Справа № 22-ц - 3939/2009 Головуючий в 1 інстанції Марущак Н.М.
Категорія 34 Доповідач Лащенко В.Д.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого - судді Лащенка В.Д.,
суддів - Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 26 червня 2009 року у справі за позовом селянського фермерського господарства «Діоніс», товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
встановила:
У квітні 2009 року селянське фермерське господарство «Діоніс» та товариство з обмеженою відповідальністю «Посейдон» звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Свої вимоги мотивували тим, що 19 січня 2004 року на посаду директора ТОВ «Посейдон» обрано відповідача, з яким було укладено трудовий договір. Перебуваючи на посаді директора товариства відповідач перевищив свої повноваження і вчиняв дії, які суперечать інтересам товариства і були спрямовані на заволодіння майном юридичної особи.
Так, відповідачем було протиправно подано від імені ТОВ «Посейдон» до Ставищенської районної державної адміністрації заяву про розірвання трьох договорів оренди земель водного фонду, які були укладені строком на сорок дев»ять років. На підставі вказаної заяви Ставищанською райдержадміністрацією видано розпорядження про розірвання вказаних договорів.
Крім того, 10 серпня ОСОБА_1 розірвав з Державним підприємством «Укрриба» угоду про зберігання з правом користування гідротехнічних споруд. Також 30 листопада 2005 року ОСОБА_1 подав до податкової інспекції заяву про зняття ТОВ «Посейдон» з обліку у зв'язку з ліквідацією підприємства.
Вказані дії відповідача порушують права учасників товариства, суперечать інтересам підприємства, вчиненні за відсутності на те будь-яких підстав.
Відповідно до аудиторського висновку від 30 березня 2009 року своїми діями по припиненню господарської діяльності товариства директором, ТОВ «Посейдон» заподіяні збитки в розмірі 36 988 грн. 64 коп.
Рішенням Ставищенського районного суду від 26 червня 2009 року позовні вимоги задоволені. Постановлено поновити строк звернення до суду, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Посейдон» 36 988 грн. 64 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення є, зокрема, неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих відносин.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно аудиторського висновку від 30 березня 2009 року діями ОСОБА_1 по припиненню господарської діяльності ТОВ «Посейдон» заподіяні прямі виробничі збитки. На відповідача, як керівника товариства, покладається матеріальна відповідальність в повному обсязі відповідно до п. 4.8 укладеного контракту. Оскільки про розмір збитків стало відомо тільки після проведення аудиторської перевірки, строк для звернення до суду поновлено.
З такими висновками не може погодитися колегія суддів, оскільки вони не відповідають встановленим по справі доказам та судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов»язків, грошові виплати. Згідно зі ст. 130 КЗпП не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов»язаних із неналежним виконанням працівником трудових обов»язків (так само як і інші неодержані прибутки), не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню (постанова Пленуму ВС України від 29 грудня 1992 року № 14).
Покладаючи на відповідача матеріальну відповідальність суд вказаних вимог закону не врахував і помилково вважав оцінку запасів на дату балансу (зарибок, мальок на вирощуванні), а також валові витрати (витрати на доставку малька, послуги відділу земельних ресурсів, ЦММ, виготовлення правил експлуатації режимів роботи ставків, орендна плата за майно, виготовлення технічної документації орендованого майна), прямою дійсною шкодою. Крім того аудиторською перевіркою не встановлено матеріально відповідальні особи, не встановлено якими винними діями чи бездіяльністю відповідача заподіяна шкода та якими письмовими документами це підтверджується. Вказаний висновок аудиторської перевірки складено 30 березня 2009 року, тоді як відповідач не виконує обов»язки директора з 23 серпня 2006 року.
Також судом не враховано, що 21 серпня 2006 року відбулися загальні збори учасників товариства «Посейдон», на яких прийнято рішення про звільнення відповідача з посади директора товариства через заподіяння товариству збитків. З позовом до суду про відшкодування шкоди товариство звернулося тільки у квітні 2009 року, пропустивши строк, встановлений ч. 3 ст. 233 КЗпП України. Поважних причин для його поновлення суду не було надано.
За таких обставин рішення суду відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 26 червня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Селянському фермерському господарству «Діоніс», товариству з обмеженою відповідальністю «Посейдон» відмовити в позові до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді
Справа № 22-ц - 3939/2009 Головуючий в 1 інстанції Марущак Н.М.
Категорія 34 Доповідач Лащенко В.Д.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Лащенка В.Д.,
суддів - Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 26 червня 2009 року у справі за позовом селянського фермерського господарства «Діоніс», товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
встановила:
Враховуючи, що для складання повного тексту рішення потрібен значний час, колегія суддів вважає за необхідне відкласти його виготовлення, проголосивши в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частину.
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 26 червня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Селянському фермерському господарству «Діоніс», товариству з обмеженою відповідальністю «Посейдон» відмовити в позові до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді