Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2009 р. Справа № 60/29-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя ,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Свєтликов Д.Ю. (довіреність у справі)
відповідача - Гримайло Н.Р. (довіреність у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1531 Х/1-11) на рішення господарського суду Харківської області від 18.05.09 р. по справі №60/29-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р.", м. Миколаїв
до Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", м. Харків в особі Миколаївської філії Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", м. Миколаїв
про внесення змін до договору, -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. по справі № 60/29-09 (суддя Чистякова І.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач, ТОВ "Плюс-О.Р.", із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. по справі № 60/29-09 скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким внести зміни до кредитного договору № 11197887000 від 13.08.2007 р. на умовах, визначених позивачем в позовній заяві, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач, АКІБ "УкрСиббанк", надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що судом першої інстанції досліджено повно, всебічно, об’єктивно усі фактичні обставини та докази, яким надано належне правове обґрунтування, у рішенні міститься оцінка як доводів позивача та поданих ним доказів, так і доводів відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог. Відповідач вважає, що судом першої інстанції на підставі правильного застосування норм процесуального законодавства повно та всебічно встановлені обставини справи, визначено спірні правовідносини та застосовано норми матеріального права, які їх регулюють, просить рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. по справі № 60/29-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
31.08.2009 р. відповідач надав додаткові письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Плюс-О.Р.".
01.09.2009 р. позивач надав заперечення на відзив АКІБ "УкрСиббанк", в яких зазначив, що і банк, і суд мають достатні фактичні та правові підстави для внесення змін до кредитного договору в частині зміни валюти зобов’язання та переведення її в гривневий еквівалент по відношенню до швейцарського франку, а також відстрочення погашення заборгованості по кредиту на умовах, визначених позивачем.
29.09.2009 р. ТОВ "Плюс-О.Р." на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2009 р. надав письмові пояснення щодо дотримання порядку внесення змін до кредитного договору у відповідності до статті 188 Господарського кодексу України.
09.10.2009 р. відповідач надав додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Плюс-О.Р.", в яких визначив залишок заборгованості позивача станом на 07.10.2009 р.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу позивача, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, ТОВ "Плюс-О.Р.", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, АКІБ "УкрСиббанк" в особі Миколаївської філії АКІБ "УкрСиббанк" про зміну п. 1.2.2. кредитного договору від 13.08.2007 р. №11197887000, у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, виклавши його у відповідній редакції. Крім того позивач просив суд змінити графік погашення кредиту за кредитним договором №11197887000 від 13.08.2007 р. в його новій редакції, а також виключити пункти 10.2.1., 10.2.2., 10.3. з тексту кредитного договору.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що техніко-економічні показники, які були враховані в техніко-економічному обґрунтуванні при отриманні кредиту, по незалежним від позичальника причинам змінились. Узгоджений графік погашення кредиту не відповідає економічній обстановці, що склалася на теперішній час в державі і підлягає перегляду. Позивач зазначив, що він підтверджує свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, і має намір і в подальшому сумлінно виконувати взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту. На теперішній час позичальник вимагає лише відстрочити сплату кредиту (надати кредитні канікули) з метою накопичення грошових коштів для подальшого погашення кредиту, а також змінити валюту виконання зобов'язання. Позивач вважає, що істотні зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору є обґрунтованою підставою для зміни умов кредитного договору за рішенням суду.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. у задоволенні позову відмовлено повністю. Своє рішення суд мотивував тим, що позивачем під час розгляду справи не було надано доказів, які підтверджують факт настання істотних змін обставин, які він не міг передбачити і на які не міг впливати. Зміна обставин, на які посилається позивач ніяким чином не пов’язана з умовами виконання договору. До того ж, строк з погашення кредиту за спірним договором в сумі 178 344,93 шв. франків, в зв’язку з невикористанням кредитної лінії, настає з жовтня 2009 року, тому внесення змін до кредитного договору в частині відстрочення погашення кредиту з 25.01.2009 р. є безпідставним. Крім того, внесення вищезазначених змін до кредитного договору суперечить поточній державній політиці у сфері банківської діяльності, зокрема, Постанові Правління Національного банку України № 49 від 05.02.2009 р. "Про окремі питання діяльності банків".
Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким внести зміни до кредитного договору № 11197887000 від 13.08.2007 р., посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є таким, що неповно відображує обставини справи та неправильно встановлює юридичну сутність і характер спірних правовідносин.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 13 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" в особі Миколаївської філії АКІБ "УкрСиббанк" (Банк) та ТОВ "Плюс-О.Р." (Позичальник) був укладений кредитний договір № 11197887000, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надавати позивачу, а позивач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 221 703,00 швейцарських франків 00 сантимів у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 936 774,77 грн. за курсом НБУ на день укладання цього Договору.
Цільове призначення кредиту: будівництво 2-го та 3-го поверху приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Південна, 39-А/1 (п. 1.4. Договору).
Згідно з п. 1.2.2. Договору позичальник зобов`язався у будь-якому випадку повернути Банку кредит в повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 10 серпня 2018 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. Договору.
Позивач зобов`язався повернути основну суму кредиту та сплачувати платежі за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок №3739411197887 в АКІБ "УкрСиббанк".
Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок Банку.
Відповідно до п. 10.2. кредитного договору Позичальник доручив Банку при настанні термінів виконання зобов`язань за цим договором щодо сплати сум заборгованості по кредиту і процентам користування ним, сум комісійної винагороди, сум штрафних санкцій (неустойки), інших грошових зобов`язань Позичальника, нарахованих Банком за цим договором, здійснювати договірне списання та списувати на користь Банку кошти, зокрема:
10.2.1. - з поточних рахунків Позичальника в іноземній валюті, відкритих в АКІБ "УкрСиббанк" № 26002061741101, у розмірі, визначеному цим Договором;
10.2.2. - з поточних рахунків Позичальника в національній валюті, відкритих в АКІБ "УкрСиббанк" № 26003061741100, у сумі, еквівалентній розміру зобов`язань Позичальника за цим Договором і витрат (комісії, податки та інше), пов`язаних з придбанням валюти на Міжбанківському валютному ринку України, у випадках, якщо при настанні термінів виконання зобов`язань за цим договором (погашення кредиту, сплати відсотків, комісій), на рахунках Позичальника в іноземній валюті відсутні або недостатньо коштів.
10.3. - у випадках, зазначених у п.10.2.2. цього Договору Позичальник доручає Банку, для погашення заборгованості Позичальника за цим Договором здійснювати від свого імені та за рахунок Позичальника купівлю іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України у сумі такої заборгованості Позичальника за поточним курсом на дату купівлі іноземної валюти.
Слід зазначити, що згідно з положеннями статті 627 Цивільного кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач листом за вих. № 5/2009 від 19.01.2009 р. звернувся з пропозицією внести зміни до умов кредитного договору, який був отриманий 20.01.2009 р. (т. 1 а. с. 20).
У зазначеному листі та доданій до нього додатковій угоді № 1 від 20.01.2009р. до кредитного договору № 11197887000 від 13.08.2007 р. (т. 1 а. с. 21) позивач запропонував внести зміни до п. 1.2.2. договору, виклавши його в наступній редакції:
"п. 1.2.2. У зв’язку з важкою фінансово-економічною ситуацією у державі, надати Позичальнику відстрочення погашення кредиту, процентів по кредиту, комісії за період з 25.01.2009 р. по 25.07.2009 р.
Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту в його новій редакції (додаток № 1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 25 березня 2019 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. Договору.
Кредит нараховується і сплачується позичальником у гривнях еквівалентно до суми наданого йому кредиту у франках по фіксованому курсу 4,75 гривні за 1 франк.
Позичальник зобов’язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісії, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов Договору на спеціально відкритий для погашення кредиту гривневий рахунок.
Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на спеціально відкритий для погашення кредиту гривневий рахунок."
Крім того, позивач запропонував внести зміни до Графіку погашення кредиту до кредитного договору № 11197887000 від 13.08.2007 р., виклавши його в новій редакції та виключити пункти 10.2.1., 10.2.2. з тексту Основного договору.
Миколаївське відділення АКІБ "УкрСиббанк" 28.01.2009 р. надало відповідь на пропозицію позивача щодо внесення змін до кредитного договору, в якій фактично відмовило йому у внесенні змін до спірного договору та запропонувало позивачу реструктуризацію кредитної заборгованості (т. 1 а. с 44).
Позивач з відмовою Миколаївського відділення АКІБ "УкрСиббанк" про внесення змін до умов кредитного договору не погодився та звернувся 29.01.2009р. з позовом до господарського суду Харківської області. Свої вимоги позивач обґрунтовує істотною зміною обставин, що відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України є підставою для зміни умов договору.
Істотною зміною обставин, якими позивач керувався при укладенні договору, позивач зазначає різке підвищення курсу франку по відношенню до гривні, що сталося внаслідок некерованих та не прогнозованих процесів в економіці держави і зокрема в кредитно-банківській системі України, і вказує, що під час укладання договору сторони виходили з того, що зміна обставин у вигляді раптового погіршення соціально-економічних умов в державі не настане.
Позивач зазначає, що він підтверджує свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, і має намір і в подальшому сумлінно виконувати взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту. На теперішній час позичальник вимагає лише відстрочити сплату кредиту (надати кредитні канікули) з метою накопичення грошових коштів для подальшого погашення кредиту, а також змінити валюту виконання зобов'язання. Позивач вважає, що істотні зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору є обґрунтованою підставою для зміни умов кредитного договору за рішенням суду.
Слід зазначити, що згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З урахуванням положень статті 652 Цивільного кодексу України розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається при наявності одночасно чотирьох обов’язкових умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Колегія суддів зазначає, що наведені позивачем обставини не є істотними в розумінні положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України, зокрема, позивачем під час розгляду справи не надано доказів, які підтверджують факт настання істотних змін обставин, які він не міг передбачити і на які не міг впливати.
Слід також зазначити, що строк погашення кредиту за кредитним договором в сумі 178 344,93 шв. франків за користування кредитною лінією настає з жовтня 2009 року, а тому вимоги позивача щодо внесення змін до кредитного договору в частині відстрочення погашення кредиту з 25.01.2009 р. колегія суддів також вважає безпідставними.
Щодо вимог позивача про внесення змін до кредитного договору №11197887000 від 13.08.2007 р. в частині повернення валютного кредиту у гривні за фіксованим курсом (4,75 грн. за 1 швейцарський франк), колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, а якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 496 від 12.11.2003 р., статей 7, 15, 36 Закону України "Про Національний Банк України", Національний банк України встановлює офіційний курс гривні по відношенню до швейцарського франку.
Так, у відповідності до пункту 3 зазначеного Положення офіційний курс гривні по відношенню до долара США розраховується на рівні курсу, установленого на міжбанківському валютному ринку України за результатами функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного Банку України, що склався за попередній робочий день, а до швейцарського франку - на підставі інформації про курс гривні до долара США, установлений згідно вищезазначеного, та про щоденний фіксинг курсів валют до євро Європейського центрального банку.
З урахуванням положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при здійсненні операцій з купівлі або продажу іноземної валюти за рішенням банку до складу валових доходів або валових витрат банку відноситься кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних) операцій за результатами звітного періоду.
Кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних) операцій за результатами звітного періоду вираховується як сума фінансових результатів обмінних (конверсійних) операцій за результатами кожного банківського дня. Фінансовим результатом обмінних (конверсійних) операцій за результатами банківського дня є різниця між валовими доходами, отриманими (нарахованими) банком внаслідок продажу іноземної валюти протягом такого банківського дня, та валовими витратами, понесеними (нарахованими) у зв'язку із придбанням іноземної валюти протягом такого банківського дня.
При збільшенні офіційного курсу гривні до іноземної валюти різниця курсу, тобто переоцінка обліковується на доходи, зменшення офіційного курсу навпроти зменшує доходи банку.
Отже, перерахування дебіторської заборгованості не по курсу НБУ, а по курсу 4,75 грн. за 1 швейцарський франк (середній курс, по якому повертався позичальником кредит протягом 2008 року) призведе до зменшення фінансового результату банку від торгівлі валютою, відповідно зменшаться валові доходи банку, що приведе до зменшення податку на прибуток, та як наслідок кошти податку на прибуток не надійдуть до Державного бюджету України.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зміни положень кредитного договору в частині повернення валютного кредиту у гривні за фіксованим курсом є безпідставними та суперечать нормам діючого законодавства.
Крім того, внесення вищезазначених змін до кредитного договору суперечить поточній державній політиці у сфері банківської діяльності. Так, в Постанові правління Національного банку України № 49 від 05.02.2009 р. "Про окремі питання діяльності банків" вказівки НБУ не містять в собі дозволу банкам здійснити перерахунок та облік заборгованості по кредитам, виданим в іноземній валюті в гривню, за фіксованим курсом.
Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати залучення коштів у фізичних та юридичних осіб для розміщення цих коштів від власного імені, на власних умовах та власний ризик. В тому числі цим Законом обумовлено поняття "кошти" - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Відповідач має відповідну ліцензію та дозвіл НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями, у тому числі залучення і розміщення коштів в іноземній валюті. Використовуючи своє право, надане вищевказаною ліцензією на банківську діяльність і дозволом на здійснення операцій з валютними цінностями, банк залучає вклади в іноземній валюті, у тому числі і на міжнародних валютних ринках. По вкладах, залучених в іноземній валюті, банк має зобов'язання повернути грошові кошти і заплатити відсотки відповідно теж в іноземній валюті. Укладаючи з позичальником кредитний договір в іноземній валюті, банк від свого імені і на свій ризик розміщує залучені раніше валютні кошти. Оскільки банк, як вказано вище, розміщує залучені кошти на власний ризик, то в кредитних договорах передбачено умови повернення кредитних коштів в тій валюті, що і кредит, - ці умови дозволяють банку належним чином виконувати свої зобов'язання перед вкладниками у відповідності до чинного законодавства України.
У кредитному договорі № 11197887000 від 13.08.2007 р. сума, яка підлягає поверненню, зазначена саме в іноземній валюті, а не у гривні без еквіваленту у іноземній валюті (визначення в кредитному договорі еквіваленту у іноземній валюті не передбачене при кредитуванні в іноземній валюті), зокрема, договір не містить умов щодо можливості повернення кредиту в іншій валюті, ніж та, в якій він був отриманий позичальником.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав кредитні кошти позивачу, а останній в свою чергу отримав те на що розраховував - отримав кошти для будівництва 2-го і 3-го поверху приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Південна, 39-А/1.
Слід зазначити, що виходячи зі змісту статей 1046, 1054 Цивільного кодексу України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику і кошти в обов’язковому порядку мають бути повернуті ним в тій самій валюті, в якій і одержані та в кількості, що відповідає умовам договору разом з нарахованими процентами та іншими платежами.
Відсутність у позивача необхідних коштів не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов’язання у розумінні статті 617 Цивільного кодексу України. Зміна обставин, на які посилається позивач ніяким чином не пов’язана з умовами виконання договору.
Посилання позивача як на підставу внесення змін до кредитного договору на світову економічну кризу не може бути підставою для задоволення його вимог про внесення змін до кредитного договору на умовах, запропонованих позивачем, оскільки світова економічна криза стосується всіх суб’єктів господарювання, в тому числі і відповідача, зокрема, надання ТОВ "Плюс-О.Р." відстрочки виконання умов кредитного договору ставить у невигідне економічне становище відповідача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо внесення змін до кредитного договору № 11197887000 від 13.08.2007 р. є необґрунтованими, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не підтверджуються наданими до суду доказами, в зв’язку з чим задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення від 18.05.2009 р. та з урахуванням наданих позивачем документів в обґрунтування своїх позовних вимог, належним чином з’ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв’язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. по справі №60/29-09 залишити без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя