Справа № 2  - 313  - 09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29  вересня 2009 року                    Уманський міськрайонний суд Черкаської області в    складі: головуючої - судді                     Нерушак  Л.В.

    при секретарі –                                    Музичук  Л.В .

представника позивача-  адвоката     ОСОБА_1

    розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айова»  про розірвання   договору  оренди  земельної   ділянки ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2  27.01. 2009 року  звернувся  до суду з позовом  до товариства з обмеженою відповідальністю «Айова»  про розірвання  договору оренди земельної ділянки, вказавши, що він  є власником земельної ділянки  і 25.07.2006 року уклав  договір оренди з відповідачем ТОВ  « Айова « .  

Відповідач  за  останні два роки порушував умови договору, не доплачував  ОСОБА_2 орендну плату, відмовився від перегляду ставки орендної плати на  підставі Указу Президента України від 19.08.2008 року, розпорядження Кабінету Міністрів  України та Черкаської обласної адміністрації «Про підвищення  орендної плати за землі сільськогосподарського призначення» , крім того, не виконує вимоги  п.п.9,10,36 договору, тому просить зазначений договір розірвати.

07.04. 2009 року   в судовому засіданні позивач  ОСОБА_2  подав  доповнення до позовної заяви,  вказавши,  що в зв’язку із злісним ухиленням  від  виконання договірних  зобов’язань, взятих відповідачем за договором оренди. Відповідачем  порушено п. 9 Договору оренди про зобов’язання виплачувати орендну плату від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки  в розмірі 1,5 %, так як  з моменту укладення договору вартість земельної ділянки збільшилась, а орендна  плата не переглядалась протягом 3 років, чим  завдано збитки в розмірі недоотриманої орендної плати. Також відповідач категорично відмовляється  виплачувати 3 %  орендної плати за 2008 рік, провівши оплату частково сільськогосподарською продукцією, а не грішми, як передбачено п. 9  договору  оренди. При укладенні договору оренди земельна ділянка по акту  прийому – передачі орендодавцю не передавалась. Земельні ділянки відповідачем використовуються з грубим порушенням   сівозмін, що призводить до погіршення родючості  шару грунту.  В 2007 році посіяно понад 400 га генетично модифікованої сої, виробництво   якої  заборонено  на  Україні. Площа орендованих  земельних  ділянок  щорічно засівається 50 % від загальної площі соняшником при науково обґрунтованій нормі вирощування соняшнику не більше 10- 12 % у сівозміні, чим грубо порушено Постанову КМ України про обмеження площ посіву соняшнику у сівозміну з метою не допущення погіршення якості українських  земель. Орендована відповідачем земля площею 761 га на даний час не обробляється,  запущена . Всі ці обставини вважає позивач є  істотними умовами та підставою  відповідно  до ст. 25  ЗУ «Про орендну  плату « та для дострокового розірвання договору відповідно ст. 32 ЗУ  «Про оренду землі «. Просить достроково розірвати договір оренди, укладений  ОСОБА_2  та ТОВ «Айова « м. Тальне Черкаської області та зобов’язати  відповідача негайно повернути земельну ділянку, стягнувши всі судові витрати, понесені позивачем.

В судовому засіданні представник  позивача  заявлений позов та доповнення до позову підтримав та пояснив, що 25.07. 2006 року  ОСОБА_2  уклав  договір оренди землі з ТОВ «Айова», згідно якого орендна плата була установлена в розмірі 1,5 % від проіндексованої грошової  оцінки земельної ділянки, договором також передбачалося, що розмір орендної плати буде переглядатися один раз на рік, договір передбачав підстави припинення дії договору , внаслідок  невиконання  другою стороною обов’язків, передбачених договором, на вимогу однієї із сторін та з інших підстав, визначених законом. Відповідач порушив умови договору, відмовився  переглянути розмір орендної плати в зв’язку з прийняттям Указу  Президента  України, розпорядження КМ України та Черкаської облдержадміністрації в 2008 році, порушує умови договору , керівництво ТОВ «Айова» уникає зустрічі з орендодавцем, добровільно розірвати договір оренди або внести до договору зміни, згідно діючого законодавстваё відмовився. Просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі,  від стягнення судових витрат відмовляється.

Представник відповідача в судовому засіданні   ОСОБА_3   позовні вимоги позивача не  визнає, пояснивши, що договір оренди земельної ділянки з позивачем ОСОБА_2 був укладений без будь - якого примусу, добровільно. Відповідач   виконує  умови договору, оплату за оренду землі проводить систематично, згідно діючого законодавства, підстав для підвищення орендної плати, згідно Указу Президента України за 2008 рік, немає, тому не вбачає підстав для задоволення її позовних вимог. Вважає, що  Указ Президента України , яким передбачено розмір орендної плати не менше 3 - х  відсотків набрав чинності лише 01.09.2008 року, тобто після укладення договору оренди, а також що оскільки відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», який є спеціалізованим , і тому має пріоритет перед іншими законами у сфері зазначених правовідносин, а тому в  питанні зміни розміру орендної плати слід керуватися  ч.2 ст. 21 цього Закону, якою передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю  встановлюються за згодою сторін у договорі оренди не є обґрунтованою. Вважає , що  відсутні  підстави  розірвання  договору  оренди на  зазначених  обставинах  позивачем , просить  в задоволенні  позову  відмовити.

Суд, вислухавши пояснення  сторін ,  дослідивши письмові докази по справі,  вважає,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені  такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом   встановлено, що  ОСОБА_2  є власником земельної ділянки розміром    2, 6574  га в селі Рогова  Уманського  району  згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку  серії ЯБ  № 426592, виданого 17.11. 2005 року  Уманською районною державною адміністрацією ( а .с. 25 ).

Згідно договору оренди землі від  25.07.2006 року позивач  ОСОБА_2   уклав  з ТОВ «Айова» договір оренди землі площею  2,6574  га вартістю 14216  грн. терміном на 10 років ( а. с. 4  ) .

Договір  зареєстрований в Уманському районному відділі Черкаської  регіональної філії ДП «Центр ДЗК при державному Комітеті України по земельних ресурсах». Відповідно до умов договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до умов договору  п.9 Договору орендна плата становить 1,5 % вартості від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 543 грн. 98 коп. та п. 10 зазначено про обчислення розміру орендної плати на землю з урахуванням індексу інфляції,  п. 13 даного договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у випадках зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, в інших випадках , передбачених законом.

 Як вбачається із дослідженого  в судовому засіданні договору оренди вбачається, що він набуває чинності після того, як сторони  чітко визначили та зафіксували письмово всі істотні умови, а  саме термін оренди, розмір та форма орендної плати, відповідальність сторін.

 Спір  виник по причині того, що відповідач ТОВ «Айова» відмовилось збільшувати розмір орендної плати, що суперечить вказаним  умовам договору та обмежує права власника земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідач  належним чином не виконує обов’язки по умовам  договору  оренди землі.

Відповідно ст.ст. 21, 23 ЗУ «Про оренду землі « обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

Орендна плата  за земельні ділянки, що перебувають у  власності   фізичних осіб переглядається за згодою сторін.

Запровадження  обов’язкового укладання договорів  оренди землі з її власниками та з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формі передбачений Указом  Президента України від 03.12.1999 року  № 1529 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

Постановою Кабінету Міністрів України № 783 від 12.05.2000 року «Про проведення індексації грошової оцінки земель» затверджено Порядок проведення такої індексації та обов’язковість забезпечення інформування власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію грошової оцінки земель.

Згідно п.1 Указу Президента № 92/2002 року та від 02.02.2002 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок  та земельних часток /паїв» із послідуючими змінами, внесеними Указом Президента України № 725/2008 від 19.08.2008 року запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення у розмірі  не менше 3 - х  відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово - економічного стану орендаря. Посилання відповідача, що Указ має рекомендаційний характер і не є обов’язком відповідача, а його правом вирішувати розмір орендної плати є недостатньо обгрунтованим , так як не відповідає вимогам  діючого законодавства, яке  зобов’язує орендарів  встановити розмір орендної плати не менше 3 - х відсотків.

Відповідач зобов’язаний був провести індексацію  вартості орендної плати з урахуванням зазначеного відсотка самостійно відповідно до вимог вищевказаних Указу Президента України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.11. 2008 року, якою внесено зміни  до розпорядження від 16.05. 2002 року № 270, яким встановлено  орендну плату у розмірі не менше як 3 % , погодження сторін для внесення змін до договору чи заява про це  позивача не вимагаються  і не є обов’язковими.

З протоколу зборів власників земельних та майнових паїв  від  17.09. 2008 року, протоколу уповноважених власників земельних та майнових  паїв, колективної заяви та заяв власників паїв, письмових звернень посадових осіб до керівництва ТОВ
»Айова» вбачається, що орендодавці неодноразово звертались до орендаря із вимогою про зміну розміру орендної плати, але  відповідач не погоджувався, незважаючи, що діюче законодавство зобов’язувало   ТОВ « Айова»  це зробити, як і сам договір.  

Позивач разом з іншими орендодавцями звертався до відповідача про зміну орендної плати в сторону збільшення відповідно до діючих законодавчих актів, але такі звернення  відповідачем залишені без  задоволення.

Судом  встановлено, що умови Договору та зазначених вище законодавчих актів відповідач не виконав і в 2008 році, оплату за оренду землі в розмірі 3 % від вартості земельної ділянки позивача не  встановив, а  виплатив  у розмірі , вказаному у Договорі в розмірі   1,5 % , що є порушенням, як умов п.13 Договору, так і вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 2 закону України «Про  оренду землі» відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Посилання відповідача на те, що оскільки Указ Президента України про збільшення орендної плати № 725/2008 від 19.08.2008 року набрав чинності після укладення договору оренди , то він не діє на вказані в позові правовідносини також є  необґрунтованим, оскільки згідно п.11 договору оренди між сторонами орендна плата вноситься у строки : 1 - 31 серпня, остаточний розрахунок до 31 грудня поточного року.

При розрахунку орендної плати за 2008 рік застосований коефіцієнт індексації 2,551,  що є неправильним , оскільки цей індекс діяв до 01.01.2008 року.

В 2008 році діяв  коефіцієнт 2,623, а тому орендна плата, яка передбачена умовами договору, проведена в зниженому розмірі, оскільки повинна бути не 543 грн. 98 коп., як це вказано у договорі, а 559 грн. 33 коп. ( 14216х2,623х1,5%).

 Як вбачається,  виходячи з 3 - відсоткової вартості земельної ділянки, встановленої для розрахунку орендної плати Указом Президента України № 725/2008 від 19.08.2008 року та коефіцієнта 2,623, що діяв у 2008 році, орендна плата, яку повинен був сплатити відповідач позивачеві, становить 1118 грн.66 коп. ( 14216 х  2,623х3%).

За неправильне проведення орендної плати відповідач не сплатив пеню, визначену п.14 договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи, що договір оренди землі укладено на 10 років, позивач  позбавлений можливості всі ці роки одержувати орендну плату відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 25 ЗУ  України  «Про оренду  землі «  встановлено, що орендар зобов’язаний дотримуватись режиму використання  земель, а п. 1 Договору оренди орендар приймає в  строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського   використання.

Згідно встановлених в судовому засіданні фактичних обставин по справі значна більшість  земельних ділянок  власників земельних ділянок не використовується за призначенням, заросла бур’янами та не обробляється.

Стаття 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду і крім того на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як передбачено п. 36 Договору  зміна договору здійснюється у письмові формі за згодою сторін, а у разу недосягнення згоди щодо зміни договору вирішується в судовому порядку, а п. 38 договору встановлює, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду за вимогою однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків,  передбачених  договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених  договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною  договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Представником відповідача не було надано суду переконливих доказів, щодо належного виконання умов договору, не спростовано   обґрунтування позивача про їх невиконання та грубе порушення.

За таких обставин суд вважає, що ТОВ «Айова» були допущені істотні порушення  умов договору оренди , тому  позов ОСОБА_2 необхідно задоволити , а договір оренди від  25.07.2006 року , укладений між ОСОБА_2  та ТОВ «Айова» м. Тальне  достроково розірвати,  зобов’ язавши  ТОВ « Айова «  повернути позивачеві   земельну   ділянку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 651 ЦК України, Законом України  «Про оренду землі «, ст.ст. 10, 11, 60, 212  - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_2   задоволити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2  та ТОВ «Айова» м. Тальне Черкаської області від  25.07.2006 року, зобов’язавши ТОВ «Айова « м. Тальне повернути земельну ділянку  ОСОБА_2  .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом  20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя