ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 рокуСправа № 912/4653/16

Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії: головуючого судді Наливайко Є.М., суддів Макаренко Т.В., Тимошевської В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4653/16

за позовом Комунального підприємства "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" при ОСОБА_1 міській раді

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 міський водоканал"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 міської ради

про стягнення збитків,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 74 від 23.01.2017;

від позивача - ОСОБА_3, довіреності № 80 від 24.01.2017;

від позивача - начальника ОСОБА_4, розпорядження № 57 - к/тр від 04.08.2015;

від відповідача - ОСОБА_5, довіреність від 10.01.2017;

від 3-ї особи - ОСОБА_6, довіреність № 01-07/8 від 11.01.2017.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Комунальне підприємство "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" при ОСОБА_1 міській раді (надалі - КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство", позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 міський водоканал" (надалі - ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал", відповідач) про зобов'язання продовжити виконання умов ОСОБА_7 №1/15 від 11.11.2015 про передачу у тимчасове безоплатне користування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на пункт 1 ОСОБА_7 № 1/15 від 11.11.2015 про передачу у тимчасове безоплатне користування, згідно якого відповідач зобов'язується використовувати майно виключно для сталого забезпечення населення міста послугами водопостачання. Позивач стверджує, що відповідач з 01.12.2016 припинив надання послуг водопостачання населенню міста ОСОБА_1 (старої частини міста), чим порушив умови, передбачені пунктами 13, 14, 15 ОСОБА_7 № 1/15 від 11.11.2015 про передачу у тимчасове безоплатне користування, щодо заборони односторонньої відмови від виконання умов договору, можливості припинення дії договору лише за згодою сторін чи за рішенням господарського суду, терміну дії договору. Такі незаконні дії відповідача, стверджує позивач, грубо порушують його права, оскільки відповідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Крім того, позивач зазначає. що наслідком неправомірних дій відповідача, які порушують умови укладеного ОСОБА_7 №1/15 від 11.11.2015, можливе виникнення надзвичайної ситуації у місті ОСОБА_1. Зазначені обставини спонукали позивача звернутися до відповідача з претензією, проте відповідач з 01.12.2016 припинив надання послуг з водопостачання населенню міста ОСОБА_1 ( старої частини міста) і станом на день звернення із позовом до господарського суду не відновив виконання обов'язків за ОСОБА_7 №1/15 від 11.11.2015.

Ухвалою від 15.12.2016 господарським судом порушено провадження у даній справі, розгляд її призначено у судовому засіданні на 9 год. 30 хв. 18.01.2017, залучено до участі у справі на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 міську раду, витребувано від учасників судового процесу необхідні для вирішення спору докази.

Ухвалою суду від 18.01.2017 на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено до 16год. 00 хв. 06.02.2017, від сторін повторно витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 міський водоканал" 02.02.2017 на адресу господарського суду надійшов відзив на позов, згідно якого останній проти позову заперечує. Так відповідач зазначає, що обов'язок по наданню послуг з централізованого водопостачання виник на підставі укладених договорів між ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" та споживачами. Ні позивач, ні ОСОБА_1 міська рада не є учасником даних договірних правовідносин, а тому не мають права вимагати від відповідача виконання вказаних договірних зобов'язань. Водночас, стверджує відповідач, за ОСОБА_7 № 1/15 від 11.11.2015 про передачу у тимчасове безоплатне користування ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" не брав зобов'язання надавати послуги водопостачання, а лише отримав у безоплатне тимчасове користування майно колишнього водоканалу та зобов'язався використовувати його виключно за цільовим призначенням, а саме: при наданні послуг з водопостачання. Свої зобов'язання відповідач щодо цільового використання майна жодним чином не порушував, майно використовувалося виключно з метою надання послуг з водопостачання, в інших цілях майно не використовувалось, доказів, які б свідчили про зворотне, позивачем не надано. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 1/15 від 11.11.2015 про передачу у тимчасове безоплатне користування є договором позички, а згідно з вимогами статті 834 Цивільного кодексу України, користувач має право повернути річ, передану йому у користування, у будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 міська рада не бажає в добровільному порядку розірвати договір № 1/15 від 11.11.2015 про передачу у тимчасове безоплатне користування ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" користуючись своїм правом, керуючись вимогами статті 834 Цивільного кодексу України, 12.12.2016 листом №40 повідомило ОСОБА_1 міську раду та Комунальне підприємство "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" про відмову від вказаного договору. ОСОБА_8 актів приймання-передачі від 13.12.2016 та від 20.12.2016 відповідач передав балансоутримувачу - КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" повністю все майно, яке перебувало в користуванні відповідача на підставі ОСОБА_7 № 1/15 від 11.11.2015 про передачу у тимчасове безоплатне користування та всю технічну документацію, яка необхідна для надання послуг з водопостачання.

03.02.2017 на адресу господарського суду надійшла заява позивача № 104 від 31.01.2017 про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить господарський суд стягнути з ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" на користь КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" завдані через невиконання умов ОСОБА_7 №1/15 від 11.11.2015 про передачу у тимчасове безоплатне користування збитки в сумі 74878,74грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору. Обґрунтовуючи таку заяву позивач зазначає, що 01.12.2016 відповідач припинив надання послуг водопостачання населенню міста ОСОБА_1 (старої частини міста), чим порушив умови ОСОБА_7 № 1/15 від 11.11.2015 про передачу у тимчасове безоплатне користування, а саме пункт 13, яким визначено, що одностороння відмова від виконання умов договору не допускається; зміна умов або розірвання договору може здійснюватися лише за погодженням сторін шляхом підписання додаткової угоди. ОСОБА_8 пункту 14 зазначеного ОСОБА_7 його дія припиняється у разі прийняття рішення про це за згодою сторін або за рішенням господарського суду. Також позивач стверджує, що припинивши водопостачання з 01.12.2016 відповідач порушив пункт 15 ОСОБА_7 щодо строку його дії, оскільки термін дії договору, що визначений сторонами, починається з моменту підписання договору і збігає 10.10.2018. Позивач вважає, що такі дії відповідача є порушенням статей 525, 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, оскільки одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Із посиланням на статті 22, 611 (пункт 4 частини 1) Цивільного кодексу України, позивач стверджує, що одностороннім розірванням ОСОБА_7 № 1/15 від 11.11.2015 про передачу у тимчасове безоплатне користування відповідач завдав позивачу збитків у сумі 74 878,74грн, які є незапланованими витратами позивача. Так виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради у листопаді 2016 року винесено рішення № 220 "Про першочергові заходи щодо забезпечення водою старої частини міста", яким позивачу було доручено забезпечити підвезення води населенню старої частини міста в межах виробничо-технічної можливості підприємства. У зв'язку з тим, що відповідачем не був переданий реєстр споживачів, з метою виявлення потреби у підвезенні води позивач був змушений виконувати обстеження мереж приватного сектору, надати додатковий обсяг робіт штатним працівникам та найняти за штатним розписом на роботу осіб по цивільно-правовим договорам, які проводили обстеження мереж та інвентаризацію споживачів водопостачання; для підвезення води жителям міста, які були абонентами ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал", позивачем було задіяно автомобіль ЗІЛ-130.

Так до складу збитків заподіяних порушенням відповідачем умов ОСОБА_7 №1/15 про передачу у тимчасове безоплатне користування від 11.11.2015 позивач у заяві про зміну предмета позову включив:

- вартість підвезення води автомобілем ЗІЛ-130 на суму 4 995,50грн (грудень 2016 року);

- вартість підвезення води автомобілем ЗІЛ-130 на суму 7812,50грн (січень 2017 року);

- витрати електроенергії насосами Водоканалу КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" від мереж Долинського РЕМ з грудня 2016 року по 30 січня 2017 року на суму 21 382,41грн;

- витрати по виплаті заробітної плати по дільниці водопостачання приватного сектору в сумі 29868грн, в тому числі заробітна плата за грудень згідно трудового договору - 2700грн (з моменту прийняття об'єкту на баланс) та зарплата за січень згідно штатного розпису - 27168грн;

- транспортні витрати по дільниці водопостачання приватного сектору міста за грудень 2016 року - січень 2017 року в сумі — 4290грн.

До заяви про зміну предмету позову позивач додав докази сплати судового збору та надіслання її копії з додатками на адресу відповідача та третьої особи.

ОСОБА_1 міська рада надала господарському суду письмову позицію щодо позову КП “ОСОБА_1 міське комунальне господарство” до ТОВ “ОСОБА_1 міський водоканал” про зобов'язання виконати умови договору та щодо заяви про зміну предмета позову, відповідно до якої вважає позов з урахуванням заяви про зміну предмета позову обґрунтованим, підтримує його та просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки у сумі 74878,74грн. Крім того третя особа зазначає, що 15.12.2016 нею був поданий позов до Господарського суду Кіровоградської області до ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" про зобов'язання виконати умови ОСОБА_7. Ухвалою від 15.12.2016 Господарський суд Кіровоградської області порушив провадження у справі № 912/4655/16, проте 23.12.2016 рішенням ОСОБА_1 міської ради № 341 "Про прийом-передачу майна комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_1" затверджено ОСОБА_8 приймання-передачі від 20.12.2016, укладений між ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" та КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство", та достроково розірвано Договір № 1/15 про передачу у тимчасове безоплатне користування від 11.11.2015, укладений між ОСОБА_1 міською радою, КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" та ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал". Відтак у ОСОБА_1 міської ради став відсутній предмет позову. Водночас вимоги КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" до ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" про стягнення збитків є підставними, так як підприємство дійсно зазнало збитки у зв'язку із незаконною односторонньою відмовою ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" від виконання обов'язків за ОСОБА_7 № 1/15 про передачу у тимчасове безоплатне користування.

03.03.2017 позивач подав господарському суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 146 935,63грн, які складаються з:

- вартості підвезення води автомобілем ЗІЛ-130 (грудень 2016 року) у сумі 4934,21грн;

- вартості підвезення води автомобілем ЗІЛ-130 (січень 2017 року) у сумі 7812,47грн;

- транспортних витрат Нива 21214 грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року у сумі 3 238,46грн;

- заробітної плати персоналу (грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року) у сумі 50 339грн;

- Єдиного соціального внеску у сумі 11 074,58грн;

- витрат на оплату електроенергії (січень 2017 року, лютий 2017 року) у сумі 69 536,91грн.

У судовому засідання 06.02.2017 господарський суд, враховуючи складність даної справи, необхідність витребування та отримання від сторін додаткових доказів, з метою створення учасникам судового процесу належних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування норм чинного законодавства у відповідності до вимог статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України продовжив розгляд даної справи колегією у складі трьох суддів під головуванням судді Наливайко Є.М.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.02.2017 в автоматичному режимі сформовано колегію у складі: головуючого судді Наливайко Є.М., суддів Макаренко Т.В. та Тимошевської В.В.

Ухвалою від 06.02.2017 колегією суддів господарського суду прийнято справу №912/4653/16 до свого провадження, розгляд справи призначено на 14год. 00 хв. 13.03.2017, витребувано від сторін необхідні для вирішення спору докази.

У судовому засіданні 13.03.2017 розгляд справи у зв'язку із зміною складу господарського суду розпочато заново.

Представники позивача до початку розгляду справи по суті підтримали подану заяву про зміну предмета позову, представник третьої особи висловив позицію про обґрунтованість цієї заяви.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечив заяву позивача про зміну предмета позову, оскільки, на його думку, даною заявою позивач змінив не тільки предмет позову, а і його підставу, що суперечить вимогам процесуального законодавства.

Господарський суд, розглянувши заяву позивача про зміну предмета позову №104 від 31.01.2017, вважає її такою, що підлягає прийняттю з таких підстав.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної позовної заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову — це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Дійсно, згідно приписів частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Дослідивши зміст поданої позивачем заяви про зміну предмета позову, господарський суд дійшов висновку, що даною заявою позивач змінив вимогу з якою він первісно звернувся до відповідача — зобов'язати виконати умови договору, на вимогу — стягнути завдані збитки в розмірі 74878,74грн.

При цьому підстави позову у заяві про зміну предмета позову у порівнянні із підставами, викладеними у позові, доповнені новими обставинами при збереженні первісних обставин.

Доповнення позову новими обставинами, як і посилання у ньому на інші норми матеріального права не є тотожним зміні підстав позову, а тому не може вважатися зміною підстав позову.

Твердження відповідача про одночасну зміну позивачем у заяві від 31.01.2017 №104 і предмета позову, і його підстав є безпідставним.

При поданні заяви про зміну предмета позову позивачем дотримано і інших вимог, передбачених статями 22, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Після прийняття заяви позивача про зміну предмета позову, за якою позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 74878,74грн, господарським судом у судовому засіданні 13.03.2017 розпочато розгляд справи по суті та на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14год. 00 хв. 29.03.2017.

Від відповідача надійшли копії 252-х додаткових угод про розірвання із споживачами в листопаді 2016 року з 01.12.2016 договорів про надання послуг з централізованого постачання холодної води.

Відповідач надав відзив на заяву про зміну предмета позову, за змістом якого просить відмовити у задоволенні позову повністю, наголошуючи про недоведення позивачем наявності повного складу правопорушення для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків. Відповідач стверджує, що сума, яку позивач просить стягнути з відповідача не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України, оскільки не є вартісним вираженням знищеного або пошкодженого майна, зробленими або такими, що мають бути зроблені позивачем витратами, які пов'язуються з відновленням порушеного права (реальні збитки), заявлена до стягнення сума також не є упущеною вигодою. Тому відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір збитків, які позивач просить стягнути з відповідача, пов'язаність сум, зазначених у розрахунках, саме з діями відповідача щодо відмови від договору № 1/15 про передачу у тимчасове безоплатне користування від 11.11.2015.

До судового засідання 29.03.2017 позивачем надано докази сплати судового збору до заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

На підставі вказаної норми статті господарським судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог від 02.03.2017 №231, а саме: стягнення з відповідача збитків у розмірі 146935,63грн, до розгляду і подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

У судовому засіданні позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, підтримане представниками позивача, присутніми у судовому засіданні. Позивач, уточнивши розрахунки понесених витрат, просить у вказаному клопотанні стягнути з відповідача 146631,14грн збитків.

Господарський суд прийняв таку заяву позивача з огляду на приписи частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача у судовому засіданні 29.03.2017 підтримали позовні вимоги з урахуванням зміни предмету позову та заяв про збільшення та зменшення позовних вимог.

Представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у відзивах на позов та на заяву про зміну предмета позову, просив господарський суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача та просив господарський суд їх задовольнити.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.06.2009 ОСОБА_1 міською радою прийнято рішення № 129 "Про визначення ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" виконавцем послуг з водопостачання міста ОСОБА_1 від мереж колишнього міськводоканалу" (а.с. 54, том 1, а.с. 145, том 2), згідно якого у зв'язку із створенням згідно рішення міської ради від 01.03.2009 № 902 ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" для надання послуг з водопостачання старої частини міста ОСОБА_1, відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо визначення виконавців житлово-комунальних послуг, статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" виконавцем послуг з водопостачання міста ОСОБА_1 від мереж колишнього міськводоканалу.

ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" уклав зі споживачами договори про надання послуг з централізованого постачання холодної води, копію одного з них від 02.03.2012 подано господарському суду (а.с. 42-45, том 1).

Пунктом 7 рішення ОСОБА_1 міської ради № 1402 від 09.10.2015 "Про вихід КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" з числа учасників ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" (а.с. 53, том 1) з метою забезпечення безперебійного водопостачання міста ОСОБА_1 (старої частини) дозволено Комунальному підприємству "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" передати у тимчасове безоплатне користування (на умовах глави 60 ЦК України) основні засоби, задіяні у технологічному процесі водопостачання міста ОСОБА_1 (старої частини), Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 міський водоканал" строком на 2 роки і 11 місяців.

На виконання вказаного рішення між ОСОБА_1 міською радою (власник мереж), КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" (балансоутримувач) та ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" (користувач) укладено 11.11.2015 Договір № 1/15 про передачу у тимчасове безоплатне користування (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1 ОСОБА_7 балансоутримувач передає, а користувач приймає у безоплатне тимчасове користування майно, згідно переліку (додається), що є комунальною власністю м. Долинської і перебуває на балансі балансоутримувача (надалі - майно). Вартість майна становить 181060 грн. ОСОБА_5 передається у користування для сталого безперебійного забезпечення послугами водопостачання населення міста ОСОБА_1 (старої частини).

Для передачі і повернення майна сторони складають акт приймання-передачі (пункт 2 ОСОБА_7).

Набуття права користування майном виникає з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 3 ОСОБА_7).

Майно вважається повернутим балансоутримувачу з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (пункт 4 ОСОБА_7).

Пунктом 6 ОСОБА_7 передбачені обов'язки користувача:

- використовувати майно виключно для сталого забезпечення населення міста послугами водопостачання;

- допускати представників балансоутримувача для проведення перевірки цільового використання майна та здійснення контролю за проведенням ремонтів;

- утримувати у належному санітарному і технічному стані; користувач зобов'язується проводити заміни конструкцій за погодженням балансоутримувача та виключно згідно проектної документації;

- у разі припинення дії цього договору повернути майно в належному стані, не гіршому ніж під час передачі його у користування;

- у разі заподіяння майну шкоди з вини користувача повністю відшкодувати збитки за власний рахунок відповідно до законодавства.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства (пункт 11 ОСОБА_7).

Відповідно до пункту 13 ОСОБА_7 одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. Зміна умов або розірвання договору може здійснюватися лише за погодженням сторін шляхом підписання додаткової угоди.

ОСОБА_8 пункту 14 ОСОБА_7 дія договору припиняється у разі: прийняття рішення про це за згодою сторін або за рішенням господарського суду; в інших випадках, передбачених законодавством.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 10 жовтня 2018 року. Дія договору може бути продовжена за згодою сторін (пункт 15 ОСОБА_7).

Договір підписаний повноважними представниками трьох сторін.

Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради 29.11.2016 прийнято рішення № 220 (а.с. 55, том 1) "Про першочергові заходи щодо забезпечення водою старої частини міста", відповідно до якого:

-          встановлено трьохмісячний термін перехідного періоду по прийманню-передачі орендованих об'єктів міського водоканалу згідно договору №1/15 від 11.11.2015 (пункт 1 рішення);

-          рекомендовано ТОВ “ОСОБА_1 міський водоканал” розробити та надати на затвердження виконавчому комітету міської ради тимчасовий тариф на послугу з водопостачання для споживачів старої частини міста на перехідний період (пункт 2 рішення);

-          у разі встановлення тарифу на послугу з водопостачання на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, вирішити питання щодо відшкодування з місцевого бюджету різниці між встановленим розміром тарифу та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуги у відповідності до діючого законодавства (пункт 3 рішення);

-          начальника КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" ОСОБА_4 зобов'язано терміново підготувати необхідні документи для отримання дозволів на здійснення господарської діяльності з водопостачання (пункт 4 рішення);

-           робочу комісію по вивченню питань, пов'язаних з процедурою приймання-передачі орендованих об'єктів міського водоканалу, затверджену розпорядженням міського голови від 25 листопада 2016 року № 313 "Про комісію щодо вивчення питань, пов'язаних з процедурою приймання-передачі орендованих об'єктів міського водоканалу" зобов'язано надати висновки та пропозиції виконавчому комітету міської ради в місячний термін (пункт 5 рішення);

-          звернуто увагу директора ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" на відповідальність у зв'язку з виникненням надзвичайної ситуації в місті, пов'язаної з припиненням водопостачання (пункт 6 рішення);

-          у разі виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з припиненням водопостачання старої частини міста, передбачено звернутись до районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій для вжиття відповідних заходів реагування та подати позовну заяву до суду на керівництво ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" про притягнення до відповідальності за розірвання в односторонньому порядку договору № 1/15 від 11 листопада 2015 року "Про передачу у тимчасове безоплатне користування" ( пункт 7 рішення);

-          начальника КП “ОСОБА_1 міське комунальне господарство” ОСОБА_4 зобов'язано до 01.12.2016 надати міській раді графік підвезення води споживачам старої частини міста, опублікувати його в засобах масової інформації, довести до відома населення через голів вуличних комітетів та забезпечити підвезення води населенню старої частини міста в межах виробничо-технічної можливості підприємства (пункт 8 рішення).

12.12.2016 ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" вручив КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" (а.с. 46, том 1) та ОСОБА_1 міській раді (а.с. 47, том 1) повідомлення про відмову від договору в порядку вимог статті 834 Цивільного кодексу України. У вказаному повідомлення зазначається, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 міська рада не бажає в добровільному порядку розірвати Договір, ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" користуючись своїм правом, керуючись вимогами статті 834 Цивільного кодексу України, повідомляє про те, що товариство відмовляється від ОСОБА_7; майно по даному договору товариство готове передати власнику та балансоутримувачу в будь-який час в строк до 20 грудня 2016 року; починаючи з 21 грудня 2016 року товариство буде вважати себе не пов'язаним будь-якими договірними правами та обов'язками.

ОСОБА_8 приймання-передачі технічної документації від 13.12.2016 (а.с. 49, том 1) ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" передав, а КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" прийняло в оригіналах документацію: паспорт свердловини 47ре; паспорт свердловини 23ре; паспорт свердловини 24ре; дозвіл на спец. водокористування (Схема водопостачання м. Долинська, Схема розташування свердловин); поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води; норми питомих витрат електричної енергії на підйом та подачу води (2012рік); протоколи випробування якості води (2012 рік - 3 копії).

Відповідно до ОСОБА_8 приймання-передачі від 20.12.2016 ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" передав, а КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" прийняло майно згідно переліку (а.с. 48, том 1).

ОСОБА_1 міська рада 23.12.2016 прийняла рішення № 341 "Про прийом-передачу майна комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_1" (а.с. 56, том 1), згідно пункту 1 якого затверджено ОСОБА_8 приймання передачі від 20 грудня 2016 року, укладений між ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" та КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство". Пунктом 2 вказаного рішення достроково розірвано Договір № 1/15 про передачу у тимчасове безоплатне користування від 11 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 міською радою Кіровоградської області, Комунальним підприємством "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" при ОСОБА_1 міській раді та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 міський водоканал". Пунктом 3 цього ж рішення зобов'язано Комунальне підприємство "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" при ОСОБА_1 міській раді майно комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_1, зазначене у додатку 1 до даного рішення, поставити на баланс.

Як слідує із змісту вказаного рішення ОСОБА_1 міської ради Договір №1/15 про передачу у тимчасове безоплатне користування від 11.11.2015 достроково розірваний за погодженням між сторонами цього договору.

У зв'язку із розірванням ОСОБА_7 позивач був зобов'язаний ОСОБА_1 міською радою здійснювати заходи по забезпеченню водою споживачів, яким здійснювалось постачання води відповідачем за допомогою майна, яке було передане відповідачу у безоплатне користування згідно ОСОБА_7.

Позивач вважає, що у зв'язку із розірванням ОСОБА_7 та припиненням постачання води споживачам відповідач завдав позивачу збитків у розмірі витрат, які були понесені позивачем під час здійснення заходів, спрямованих на забезпечення вказаних споживачів водою в розмірі 146 631,14 грн, у зв'язку з чим і подав даний позов.

При розгляді даного спору господарським судом беруться до уваги такі положення чинного законодавства.

Як зазначено у пункті 7 рішення ОСОБА_1 міської ради № 1402 від 09.10.2015 (а.с. 53, том 1) основні засоби, задіяні у технологічному процесі водопостачання міста ОСОБА_1 (старої частин) передаються у тимчасове безоплатне користування (на умовах Глави 60 ЦК України) строком на 2 роки та 11 місяців. Дане рішення є підставою для укладення ОСОБА_7, оскільки на нього міститься посилання в преамбулі ОСОБА_7.

Глава 60 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) регулює питання укладення договору позички. Так згідно частин 1, 2 статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Як випливає зі змісту ОСОБА_7, користування майном є безоплатним.

Позивач стверджує, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від ОСОБА_7.

Водночас нормами статті 834 ЦК України передбачено, що користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.

Відповідач здійснив таке повідомлення 12.12.2016 шляхом його вручення як позивачу, так і третій особі.

Водночас пунктом 13 ОСОБА_7 передбачено заборону на односторонню відмову від виконання умов договору, зміна або розірвання договору може здійснюватися лише за погодженням сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Матеріали справи містять ОСОБА_8 приймання-передачі технічної документації від 13.12.2016 (а.с. 49, том 1) та ОСОБА_8 приймання-передачі від 20.12.2016 (а.с. 48, том 1), згідно яких ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" передав, а КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" прийняло документацію та майно, що передавалось за ОСОБА_7.

ОСОБА_1 міська рада 23.12.2016 прийняла рішення № 341 "Про прийом-передачу майна комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_1" (а.с. 56, том 1), згідно пункту 1 якого затверджено ОСОБА_8 приймання передачі від 20 грудня 2016 року, укладений між ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" та КП "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" при ОСОБА_1 міській раді. Пунктом 2 вказаного рішення достроково розірвано Договір №1/15 про передачу у тимчасове безоплатне користування від 11 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 міською радою Кіровоградської області, Комунальним підприємством "ОСОБА_1 міське комунальне господарство" при ОСОБА_1 міській раді та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 міський водоканал".

З огляду на вказані докази господарський суд доходить висновку про розірвання ОСОБА_7 за погодженням сторін, оскільки позивач прийняв майно за ОСОБА_8 прийому-передачі, а ОСОБА_1 міська рада затвердила своїм рішенням таку передачу, водночас зазначивши у такому рішенні про розірвання ОСОБА_7.

Щодо незабезпечення відповідачем споживачів послугами водопостачання з 01.12.2016, то такого обов'язку відповідача з умов ОСОБА_7 не випливає з огляду на таке.

Позивач посилається на підпункт 1 пункту 6 ОСОБА_7, згідно якого користувач зобов'язується використовувати майно виключно для сталого забезпечення населення міста послугами водопостачання.

Аналізуючи таку умову Договору господарський суд вважає, що нею встановлено заборону на використання майна в інших цілях, окрім як для забезпечення населення міста послугами водопостачання. Водночас господарському суду не надано доказів, у відповідності до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження обставин використання відповідачем такого майна для інших цілей, окрім як для забезпечення населення міста послугами водопостачання.

Крім того з досліджуваної умови ОСОБА_7 не слідує, що на відповідача за вказаним ОСОБА_7 покладено обов'язок постійного, протягом дії ОСОБА_7, водопостачання населення міста. Таким чином навіть у разі одностороннього розірвання спірного ОСОБА_7, що не допускається умовами цього ОСОБА_7, для відповідача не можуть наступити наслідки за порушення ним обов'язків по здійсненню централізованого водопостачання населенню старої частини міста ОСОБА_1. Як свідчать умови ОСОБА_7 наслідки щодо відшкодування відповідачем збитків власнику та балансоутримувачу наступають при заподіянні шкоди майну, що передане йому за цим ОСОБА_7.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач передав, а позивач прийняв майно, яке передано йому у користування за ОСОБА_7 №1/15 про передачу у тимчасове безоплатне користування від 11.11.2015 без будь-яких зауважень і застережень. У процесі розгляду справи представники позивача та третьої особи не спростували даної обставини.

Обов'язок щодо водопостачання у відповідача у зазначеному випадку виник у відповідності до положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", рішення ОСОБА_1 міської ради та умов договорів, які були укладені ним із споживачами на виконання вимог зазначеного Закону.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону визначені терміни, які вживаються у цьому Закону. Так житлово-комунальні послуги згідно цього Закону визначаються як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції від 31.01.2009) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №60 від 25.04.2005, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 541/10821 (надалі - Порядок).

Відповідно до вказаного Порядку органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються в тому числі і виконавці з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення.

Виконавцем таких послуг відповідно до пункту 1.3. Порядку може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Серед обов'язків виконавця згідно частини 2 статті 21 вказаного Закону значиться забезпечення своєчасності та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (пункт 1); підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором (пункт 3).

На виконання вказаних норм Закону та Порядку ОСОБА_1 міська рада рішенням №129 від 17.06.2009 визначила ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" виконавцем послуг з водопостачання міста ОСОБА_1 від мереж колишнього міськводоканалу.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3 статті 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (у редакції на момент визначення відповідача виконавцем послуг з водопостачання міста ОСОБА_1) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем.

На виконання приписів вказаної статті Закону відповідач, як виконавець укладав із споживачами договори про надання споживачам послуг з централізованого постачання холодної води.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Отже споживач має право вимагати від виконавця - відповідача у даній справі, належне виконання умов договору про надання споживачам послуг з централізованого постачання холодної води, саме виходячи з умов такого договору, що укладений між споживачем та виконавцем.

Позивач у даній справі є балансоутримувачем майна, що було передано у безоплатне користування за ОСОБА_7. Статтею 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено права та обов'язки балансоутримувача. Так балансоутримувач має право:

1) здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю;

2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна;

3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг;

4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів;

5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом;

6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Балансоутримувач зобов'язаний:

1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна;

2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);

3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства;

4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;

5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил;

6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

З огляду на вказані приписи Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач не має права стягувати понесені ним збитки у зв'язку із ненаданням виконавцем житлово-комунальних послуг.

Водночас згідно частини 6 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

В матеріалах справи містяться копії 252-х додаткових угод за підписом виконавця - ТОВ "ОСОБА_1 міський водоканал" та споживачів про розірвання в листопаді 2016 року з 01.12.2016 договорів про надання послуг з централізованого постачання холодної води (а.с. 7-258, том 3).

Отже виконавець (відповідач у справі) із споживачами досягли згоди щодо розірвання таких договорів.

Також господарським судом враховується, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів.

ОСОБА_8 частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють центральні органи виконавчої влади та інші уповноважені на це органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень.

З огляду на вказані приписи законодавства саме на орган місцевого самоврядування - ОСОБА_1 міську раду покладений обов'язок щодо здійснення контролю за дотриманням виконавцем житлово-комунальних послуг, в даному випадку, Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 міський водоканал", стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг.

Позивач же мотивує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов ОСОБА_7 щодо ненадання послуг з водопостачання, проте господарським судом встановлено, що такого обов'язку у відповідача згідно умов спірного ОСОБА_7 не виникло.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

ОСОБА_8 положень статті 224 Господарського кодексу України, які узгоджуються з положеннями статті 623 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України.

Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, заявляючи позовні вимоги про стягнення збитків, позивач має довести вищезазначені умови в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте розірвання ОСОБА_7 про передачу у тимчасове безоплатне користування майна, за умовами якого не передбачено обов'язку відповідача щодо надання послуг з водопостачання, не є неналежним виконанням (порушенням) зобов'язань за ОСОБА_7, що могло спричинити наслідки у вигляді збитків позивача.

Отже позивач не довів належними та допустимими, в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами, що понесені позивачем витрати є наслідком неналежного виконання відповідачем ОСОБА_7.

З огляду на викладене у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд даної справи покладається на позивача.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 03.04.2017

Головуючий суддя                                                                        Є. М. Наливайко

Суддя Т.В. Макаренко

Суддя В.В. Тимошевська