Судове рішення #6316065

 



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

24 вересня 2009 року                                                                         м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                             Горбань Т.І.

Суддів:                                                           Василенка Я.М.

                                                           Малиніна В.В.                                   

при секретарі                                      Рибалка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2008 року у справі за адміністративними позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій,

 

     В С Т А Н О В И В :

Позивачі завернулись до суду з адміністративними позовамидо Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, в яких просили стягнути з відповідача на їхню користь суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учасникам бойових дій до 05 травня відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2007 рік у розмірі по 1770 грн. кожному окремо.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2008 року позови задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення у справі, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки суду невідомі, були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи  з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови  або ухвали суду  першої інстанції  та ухвалення нового рішення  є: 1) неповне з‘ясування  судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої  інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність  висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм  матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного  вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України  у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів  владних повноважень адміністративні суди перевіряють,  чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах  повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України;2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи  несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з  дотриманням необхідного  балансу  між  будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод  та інтересів особи і цілями, на досягнення яких  спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто  протягом розумного строку.               

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі є учасниками бойових дій і мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що стверджується посвідченнями, виданими на їх ім'я.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій до 5 травня поточного року виплачується щорічна допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Також суд  1-ої інстанції зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» мінімальну пенсію за віком визначено в розмірі 410 грн. Таким чином, кожен із позивачів у 2007 році, на думку суду 1-ої інстанції,  як учасник бойових дій, повинен був отримати разову допомогу в сумі 2050 грн.(410 х 5 = 2050), а отримав тільки 280 грн.

Суд 1-ої інстанції зазначив, що він  не приймає до уваги посилання представників відповідача на те, що вони керувалися саме Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст.ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,  та відповідними постановами КМУ, оскільки вони звужують права позивача та не відповідають вимогам ст. 22 Конституції України, а також ст. 2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що передбачає неможливість скасування, встановлених раніше законодавством України чи колишнього СРСР, прав та пільг для ветеранів і членів їх сімей без їх рівноцінної заміни, а також передбачає визнання недійсними будь-яких актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, які не відповідають цим вимогам. З тих же підстав рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституційними ст. ст. 29, 71 п. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. ст. 12, 13, 14, 15, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплата разової грошової допомоги встановлена щорічно до 5 травня. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

У 2007 році діяли нормативно – правові акти, які мають однакову юридичну силу, а саме Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного спору мав визначитись, який із законів має пріоритетний характер для даних правовідносин, оскільки дані законодавчі акти в один і той же період часу визначали різний розмір одноразової допомоги.

Згідно ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас пунктом 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі № 18/183-97 за конституційним зверненням ОСОБА_10 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

На момент ухвалення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 6-рп/2007 року допомога, передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивачам вже була виплачена в розмірі 280 грн., що сторонами не оспорюється.

Рішення Конституційного Суду України відповідно до ст. 152 Конституції України набирає законної сили з дня ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх  неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії в часі. Тому на момент виплати позивачам грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» були чинними ст. 29 та п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими відповідно встановлено, що у 2007 році виплата вищезгаданої допомоги учаснику бойових дій здійснюється у розмірі 280 грн. та було зупинено дію ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, дії відповідача відповідали вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України.

            На підставі вищевикладеного апеляційну скаргу  Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації необхідно  задовольнити, постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2008 рокунеобхідно скасувати, прийняти нову постанову, так як судом першої інстанції порушено норми матеріального  права, що призвело до неправильного  вирішення справи.

На підставі наведеного, керуючись  ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

 

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дійвідмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

 

 Головуючий суддя:   

 

                        судді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          

                      

Повний текст постанови виготовлено 29.09.2009 року.

 

 




КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

 

24 вересня 2009 року                                                                                  м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                           Горбань Т.І.

Суддів:                                               Василенка Я.М.

                                                           Малиніна В.В.                                             

при секретарі                                    Рибалка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій,

  Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

 

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дійвідмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

 

 

 Головуючий суддя: 

                                              

судді:                                                 

                                  

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація