Судове рішення 2-а-3131/09/2570 від 23.10.2009

Судове рішення #6312471

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-3131/09/2570 р. Головуючий у першій інстанції: Клопот С.Л.,

Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Міністерства внутрішніх справ України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до МВС України, УМВС України в Чернігівській області, треті особи - НАСК «Оранта», Чернігівська обласна дирекція ВАТ НАСК «Оранта», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до МВС України, УМВС України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року - позов задоволено.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01.09.1985р. позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах середнього та старшого командного складу.

26.12.2005р. його було звільнено зі служби та встановлена 3 група інвалідності та 50% втрати професійної працездатності у зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та встановлена 1 категорія ліквідатора.

За змістом частини першої та другої статті 23 Закону України "Про міліцію" (тут і далі в редакції, чинній на час припинення позивачем служби) працівник міліції, в порядку та на умовах визначених Кабінетом Міністрів України, підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає, а частиною шостою цієї статті встановлено, що у разі каліцтва, заподіяного працівникові міліції при виконанні службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

На реалізацію Закону, Уряд України постановою "Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки" від 29 червня 1991 року N 59 затвердив Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про міліцію" передбачено, що форми і розміри грошового утримання працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 3 листопада 2006 року у статті 19 слово "утримання" замінено словом "забезпечення", а пунктом 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року N 707, встановлено обмеження із зазначенням, що до грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.

На момент звільнення з ОВС позивач мав грошове утримання, що дорівнювало 6280 грн. 88 коп.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Деснянським районним судом м. Чернігова, під часу розгляду справи позивача 15 травня 2007 року вже вирішувалось питання щодо складових часток та розміру грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що зазначене рішення суду першої інстанції має преюдиційне значення для розгляду даної справи.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання страхового відшкодування в розмірі трирічного грошового забезпечення.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: М.П. Зайцев

В.Г. Усенко

Ухвалу складено у повному обсязі 11.09.2009.