ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.07.2006  року                                                            Справа № 14/73

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Якушенко Р.Є.

суддів                                        Бородіної Р.Є.

                                                            Журавльової Л.І.

Склад судової колегії затверджено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.06.2006.

секретар

судового засідання                     Мартинцева Н.М.

та за участю

представників сторін:

від позивача                              директор Костенко Г.В., паспорт серії ЕК

№180506 від 25.01.1997;

                                                  

від  відповідача                             приватний підприємець Сіньков І.В., паспорт

                                                  серії ЕМ 125820 від 04.03.1999;

представник по довіреності Побережна Н.С.,

                                                  довіреність №876 від 20.06.2006                    

розглянувши

апеляційну скаргу                    Приватного підприємця Сінькова Івана Вікторовича, м.Сватове Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  06.06.2006

по справі                                        №14/73 (головуючий суддя - Лісовицький Є.А.,

суддя –Яресько Б.В., суддя –Ворожцов А.Г.)

за позовом                                        Сільськогосподарського товариства з

обмеженою відповідальністю „Вугільник”,

с.Покровка Луганської області

до  відповідача                              Приватного підприємця Сінькова Івана Вікторовича, м.Сватове Луганської області

про                                               стягнення 67785 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.06.2006 у справі №14/73 (головуючий суддя –Лісовицький Є.А., судді –Яресько Б.В.,        Ворожцов А.Г.) повністю задоволено позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Вугільник”, с.Покровка Троїцького району Луганської області до приватного підприємця Сінькова Івана Вікторовича, м.Сватове, стягнуто з відповідача 67785 грн. 00 коп. заборгованості за поставлену кукурудзу.

Рішення суду з посиланням на ст.35 Господарського процесуального кодексу України мотивоване обґрунтованістю заявлених вимог.

Місцевий господарський суд, посилаючись на факти встановлені рішенням Сватівського районного суду від 17.12.2004 з цивільної справи №2-1361-04 та подані докази, дійшов висновку про наявність у відповідача боргу за отриману кукурудзу в заявленій сумі.

Відповідач не погодився з прийнятим місцевим господарським судом рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення як таке, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про відмову у позові.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Суд поспішно виніс рішення, не повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, не встановив чи дійсно у позивача виникло право на стягнення заявленої суми.

Позивач не надав доказів на підтвердження наявності договору на поставку кукурудзи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Судом порушено норми процесуального права - розглянуто справу без участі відповідача.

Господарський суд перекрутив встановлені Сватівським районним судом факти з цивільної справи.

Згідно ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України господарський суд мав можливість і повинен був витребувати від ЗАТ „Сватово „Агро”, незалежно від того, що ЗАТ „Сватово „Агро” не є стороною у справі, документи і матеріали, які б могли підтвердити або спростувати твердження     ПП Сінькова про те, що кукурудза була відвантажена в рахунок раніше існуючої заборгованості СТОВ „Вугільник” перед приватним підприємцем Сіньковим. Але суд сам цього не зробив і не уповноважував жодну із сторін на одержання таких документів, як це передбачено ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України.

СТОВ „Вугільник”, позивач у справі, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та просить залишити рішення господарського суду Луганської області від 06.06.2006 про стягнення 67785 грн. 00 коп. без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Обґрунтовуючи свої заперечення позивач вказав, що відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції правомірно надав преюдиціальне значення рішенню Сватівського районного суду від 17.12.2004, яким встановлено, що видатковий касовий ордер від 13.02.2004 про отримання СТОВ „Вугільник” від відповідача 67785 грн. 00 коп., виписаний як підтвердження боргового зобов’язання іншого суб’єкта господарювання (ПП Костенка Г.В.) за укладеним ним з відповідачем договором на поставку насіння соняшника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно накладної №907 від 22.11.2004 на підставі довіреності НАЯ №163440 від 22.11.2004 відповідач отримав від позивача товар –кукурудзу у зерні вартістю 68931 грн. 00 коп. (а.с.9-10).

26.12.2005 за вихідним №2612916 позивач направив відповідачу вимогу про повернення боргу в сумі 68931 грн. 00 коп. за отриману кукурудзу в зерні у кількості 153180 коп., згідно накладної №907 від 22.11.2004, за довіреністю серії НАЯ №163440 від 22.11.2004 (а.с.11).

Відповідач у відповідь на вимогу позивача від 29.12.2005 зазначив, що сплатив авансом позивачу 67785 грн. згідно видаткового касового ордеру від 13.02.2004 за насіння соняшника, яке позивачем воно так і не було поставлено. Тому відповідач вважає, що по усній домовленості ці кошти враховані як плата за кукурудзу. Різницю у вартості у сумі 1146 грн. відповідач сплатив позивачу згідно платіжного доручення №833009 від 10.01.2006 (а.с.13).

Позивач не погодившись з доводами відповідача, 10.02.2006 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення боргу в сумі 67785 грн. за отриману відповідачем кукурудзу.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом Луганської області відповідач пояснив, що 13.02.2004 між сторонами за позовом укладено договір (а.с.36), за умовами якого відповідач перерахував позивачеві у якості передоплати кошти у сумі 67785 грн., що підтверджено видатковим касовим ордером від 13.02.2004. У даному ордері зазначено, що кошти отримав СТОВ „Вугільник” через     Костенко Г.В., але печатка стоїть СФГ „Дуванка”. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач вказав, що Костенко Г.В. є директором та власником як СТОВ „Вугільник” так і СФГ „Дуванка” і печатку даного підприємства на ордер він поставив випадково (а.с.51). Оскільки у позивача було відсутнє насіння соняшника, за усною домовленістю сторони вирішили провести розрахунок кукурудзою, у зв’язку з чим позивач звернувся до директора ЗАТ „Сватово „Агро” (елеватор) про переоформлення кукурудзи у кількості 153,180 т з позивача на відповідача. Директор даного підприємства 22.11.2004 учинив на листі резолюцію: „Переоформити в рахунок заборгованості”. Кукурудза отримана відповідачем за накладною №987 від 22.11.2004 (а.с.40).

Різницю між вартістю кукурудзи та внесеною передоплатою –1146 грн., відповідач сплатив позивачу на його вимогу згідно платіжного доручення від 10.01.2006 №833009 (а.с.45).

Позивач заперечує факт отримання оплати за кукурудзу згідно видаткового касового ордеру від 13.02.2004 та вказує, що ця сума вже стягнута з нього рішенням Сватівського районного суду.

Сватівським районним судом розглядався позов Сінькової О.Е. до приватного підприємця Костенко Г.В., СФГ „Дуванка” про стягнення вартості насіння соняшника 216912 грн. (справа №2-1361-04) (а.с.78).

Рішенням Сватівського районного суду від 17.12.2004 за позовом      Сінькової О.Е. до ПП „Костенко Г.В.” в особі Костенко Г.В., СФГ „Дуванка” в особі Костенко Г.В. про виконання зобов’язань за договорами встановлені наступні факти:

- між ПП „Сіньков І.В.” в особі Сінькова І.В. та ПП „Костенко Г.В.” в особі Костенко Г.В. був укладений договір від 13.02.2004, згідно з яким                         ПП „Сіньков І.В.” надав ПП „Костенко Г.В.” передоплату за насіння соняшника в сумі 67785 грн., ПП Костенко Г.В. зобов’язався надати насіння соняшника у кількості 135570 кг у заліковій вазі і договірна сума зазначеної продукції визначена в сумі 216912 грн., що підтверджується касовим ордером від 13.02.2004, за яким Костенко Г.В. одержав зазначену суму. В подальшому, не маючи можливості виконати зобов’язання від імені ПП „Костенко Г.В.” відповідач видав ПП „Сіньков І.В.” повторно касовий ордер про отримання ним зазначеної суми від імені СФГ „Дуванка”, завіривши цей документ печаткою СФГ „Дуванка”. Тобто з його дій необхідно розуміти, що відповідальність на повернення продукції за отримані грошові кошти бере на себе СФГ „Дуванка”, керівником якого є також      Костенко Г.В.

Відповідач свої зобов’язання, які передбачені договором, не виконав, незважаючи на закінчення строку договору.

За результатами розгляду зазначеної справи стягнуто з ПП „Костенко Г.В.” в особі Костенко Геннадія Володимировича, СФГ „Дуванка” Сватівського району в особі Костенко Геннадія Володимировича в рахунок виконання зобов’язань за договором від 13.02.2004 на користь Сінькової О.Е. вартість 135570 кг насіння соняшника в сумі 216912 грн.

До зазначеної цивільної справи додані два видаткових ордери про отримання ПП Костенко Г.В. та СТОВ „Вугільник” від ПП Сінькова І.В. грошових коштів у сумі 67785 грн. (а.с.75-77).

На видатковому касовому ордері про отримання коштів СТОВ „Вугільник” стоїть печатка СФГ „Дуванка” і він є доказом, на який посилається відповідач у даній справі, як на оплату отриманої кукурудзи (а.с.76-77).

Дане рішення набрало законної сили.

До матеріалів справи залучені ксерокопії документів з цивільної справи   №2-1361-03 (а.с.74-80), надані позивачем.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.06.2006 позов задоволено.

Під час апеляційного провадження судовою колегією крім матеріалів справи, досліджені подані відповідачем наступні матеріали:

-          довідка зі Сватівського районного суду за № 695 від 01.06.2006

-          довідка зі Сватівського районного суду за № 1961 від 31.05.2006

-          супровідний лист до вищевказаних довідок із поясненнями від 05.06.2006

-          фіскальний чек, що підтверджує направлення телеграми до господарського суду з копією телеграми про відкладення справи

-          клопотання про витребування з ЗАО „Сватово „Агро”” відомостей про заборгованість

-          довідка зі Сватівської лікарні

-          платіжне доручення про сплату держмита

-          копія договору на суму 538771,20 грн.

-          копія договору на суму 448432 грн.

-          копії рішень Сватівського районного суду від 17.12.2004 року (три різних рішення від однієї дати).

У судовому засіданні 24.07.2006 представник відповідача подав клопотання про витребування зі Сватівського районного суду цивільної справи №2-1361-04 для того, щоб усунути протиріччя сторін щодо доказів, на які посилається суд. Дане клопотання судовою колегією відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

До матеріалів справи залучена копія рішення Сватівського районного суду від 17.12.2004 за позовом Сінькової О.Е. до ПП „Костенко Г.В.” та СФГ „Дуванка” (цивільна справа №2-3161-04), яке досліджувалось судом першої інстанції, також належно завірена копія цього рішення додана відповідачем до апеляційної скарги.

Наявність в матеріалах справи копії судового рішення від 17.12.2004 в якому викладені факти встановлені судом, виключає необхідність витребування цивільної справи із Сватівського районного суду.

Судовою колегією під час апеляційного провадження, крім договору від 13.02.2004, укладеного між сторонами за даним позовом (а.с.36), досліджувався договір від 13.02.2004, який укладений між відповідачем та приватним підприємцем Костенко Геннадієм Володимировичем (а.с.95), предмети яких однакові, а саме: приватний підприємець Сіньков І.В. зобов’язався здійснити передплату за насіння нового врожаю в сумі 67785 грн. за одним договором СТОВ „Вугільник” –відповідачу у справі, за другим договором ПП Костенко Г.В., які в свою чергу зобов’язалися передати ПП Сінькову І.В. насіння у кількості 135570 кг у заліковій вазі.

На підтвердження виконання своїх зобов’язань по передоплаті за обома договорами ПП Сіньков І.В. подав два видаткових касових ордери:

-          від 13.02.2004 (а.с.37), відповідно до якого видано відповідачем СТОВ „Вугільник” позивачу у даній справі через Костенко Г.В. 65785 грн., згідно договору за насіння врожаю 2004 року, але ж підпис в отриманні коштів завірений печаткою не СТОВ „Вугільник”, а СФГ „Дуванка”, керівником якого є також Костенко Г.В.;

-          від 13.02.2004 (а.с.94а), відповідно до якого відповідачем у даній справі видано ПП Костенко Г.В. 67785 грн., згідно договору за насіння врожаю 2004 року, проте підпис ПП Сінькова І.В. поставлено в розділі „одержав”, а в  розділі „видав” стоїть підпис Костенко Г.В.

У судовому засіданні 24.07.2006 за клопотанням відповідача було оголошено перерву до 27.07.2006 для ознайомлення з відзивом позивача на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 27.07.2006 відповідачем подано клопотання про витребування від ЗАТ „Сватово „Агро”” наступних доказів:

- договір поставки кукурудзи між СТОВ „Вугільник” та ЗАО „Сватово „Агро”, якщо такий був у наявності за період 2004 року

- договір зберігання кукурудзи між СТОВ „Вугільник” та ЗАО „Сватово „Агро” у період 2004 року

- документальне підтвердження кредиторської/дебіторської заборгованості між ЗАО „Сватово „Агро” та СТОВ „Вугільник”, а саме: книги обліку товару за 2004 рік, журнал ордер № 6.

Дане клопотання судовою колегією залишається без задоволення, оскільки зазначені докази свідчать про взаємовідносини позивача з ЗАТ „Сватово „Агро””, а не ПП Сіньковим І.В.

Перевіривши матеріали справи, правильність юридичної оцінки місцевим господарським судом обставин справи та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про правомірність стягнення з відповідача 67785 грн. вартості отриманої ним від позивача кукурудзи в зерні.

Як свідчать матеріали справи позивач за накладною № 987 від 22.11.2004 на підставі довіреності НАЯ №163440 від 22.11.2004 передав відповідачеві кукурудзу в зерні в кількості 153180 кг на суму 68931 грн. разом з ПДВ.

Після отримання відповідачем вимоги № 26129/6 від 26.12.2005 про оплату одержаної кукурудзи за зазначеною накладною, відповідач перерахував позивачеві 1146 грн. в рахунок боргу, на решту 67785 грн. відповідач вважає кукурудзу передано позивачем в рахунок боргу за насіння соняшника, за яке відповідач здійснив передоплату позивачу готівкою, видатковим касовим ордером від 13.02.2004 на суму 67785 грн.

Позивач спростовуючи заперечення відповідача зазначив, що за договором від 13.02.2004 рішенням Сватівського районного суду від 17.12.2004 з нього стягнуто заборгованість за насіння соняшника, а відтак відповідач повинен сплатити борг за отриману кукурудзу в зерні.

Рішення Сватівського районного суду від 17.12.2004 за позовом      Сінькової О.Є. до ПП „Костенко Т.В.” в особі Костенко Т.В., СФГ „Дуванка” в особі Костенко Т.В. було досліджено судом першої інстанції, з якого вбачається, що видатковий касовий ордер, засвідчений СФГ „Дуванка”, є підтвердженням боргового зобов’язання іншого суб’єкта господарювання, а не СТОВ „Вугільник”.

Відповідач не надав суду апеляційної інстанції інших платіжних документів - видаткових касових ордерів, ніж ті, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для справи.

Отже, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд приймаючи рішення за даним позовом обґрунтовано врахував факти, встановлені рішенням Сватівського районного суду від 17.12.2004, що набрало законної сили.

Крім того, відповідач не подав належних доказів оплати отриманої від позивача кукурудзи.

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що видаткові касові ордери від 13.02.2004, що залучені до матеріалів справи, не містять відомостей, що передоплату в сумі 67785 грн. за насіння соняшника отримав саме позивач у даній справі –СТОВ „Вугільник”.

Лист позивача директору ЗАТ „Сватово „Агро” щодо переоформлення кукурудзи у кількості 153, 180 тон ПП Сінькову І.В. не містить посилань на договір від 13.02.2004 чи відомостей, що переоформлення кукурудзи відбувається в рахунок боргу позивача перед відповідачем за насіння соняшника.

Факт передачі позивачем та отримання відповідачем кукурудзи за накладною № 987 від 22.11.2004 по довіреності НАЯ №163440 від 22.11.2004 свідчить про те, що між сторонами за позовом відбувся правочин.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Таким чином, відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати його у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Позивачем 26.12.2005 за №2629/6 пред’явлена вимога відповідачу про оплату отриманої ним кукурудзи в зерні за накладною №907 від 22.11.2004, яку відповідач не виконав на суму 67785 грн.

За таких обставин у відповідача виник обов’язок щодо оплати отриманої кукурудзи в зерні в сумі 67785 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу заявлених вимог чи заперечень.

Відповідач не надав жодного доказу, який би свідчив, про досягнення сторонами за позовом згоди про розрахунки за насіння соняшника кукурудзою.

          На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 06.06.2006 по справі №14/73 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          У судовому засіданні за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст.49 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника –приватного підприємця Сінькова Івана Вікторовича, м.Сватове.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємця Сінькова Івана Вікторовича, м.Сватове на рішення господарського суду Луганської області від 06.06.2006 по справі №14/73 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 06.06.2006 по справі №14/73 залишити без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Р.Є. Якушенко

Суддя                                                                      Л.І. Бородіна

Суддя                                                                      Л.І. Журавльова