Судове рішення 22-а-24510|08 від 10.11.2009

Судове рішення #6316836

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-24510|08 р. Головуючий у першій інстанції: Попова О.Г..,

Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі підвищення до пенсії, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі, посилаючись на те, що він, як дитина війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та крім того, просив визнати неправомірними дії відповідача по невиплаті йому щомісячної пенсії, як дитині війни за 2007 рік.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року позов– задоволено частково.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Так, до Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області про перенесення справи на іншу дату.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 128 КАС України – суд відкладає розгляд справи в разі, якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.

Отже, в даному випадку суд не визнавав явку відповідача обов’язковою, який був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином, у зв’язку з чим вважає заможливе розглянути апеляційну скаргу.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відносяться до категорії «діти війни» і має право на підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 3 цього ж Закону встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати підвищення до пенсії.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Проте, відповідно до резолютивної частини вищезазначеного рішення КС України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Отже, посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що видатковою частиною Державного бюджету України на 2007 рік не було передбачене фінансування виплат у розмірах, заявлених позивачем, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що не визначення відповідних бюджетних видатків у законі про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспільних потреб, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України.

З урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, наявні підстави для здійснення підвищення до пенсії, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» з дня набрання чинності Рішенням КС України, тобто з 09.07.2007 по 31.12.2007 року.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий – суддя: Я.С. Мамчур

Судді: М.П. Зайцев

В.Г. Усенко

Ухвалу складено у повному обсязі 04.09.2009.