ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" вересня 2009 р.                                                           Справа № 11/51-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

                        ОСОБА_2 (довіреність від 05.02.2009р.),

від відповідача: Щур В.Г. (довіреність №16/1-1-33-70/Кз від 27.08.2009р.),

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,м.Бар Вінницької області   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "30" червня 2009 р. у справі № 11/51-09 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,м.Бар Вінницької області  

до Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області, м.Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Споживчого товариства "Техніка", м.Тульчин Вінницької області

про стягнення збитків в розмірі 219425,03грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 30.06.2009р. у справі №11/51-09 в позові Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Бар Вінницької області до Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області, м.Вінниця, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Споживчого товариства "Техніка", м.Тульчин Вінницької області про стягнення збитків в розмірі 219425,03грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СПД ОСОБА_1 звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- як зазначає скаржник, оскільки договір купівлі-продажу будівлі універмагу в м.Бар, пл.Пам'яті,1, укладений між СПД ОСОБА_4 та СП "Барська торгова база" від 05.01.2000р. №1 було розірвано, то власник і орендар чотирьох автомобілів КАМАЗ, які знаходились на території будівлі універмагу, мали право забрати з території будівлі універмагу зазначені автомобілі;

- необгрунтованим є посилання суду на акт первинного обстеження від 26.06.2008р. як на основний доказ;

- крім того, той факт, що в договорі оренди автомобілів не вказане місце перебування орендованих КАМАЗів, на думку скаржника, не дає право будь-кому не допускати до них власника та орендаря цих автомобілів і незаконно їх утримувати, не взявши їх під охорону і не відповідаючи за них;

- як вважає апелянт, помилковим є твердження суду про відсутність причинного зв'язку та неможливість в зв'язку з цим відповідальності відповідача;

- окрім того, суд не прийняв до уваги той факт, що договір на охорону будівлі  універмагу та прилеглої огородженої території укладений з юридичною особою - СТ "Техніка" без правовстановлюючих документів на територію будівлі універмагу, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Бар і договори оренди з гр.ОСОБА_4 не укладались.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, вважають рішення господарського суду Вінницької області незаконним та необґрунтованим, просять його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким стягнути з відповідача на користь позивача збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 219425 грн. 03 коп., двадцять три тисячі гривень за надання правової допомоги, державного мита в сумі 3281 грн. 28 коп. та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Вінницької області законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги третя особа була повідомлена належним чином, а також враховуючи положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке. 

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.01.2000р. між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та Спільним підприємством «Барська торгова база» було укладено договір за №1, згідно якого Спільне підприємство «Барська торгова база» (продавець) продає підприємцю ОСОБА_4 (покупець) будівлю універмагу, що знаходиться  за адресою: м.Бар Вінницької області, площа Пам'яті, 1 - загальною площею 2147,1 кв.м.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.02.2008р. у справі №14/257-07, яке набуло законної сили 17.06.2008р., згідно постанови Житомирського апеляційного господарського суду, вказаний договір розірвано.

05.10.2007р. Барська районна спілка споживчих товариств згідно договору купівлі-продажу продала Споживчому товариству «Техніка» нежитлове приміщення «Магазин» загальною площею 2147,5 кв.м., яке розташоване  по площі Пам’яті, 1 в м.Бар Вінницької області. Згідно реєстраційного посвідчення на об’єкти нерухомого майна, нежитлове приміщення «Магазин» зареєстровано за Споживчим товариством «Техніка» на праві колективної власності.

18.01.2007р. між Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено договір оренди вантажних автомобілів за №3, відповідно до умов якого СПД ОСОБА_5 передав, а СПД ОСОБА_1 взяв в тимчасове володіння вантажні автомобілі марки КАМАЗ з причепом в кількості 4шт. з обслуговуючим персоналом та необхідною дозвільною документацією для здійснення вантажних перевезень.

Відповідно до акту приймання-здачі автотранспортних засобів, підписаному сторонами за договором, СПД ОСОБА_1 прийняв автотранспортні засоби обумовлені договором оренди від 18.01.2007р. №3.  

24.06.2008р. Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (перевізник)  уклав договір за №65 з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІОМІ-Холдінг» (замовник) на транспортне обслуговування, за умовами якого перевізник зобов’язується надати замовнику транспортні послуги автомобілями в кількості 4 одиниць для перевезення зернових культур врожаю 2008 року.  

Відповідно до п. 2.1.2 договору, перевізник зобов’язався поставити для робіт 4 автомобілі марки КАМАЗ  на день початку збору зернових культур за телефонограмою диспетчера замовника.

Як свідчать матеріали справи, 4 автомобілі марки КАМАЗ знаходились на огородженій території будівлі універмагу за адресою: м.Бар Вінницької області, пл.Пам'яті, 1.

25.06.2008р. автомобілі КАМАЗ 54112 д.н.з. НОМЕР_2 та КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1  під керуванням водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виїхали з території будівлі універмагу, решта автомобілів КАМАЗ залишились на вказаній території в зв‘язку з несправністю, що відображено в акті первинного обстеження від 26.06.2008р.

26.06.2006р. СПД ОСОБА_1 отримав телефонограму від ТОВ «СТІОМІ-Холдінг» про надання автомобілів з 27.06.2008р. для перевезення врожаю зернових культур. Цього ж дня СПД ОСОБА_1  намагався потрапити на прилеглу територію будівлі універмагу з метою забрати автомобілі, проте його не було допущено на вказану територію, про що останнім та іншими особами складено акт від 26.06.2008р. Крім того, матеріали справи містять акти від 05.07.2008р., 13.07.2008р., 14.07.2008р., 21.07.2008р., 23.07.2008р., 25.07.2008р., 26.07.2008р. про створення перешкод працівниками державної служби охорони СПД ОСОБА_1 потрапити на прилеглу територію будівлі універмагу та забрати автомобілі.

Вважаючи, що дані дії працівників державної служби охорони призвели до понесення позивачем збитків, оскільки він був позбавлений можливості виконати взяті на себе зобов‘язання за договором на транспортне обслуговування №65 від 24.06.2008р., останній звернувся до суду з позовом про стягнення з Управління Державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 219425,03грн.

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги  щодо  здійснення  господарської  діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого  порушено.  Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не  одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення  господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частин першої і другої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати. яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене(упущена вигода).

Водночас, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової, відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих в зв'язку з неможливістю виконати взяті на себе зобов'язання за договором на транспортне обслуговування №65 від 24.06.2008р.

Як свідчать матеріали справи, працівники Управління державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області перебували на території будівлі  універмагу на підставі договору №7556 від 25.06.2008р. про охорону підрозділом Державної служби охорони при УМВС України укладеного з власником майна - Споживчим товариством «Техніка» (замовник). За умовами даного договору підрозділ Державної служби охорони при УМВС України (охорона) прийняв на себе обов’язки по охороні об’єкта замовника з забезпеченням затримання сторонніх осіб, процесуального документування та оформлення протиправних дій згідно законодавства України.

За таких обставин, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, дійшов до обгрунтованого висновку, що підрозділ Державної служби охорони при УМВС України  виконував свої зобов’язання за договором, а відтак в його діях відсутні складові елементи, які є підставою для відшкодування шкоди, а саме протиправні дії та вина.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, автомобілі КАМАЗ, що є предметом договору оренди від 18.01.2007р. №3 знаходились на території будівлі універмагу без правових підстав, оскільки в зазначеному договорі не обумовлено місце перебування автомобілів. Посилання позивача на те, що будівля універмагу та прилегла територія належали на праві власності СПД ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2000р. не відповідає дійсності, оскільки земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м.Бар, пл.Пам'яті, 1 є власністю територіальної громади м.Бар і нікому в оренду не передавалась.

В порушення ст.33 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем не доведено завдання йому збитків у вигляді упущеної вигоди як невідворотнього результату незаконних дій відповідача.  

Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються  на вимогах чинного законодавства.

За наведених обставин, рішення господарського суду Вінницької області від 30 червня 2009 року у справі №11/51-09 слід залишити без змін як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права і обставинам справи, а подану позивачем апеляційну скаргу з вимогою його скасування – без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 30 червня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Бар Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №11/51-09 повернути до господарського суду Вінницької області.  

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 5прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - третій особі

5 -в наряд