Судове рішення 22-а-24494|08 від 12.11.2009

Судове рішення #6316800

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-24494|08 р. Головуючий у першій інстанції: Головченко М.М.,

Доповідач: Мамчур Я.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської олбласті на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі в 2007 році підвищення до пенсії, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася доІчнянського районного суду Чернігівської областіз позовом доУправління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі, посилаючись на те, що вона, як дитина війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, крім того, просила визнати неправомірними дії відповідача по невиплаті їй щомісячної пенсії, як дитині війни за 2007 рік.

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2008 року позов– задоволено частково.

Зобов’язано відповідача здійснити перерахування пенсії, яку отримувала ОСОБА_1 на протязі 2007 року з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів Державного бюджету України.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції задовольняючи позов часткового виходив з того, що ЗУ «Про Державний бюджет України» на 2007 рік звужує права позивача та не відповідає вимогам ст.. 22 Конституції України, а також ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» і порушує права позивача на отримання державних соціальних гарантій.

Так, колегія суддів зважає на наступне.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 3 цього ж Закону встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати підвищення до пенсії.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Отже, відповідно до резолютивної частини вищезазначеного рішення КС України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Крім того, відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що видатковою частиною Державного бюджету України на 2007 рік не було передбачене фінансування виплат у розмірах, заявлених позивачами, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що не визначення відповідних бюджетних видатків у законі про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспільних потреб, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що період часу, за який позивач має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком становить на протязі 2007 року.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

З урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, наявні підстави для здійснення підвищення до пенсії, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині підвищення пенсії позивачу в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки після прийняття Конституційним Судом України вище вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі – задовольнити частково.

Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2008 року – скасувати та постановити нове рішення, яким визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області щодо не нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1, згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007р. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої на момент виплати.

В іншій частині постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2008 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий – суддя: Я.С. Мамчур

Судді: М.П. Зайцев

В.Г. Усенко

Постанову складено у повному обсязі 04.09.2009.