Судове рішення 22-а-24476|08 від 10.11.2009

Судове рішення #6316821

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-24476|08 р. Головуючий у першій інстанції: Кулініч Ю.П.,

Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача – Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання наказу протиправним, зобов’язання вчинити дії, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Черніговаз адміністративним позовом до Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання наказу протиправним, зобов’язання вчинити дії, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2008 року – позов задоволено частково.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріальногоправа.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу на посаді старшого дільничного інспектора Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області.

Так, встановлення надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань та виплата премії відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи передбачені Указом Президента України „Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 04.10.1996 № 926/96, згідно п.З якого встановлення надбавки і виплата премії є правом, а не обов'язком керівника органу внутрішніх справ. Таким чином, зняття зазначених надбавок належить до компетенції відповідача і є правомірним.

Допуск позивача до державної таємниці скасований наказом начальника УМВС України у Чернігівській області від 27.02.2007 року № 39 о/с з 26.02.2007 року, тому для виплати надбавки за секретність у березні 2007 року підстав немає.

Надбавка за безперервну службу в органах ОВС встановлюється на підставі Указу Президента України „Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу" від 24.04.2003 № 370/2003.

Згідно п.1 Указу право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ у відсотках до грошового забезпечення працівникам органів внутрішніх справ України, які мають високі результати у службовій діяльності, надано Міністрові внутрішніх справ України.

Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відповідачем не подано обґрунтування права начальника Чернігівського міського управління УМВС України у Чернігівської області встановлювати на власний розсуд дану надбавку. Таким чином, дії відповідача у даному випадку виходять за межі наданих повноважень.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача – Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий – суддя: Я.С. Мамчур

Судді: М.П. Зайцев

В.Г. Усенко

Ухвалу складено у повному обсязі 18.09.2009.