ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2009 року Справа № 34/187-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Ясир Л.О.
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Смагіна Г.Ю., представник, довіреність № 46-Д від 22.01.09;
від відповідача: Зуйкова В.В., представник, довіреність № 33 від 31.07.09;
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Вініл”, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року у справі № 34/187-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Хімлаборреактив”, м. Бровари
до товариства з обмеженою відповідальністю “Вініл”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 280 615, 90 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року (суддя Примак С.А.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 240 000 грн. основного боргу, 15820,63 грн. інфляційних втрат, 2754,54 грн. 3% річних, пені 22040,43 грн. та судові витрати по справі.
Рішення господарського суду вмотивовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань по договору поставки № 1446 від 24 листопада 2006 року, порушенням відповідачем приписів ст.526 Цивільного кодексу України пославшись на ст.691 Цивільного кодексу України господарський суд прийшов до висновку, що ціна товару була визначена сторонами в накладних на товар.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю “Вініл” його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права, неповним з’ясуванням обставин справи.
Відповідач стверджує, що товар який поставляв позивач за видатковими накладними № Х024318 від 25 вересня 2008 року, № Х026099 від 07 жовтня 2008 року, № Х031739 від 27 листопада 2008 року ним не замовлявся, позивачем не погоджувався, що підтверджується відсутністю у позивача замовлень.
Скаржник вважає, що ціна на товар, який поставлявся у 2008 році не узгоджена, специфікація на вказаний період не підписана, відповідач поставляв товар у кількості та за ціною на свій розсуд.
Скаржник вважає, що ціна товару який поставлявся за спірними накладними повинна відповідати ціні товару, яка зазначена в п.1.5 договору поставки і складає 7,24 грн. за 1 літр з ПДВ у зв’язку з чим відповідач визнає основний борг в сумі 188 240 грн.
Скаржник просить рішення скасувати, позов задовольнити частково в сумі 188 240 грн.
Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
24 листопада 2006 року між сторонами укладено договір № 1446 від 24 листопада 2006 року згідно якого позивач (постачальник) зобов’язався поставити відповідачу (покупцю) ізопропіловий спирт на загальну суму 1500 000 грн.
В п.1.5 договору зазначено, що ціна на товар на грудень 2006 року –січень 2007 року складає 7,24 грн. за 1 літр з ПДВ. В послідуючим ціна узгоджується сторонами і вказується в специфікаціях.
Поставка товару здійснюється партіями згідно специфікацій на окрему партію товару, в яких вказується найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю і загальна вартість товару.
Згідно п.2.7 договору (в редакції додаткової угоди від 17 липня 2007 року) оплата за товар здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу на протязі 70 календарних днів з дати поставки.
На підставі договору № 1446 від 24 листопада 2006 року по видатковим накладним № Х024318 від 25 вересня 2008 року (а.с.17), № Х026099 від 07 жовтня 2008 року (а.с.19), № Х031739 від 27 листопада 2008 року позивач передав відповідачу спирт на загальну суму 250 000 грн.
Товар передавався представнику відповідача на підставі довіреності на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО № 182151 від 22 вересня 2008 року (а.с.18), ЯПО № 182540 від 26 листопада 2008 року (а.с.21), ЯПО № 182241 від 06 жовтня 2008 року, прийнятий довіреними особами без заперечень.
Разом з товаром представнику відповідача були передані рахунки –фактури на оплату, про що зазначено у витратних накладних.
17 грудня 2008 року відповідачем було оплачено 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.62).
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення решти боргу в сумі 240 000 грн. по вказаним вище накладним.
Відповідач вважає, що товар по спірним накладним не замовляв, специфікації на поставку цих партій товару між сторонами не підписувалися, ціна на товар поставлений після 2007 року сторонами не узгоджувалася, у зв’язку з чим він визнає борг за спирт поставлений по спірним видатковим накладним, виходячи із ціни вказаної в п.1.5 договору, а ні у видаткових накладних.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріали справи свідчать, що відповідач прийняв спирт у позивача по видатковій накладній № Х024318 від 25 вересня 2008 року по ціні 6,80 грн. (без ПДВ), по видатковій накладній № 026099 від 07 жовтня 2008 року по ціні 8,50 грн. (без ПДВ), по видатковій накладній № Х031739 від 27 листопада 2008 року по ціні 9,0417 грн. (без ПДВ), частково за нього розрахувався.
Твердження відповідача, що він прийняв спирт, поставлений по спірним накладним на відповідальне зберігання не відповідає обставинам справи. Належними доказами в розумінні ст.ст.33, 34, 36 Цивільного кодексу України цю обставину відповідач не підтвердив.
Згідно ст. 690 Цивільного кодексу України якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. В такому випадку продавець зобов’язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.
Матеріали справи свідчать, що спирт відповідач на відповідальне зберігання не приймав, позивач не повідомив, що відмовляється від прийняття товару за ціною, вказаною у видаткових накладних.
Отже, відповідач повинен виконати умови договору щодо сплати товару протягом 70 календарних днів з дня поставки.
Відповідач в односторонньому порядку порушив п.2.7 договору, що згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України є неприпустимим.
Відтак господарський суд правомірно стягнув з відповідача основний борг в розмірі 240 000 грн.
Позивачем нарахована пеня за прострочку виконання грошового зобов’язання в розмірі 22 040,73 грн. на підставі п.4.3 договору поставки.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 15 820, 63 грн., 3% річних в розмірі 3754,54 грн.
Розрахунок пені, інфляційних втрат, річних відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи, а тому вказані суми правомірно стягнуті судом.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року у справі № 34/187-09 залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вініл”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена у місячний термін в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя Л.О. Ясир