КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складіколегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Василенка Я.М.
Малиніна В.В.
при секретарі Рибалка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області про стягнення доплати до пенсії як дитині війниЮ
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати щомісячного підвищення пенсії, як дитині війни, за 2007 рік, зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області здійснити перерахування їй пенсії та забезпечити її виплату відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року.
У наступному позивач свої позовні вимоги уточнила та попросила суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області щодо невиплати щомісячного підвищення пенсії їй, як дитині війни, за 2007 рік, а також просила стягнути на її користь 1442, 90грн. заборгованості по невиплаченій сумі за 2007 рік.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року позов задоволено частково, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області щодо відмови в нарахуванні 30% пенсії позивачу, як дитині війни, стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742,65 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причина неявки представника відповідача апеляційним судом визнана неповажною, причини неявки позивача суду невідомі, сторони були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Суд 1-ої інстанції зазначив, що статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено. Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувались в меншому, ніж визначено Законом розмірі, і лише інвалідам.
Також судом 1-ої інстанції встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області вказана надбавка позивачу не виплачувалась і не виплачується на час розгляду справи в суді 1-ої інстанції, її заява з цього питання Управлінням Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області залишена без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд 1-ої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №1-29\2007 були визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у зв’язку з чим з цього часу відновлено дію ст.6 Закону в повному обсязі. Отже, суд 1-ої інстанції зазначив, що він стягує на користь позивача надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з липня по грудень 2007 року включно. З урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком в цей період (ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») сума заборгованості, на думку суду першої інстанції, становить 742,65 грн. (410,06 грн. х 30 % х3 + 415,11 х 30 % х3).
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
9 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (справа № 1-29/2007) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (№489-Vвід 19.12.2006р.), зокрема, пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (№ 2195 - IVвід 18.11.2004р.), згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Про це також вказано і в ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", в п.3 рішенняКонституційного Суду України від 9 липня 2007року № 6-рп/2007р.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№ 1058-IVвід 09.07.2003 р.) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у даному випадку є Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (№ 489-Vвід 19.12.2006 р.), статтею 62 якого затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік.
З урахуванням вищенаведеного дії відповідача в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. є протиправними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.
Визнавши неправомірними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком позивачу, як дитині війни, без конкретизації періоду та стягуючи з Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по даній виплаті в розмірі 742, 65 грн. за період з липня по грудень 2007 року включно ( з розрахунку суми заборгованості вбачається, що сума заборгованості обрахована за період з 01 липня по 31 грудня 2007 року) , суд 1-ої інстанції фактично не врахував та не застосував вимоги ст. 152 Конституції України, ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", п.3 рішенняКонституційного Суду України від 9 липня 2007року № 6-рп/2007р.
На підставі викладеного вище колегія судів вважає, що апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області слід задовольнити частково. З урахуванням того, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 слід скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Необхідно визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області щодо невиплати в повному обсязі підвищення пенсії ОСОБА_1 в період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області і здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат. У іншій частині позовних вимог відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області щодо невиплати в повному обсязі підвищення пенсії ОСОБА_1 в період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді:
Повний текст постанови виготовлено 29.09.2009 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частина)
24 вересня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складіколегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Василенка Я.М.
Малиніна В.В.
при секретарі Рибалка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області про стягнення доплати до пенсії як дитині війни,
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року скасувати .
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області щодо невиплати в повному обсязі підвищення пенсії ОСОБА_1 в період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді: