ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2009 року Справа № 20/257-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)
суддів – Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі –Савін В.Ю.
за участю представників сторін:
позивач: Куць В.В.
відповідач: Остапенко Є.С.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольській завод пластикових труб „Нікопласт", м. Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.09р. у справі № 20/257-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім „Євротрубопласт", м. Рубіжне Луганської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольській завод пластикових труб „Нікопласт", м. Нікополь
про стягнення 1 276 055 грн. 33 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009 року у справі № 20/257-09 (суддя Пархоменко Н.В.) позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором у сумі 1 276 055 грн. 33 коп. задоволений частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 924 040,00 грн. основного боргу, 5 906,13 грн. 3% річних, 46 006,27 грн. пені, 15 362,66 грн. інфляційних втрат та 39 740,27 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. В решті позову провадження у справі припинено в зв’язку з погашенням боргу в сумі 205 000,0 грн.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором з оплати вартості отриманого товару; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; нарахування пені, інфляційних та річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання передбаченого договором, укладеним між сторонами та нормами чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та припинити провадження у справі. При цьому скаржник посилається на те, що спірний договір не містить всіх істотних умов, передбачених нормами чинного законодавства.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.10.2009 року.
У судовому засіданні 14.10.09р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 31.03.2009 року між ТОВ „Торгівельний дім „Евротрубопласт” (Постачальник) та ТОВ "Нікопольський завод пластикових труб" (Покупець) було укладено договір №3103/2009-ПЕ, відповідно до якого позивач зобов’язався поставити відповідачу, а відповідач –прийняти та оплатити поліетилен різних марок у кількості, асортименті та по цінам, узгодженим сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях до договору.
Договором посвідчується, що кількість, асортимент та ціна товару в договорі, укладеному між сторонами, узгоджені сторонами не були.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України правочин (договір) має вчинятися у формі встановленій законом.
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З зазначеною нормою узгоджуються приписи ст. 180 Господарського кодексу України щодо істотних умов господарського договору.
З матеріалів справи вбачається, що договір №3103/2009-ПЕ від 31.03.2009р. є договором поставки, до якого в силу ст. 712 Цивільного кодексу України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, вимоги до форми та істотні умови якого встановлені у ст.ст. 656 –698 цього Кодексу. Істотними умовами такого договору являються предмет договору, кількість, якість, ціна, строки та порядок оплати товару.
З зазначеними нормами узгоджуються приписи Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888, які являються спеціальними нормами щодо питань з поставки продукції, чинними на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно до ч. 1 п. 19 вказаного Положення в договорі обов’язково визначаються номенклатура (асортимент), кількість та якість продукції, строки поставки та ціна.
Фактично за умовами зазначеного договору ціна договору, асортимент, кількість товару та строки його поставки визначені не були. Згідно умов договору ціна, кількість та асортимент товару сторонами погоджувались у специфікаціях. Дана умова не є визначальною для договору поставки, оскільки стосується, як убачається з п.1.1 договору, кожної конкретної партії товару, що підлягає відвантаженню і являється його частиною.
Таким чином, матеріалами справи посвідчується, що сторони згоди з усіх істотних умов зазначеного договору не дійшли. За вказаних обставин договір №3103/2009-ПЕ від 31.03.2009р. не може вважатися укладеним.
Відповідно до частини 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
За вказаних обставин цивільні права та обов'язки сторін виникли з дій позивача та відповідача з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, тобто, з дій, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
За вказаних обставин відсутні підстави вважати дії з передачі товару відповідачу вчиненими на виконання зобов’язань за договором; взаємовідносини сторін з купівлі-продажу спірного товару являються позадоговірними, внаслідок чого підстав для покладення на відповідача відповідальності за договором №3103/2009-ПЕ від 31.03.09р. не убачається.
Позивач не позбавлений права відшукувати спірну суму в порядку ст.11 ЦК України.
З огляду на викладене вимоги позивача про скасування зазначеного рішення являються обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольській завод пластикових труб „Нікопласт" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009 року у справі № 20/257-09 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Л.О.Чимбар
Л.В. Чоха