Справа №2-1509/09

РІШЕННЯ

іменем України

25 серпня 2009 року                                                               м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого – судді Болибок Є.А.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання повнолітньої доньки, мотивуючи позов тим, що з   відповідачем по справі вона перебувала в зареєстрованому шлюбі, який  було розірвано  19 січня  1989 року. Від спільного подружнього життя мають двох дітей: повнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка є інвалідом І групи з дитинства та повнолітню доньку  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Доньки проживають разом з позивачем та знаходяться на її повному утриманні, згідно довідки про склад сім’ї виданої Солоницівським підприємством теплових мереж за №1576 від 07.04.2009 року. Згідно виконавчого листа Дергачівського районного суду №2-930/04 з відповідача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку до досягнення нею 23 віку, починаючи з 04.04.2004 року. На теперішній час ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, досягла 23-річного віку. Згідно виконавчого листа Дергачівського районного суду №2-929/04 з відповідача стягнено аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку до покращення стану здоров’я  дитини. Па теперішній час позивач не працює з 26.04.1999 року, здійснює догляд за донькою ОСОБА_3 - інвалідом 1 групи з дитинства, стан її здоров’я  не покращився, вона має постійно наглядати за донькою, оскільки вона потребує допомоги. Оскільки матеріальне становище погіршилось, вона самотужки не в змозі утримувати двох повнолітніх  дітей, так як сама ніде не працює, у зв’язку  з чим змушена звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечення проти позову зазначив, що не погоджується з зазначеним позовом за наступного. З пояснень позивача та матеріалів справи стало відомо, що згідно виконавчого листа виданого Дергачівським районним судом Харківської області від 09 вересня 2004 року у справі №2-929 з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку до покращення стану здоров'я дитини, починаючи з 07.04.2004 року. Згідно п. 2 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України «після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оскаржувати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини». В даному випадку вищезазначене рішення Дергачівського районного суду набрало законної сили і позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалось, тобто позивача повністю задовольнило рішення суду 1 інстанції від 09.09.2004 року, яке також ґрунтувалось на підставі тієї ж довідки МСЕК №055376, виданої ОСОБА_3 25.09.2000 року, на яку позивач посилається і у даній позовній заяві. Вказаною довідкою МСЕК №055376 інвалідність - ОСОБА_3 встановлено безстроково. Суттєвих обставин для збільшення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини у позивача немає, так як переогляду стану здоров'я дитини медико-соціальною експертизою не було і посилання позивача є невірними, адже відповідно до ст.192 СК України: «розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між: батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувана аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них», тому відповідач вважає неправомірною вимогу позивача, так як обставини залишилися ті самі. Відповідно до п.1 ст.88 Сімейного Кодексу України «якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу». На теперішній час відповідач перебуває у фактичних шлюбних відносинах та утримує Фоміцьку Катерину Валентинівну, яка в даний час ніде не працює, так як доглядає за дитиною-інвалідом, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, згідно довідки, виданої управлінням праці та соціального захисту. Також, з ними проживає однією сім'єю та знаходиться на утриманні відповідача донька ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, яка в даний час знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, адже Сімейний Кодекс України передбачає право на утримання чоловіка та дружини,  які перебувають у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. Таким чином, на теперішній час у відповідача, окрім доньки ОСОБА_3, є інша сім'я, яка теж знаходиться на його утриманні і відповідно до довідки про доходи відповідача №412 від 19.05.2009 року, сукупний дохід складає 10538,62 грн., з яких 3264,42 грн. - аліменти на утримання доньки ОСОБА_3., тому чистий дохід відповідача складає 1341 грн. в місяць (розмір прожиткового мінімуму для однієї працездатної особи складає 669 грн. на місяць, Закон України №835 -УІ від 26.12.2008 року) інших видів заробітку не має. Окрім того, суд повинен врахувати, що на даний час з позивачем проживає повнолітня донька, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, яка теж відповідно до чинного законодавства зобов'язана утримувати сестру, яка потребує матеріальної допомоги, ст. 267 СК України.

У судовому засіданні відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у його запереченнях проти позову.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 09.09.2004 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – доньки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/6 частин усіх видів заробітку відповідача щомісячно до поліпшення стану здоров'я дитини, починаючи з 07.04.2004 року. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Згідно посвідчення №159027 від 11.08.2000 року, ОСОБА_3 є інвалідом І групи з дитинства.

 Згідно свідоцтва  про народження серії ІІ-ОЛ №НОМЕР_1, виданого Кіровським РАГСу м. Кіровоград, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, її батьками є  батько – ОСОБА_2, мати – ОСОБА_1

Згідно довідки про склад сім’ї, виданої КП «Солоницівське підприємство теплових мереж Дергачівського району  Харківської області», ОСОБА_1  проживає разом з дітьми: доньками – ОСОБА_3 та  ОСОБА_4

Згідно довідки №76 від 12.07.2009 року, виданої виконкомом Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_1 з 26.04.1999 року здійснює догляд за донькою ОСОБА_3, інвалідом 1 групи з дитинства, і вона дійсно не працює.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-РО №НОМЕР_2 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  розірваний 19.01.1989 року, про що проведено запис №27.

Згідно трудової книги БТ-1 №1969352, ОСОБА_1. з 26.04.1999 року ніде не працює.

Згідно висновку лікарської комісії №1041 від 19.06.2009 року, ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_1., за станом психічного здоров’я ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду.

Згідно довідки про доходи та податки №523 від 10.08.2009 року, виданої ВАТ «Кіровоградобленерго», ОСОБА_2. за період з лютого 2009 року по липень 2009 року нараховано заробітну плату в розмірі 13370,40 грн.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалася сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що на його утриманні перебуває інша сім’я, оскільки належних доказів на підтвердження зазначеного ОСОБА_2. не надано.

Місце проживання фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 Цивільного кодексу України і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Відповідач вказує, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, тобто за місцем проживання сім’ї ОСОБА_1, а зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. При цьому позивачем не надано документів, які відповідно до Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” підтверджують місце проживання разом з сім’ю ОСОБА_1.

Суд не бере до уваги довідку голови квартального комітету №108 від 25.06.2009 року про місце проживання ОСОБА_2, оскільки з урахуванням вимог ч.2 ст. 59 ЦПК України, зазначена обставина, а саме місце проживання, може бути підтверджене тільки в порядку, встанволеному Законом України від 11 грудня 2003 року №1382-IV “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Суд не бере до уваги розписки ОСОБА_9 та ОСОБА_10., оскільки з урахуванням вимог ч.1 ст. 59 ЦПК України, свідки допитуються в порядку, встановленому ст. 180 ЦПК України.

Таким чином, з урахуванням вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, відповідачем не доведено та не надано відповідних доказів про неможливість надання своїй доньці матеріальної допомоги.

Позивач просила збільшити розмір аліментів, які стягуються на дитину з 1/6 на 1/4. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має регулярний дохід, дані про те, що частину  доходу  він одержує  в  натурі, відсутні. У зв’язку з цим суд визначає аліменти у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд при визначенні аліментів враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, при цьому позов задовольняє частково, оскільки відповідно до висновку лікарської комісії №1041 від 19.06.2009 року за станом психічного здоров’я ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду. Суд вважає, що матеріальне становище ОСОБА_2 не достатнє для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. у повному обсязі.

З урахуванням всіх обставин справи, матеріального становища позивача та платника аліментів, доводів та пояснення сторін, суд визначає розмір аліментів  у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку, присуджуючи аліменти від дня пред'явлення позову і до поліпшення стану здоров'я ОСОБА_3.

Суд застосовує наступні нормативно-правові акти.

Згідно до ст. 198 СК України, батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ч.1 ст. 192 СК України, розмір   аліментів,   визначений   за  рішенням  суду  або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за  рішенням  суду  за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни  матеріального  або  сімейного  стану,  погіршення  або поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно ч.1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази,  які  одержані  з  порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини  справи,  які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть  підтверджуватись  іншими засобами доказування.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.

У відповідності до ч.3 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності з п.4 ч.3 ст. 81 ЦПК України, суд стягує з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

На підставі ст. ст. 182, 198, 199, 200  СК  України,  керуючись ст.  ст.  10, 11, 60, 208, 209, 212-215,  367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, на утримання дитини – доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, з розміру 1/6 частини на 1/5 частину усіх видів заробітку відповідача щомісячно до поліпшення стану здоров'я дитини.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 07,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 51,00 грн. судового збору в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Суддя                                       Болибок Є.А.