з теплопостачання регулюються нормами Цивільного і Господарського кодексів та Законом України „Про теплопостачання”.
В силу ст. 203 Цивільного кодексу України правочин (договір) має вчинятися у формі встановленій законом.
Відповідно до ч. 2 ст.275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору на енергопостачання не допускається.
З даною нормою узгоджуються приписи Закону України „Про тепло постачання”, якими надане визначення споживача теплової енергії як особи, яка використовує теплову енергію на підставі договору (ст.1) та встановлено, що своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією є обов’язком цієї особи (ст.24).
Факт споживання відповідачем теплової енергії протягом спірного періоду без відповідного договору, а відтак без достатніх правових підстав, підтверджується документально і не заперечується відповідачем.
За вказаних обставин слід вважати, що цивільні права та обов'язки сторін виникли з дій позивача та відповідача з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, тобто, з дій, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків являються як договори, так і інші правочини.
Наявність правовідносин між сторонами у справі посвідчується фактами передачі позивачем протягом спірного періоду теплової енергії до приміщень, власником яких являвся відповідач та споживання останнім цієї енергії. Вартість теплової енергії, спожитої протягом листопада 2007-квітня 2008 років склала 11558,60 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідачем зобов’язання по оплаті спожитої теплової енергії не виконані, господарським судом правомірно стягнуто спірну суму на користь позивача.
При цьому колегією суддів не приймається до уваги посилання скаржника на ст.25 цього Закону щодо прав та обов’язків теплопостачальної організації по відношенню до споживача теплової енергії, які не були виконані позивачем по відношенню до відповідача. Матеріалами справи посвідчується, що відповідач своєчасно не повідомив теплопостачальника про набуття права власності на спірні приміщення, що позбавило останнього можливості реалізувати свої права по відношенню до ТОВ „КП-Комфорт”. За вказаних обставин стороною винною у недотриманні МКП „Дніпропетровські міські теплові мережі” приписів ст. 25 вищевказаного Закону є безпосередньо відповідач.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються безпідставними і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009 року у справі № 9/180-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „КП-Комфорт” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Л.О.Чимбар
Л.В.Чоха