У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого судді Парандюк Т. С.
суддів Ходоровського М. В., Стефлюк О. Д.
при секретарі Гачинській М. В.
з участю апелянта ОСОБА_1 .,
її представника ОСОБА_2 .,
представника Переволоцької сільської ради -
Мокрецького А. Я.,
представника ОСОБА_3 . - ОСОБА_4 .,
представника ОСОБА_5 . - ОСОБА_6 .,
їх представника ОСОБА_7 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду від 26 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Переволоцької сільської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та визнання неправомірним рішення Переволоцької сільської ради від 19 листопада 2007 року № 146 “Про залишення спірної частини земельної ділянки в розмірі 0,01 га в землях загального користування” і зобов’язання Переволоцької сільської ради передати у приватну власність земельну ділянку в розмірі 800 кв.м., за позовом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 до ОСОБА_1 та Переволоцької сільської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, —
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2008 року ОСОБА_4 . в інтересах ОСОБА_3 . звернулася з позовом до ОСОБА_1 ., Переволоцької сільської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,02 га та визнання неправомірним рішення Переволоцької сільської ради від 19 листопада 2007 року № 146 “Про залишення спірної частини земельної ділянки в розмірі 0,01 га в землях загального користування” і зобов’язання Переволоцьку сільську раду передати у приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,08 га. посилаючись на те, що Переволоцька сільська рада, не провівши обмірів земельної ділянки ОСОБА_3 . винесла рішення № 146 від 19 листопада 2007 року, яким фактично вилучила в останньої земельну ділянку площею 0,01 га. і таким чином порушила її права.
У жовтні 2008 року з позовом до ОСОБА_1 . про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,0205 га звернувся ОСОБА_6 . в інтересах ОСОБА_8 . Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідачем ОСОБА_1 . здійснено захоплення частини земельної ділянки, яка рішенням виконавчого комітету Переволоцької сільської ради надана в користування ОСОБА_8 .
У суді першої інстанції представник позивача уточнив позовні вимоги і просив усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3 . в розмірі 0,68 м., а ОСОБА_8 . - в розмірі 205 м. кв, загалом — 273 м. кв. земельної ділянки.
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2008 року позови ОСОБА_4 . в інтересах ОСОБА_3 . та ОСОБА_6 . в інтересах ОСОБА_8 . задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить скасувати рішення суду, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення. Вважає, що суд фактично визнав право власності за ОСОБА_3 . на відповідну земельну ділянку, хоча такими повноваженнями наділена лише відповідна сільська рада. ОСОБА_3 . та ОСОБА_8 . не обґрунтували належними доказами своє право на користування земельними ділянками . Суд не врахував, що громадський заїзд , на який претендують позивачі, відноситься до земель загального користування, а тому не може передаватися у приватну власність. Земельні ділянки позивачів не межують із земельною ділянкою ОСОБА_1 ., тому висновок суду, про те, що вона перешкоджає їм користуватися їхньою земельною ділянкою не обгрунтований. Експертиза проведена у її відсутності, висновок судової земельно-технічної експертизи є не об”єктивний.
У суді апеляційної інстанції апелянт, її представник підтримали скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Представники позивачів апеляційну скаргу не визнали, рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.
Як вбачається з генерального плану забудови земельної ділянки, погодженого районним архітектором ОСОБА_9 рішенням виконкому Переволоцької сільської ради № 6 від 30 березня 1978 року ОСОБА_8 . виділено 0,30 га земельної ділянки у безстрокове користування для індивідуального будівництва. У даному генплані, з урахуванням вимог ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, передбачений і заїзд шириною 3-4 м.
Відповідно до архівної виписки з протоколів загальних зборів членів колгоспу ім. Леніна від 29 січня 1982 року на городі ОСОБА_8 . виділено під будівництво земельну ділянку площею 0,12 га.
Як вбачається з рішення виконавчого комітету Бучацької районної ради народних депутатів № 231 від 15 липня 1982 року, ОСОБА_3 . дозволено будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці ОСОБА_8 . площею 800 м. кв. ОСОБА_3 . проведено в натурі відвід земельної ділянки площею 800 кв. м. під індивідуальне житлове будівництво, про що складений акт від 29 вересня 1982 року. Таким чином, земельна ділянка під будівництво зменшена з 0,12 га до 0,8 га.
В генеральному плані забудови земельної ділянки ОСОБА_3 . передбачено заїзд, і зазначено, що відстань між житловим будинком та старим межовим знаком має бути 2,014 м, а загальна ширина земельної ділянки повинна становити 17,0 м.
Згідно з рішенням Переволоцької сільської ради від 24 січня 1997 року жителям села Переволоки безоплатно передано у приватну власність земельні ділянки. Зокрема, ОСОБА_1 . передано 0,12 га земельної ділянки, по 0,06 га для ведення відповідно особистого та підсобного господарства.
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 956 від 9 жовтня 2008 року загальна площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_3 . становить — 732,00 кв.м (0,0732 га), тоді як відповідно до матеріалів справи у її користуванні повинно бути 800,00 кв. м.
Земельна ділянка, якою користується ОСОБА_8 . під ріллям складає 795,00 кв. м (0,0795 га), присадибна земельна ділянка, що знаходиться в її користуванні має площу — 1200,00 кв.м. (0,1200 га), хоча фактично в її користуванні повинна бути земельна ділянка загальною площею 2 200,00 кв. м (0,22 га)
Таким чином, загальна площа земельних ділянок, якими користуються позивачі ОСОБА_8 . та ОСОБА_3 . становить 2727,00 кв.м, тоді як генеральним планом визначено земельну ділянку площею 0,30 га (3000 кв. м.). Отже, у їхньому користуванні не вистачає земельної ділянки у розмірі 273 м.кв.: з них 205,00 м.кв земельної ділянки ОСОБА_8 . та 68.00 м.кв — ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 . фактично користується земельною ділянкою під ріллям розміром 1452,00 кв.м. (0,1452 га). Земельна ділянка під ріллям, якою користується ОСОБА_1 . з її слів, тобто не показуючи фактичний спірний заїзд становить 1220,00 кв.м (0,1220 га). Прибудинкова площа земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_1 . становить 1337,00 кв.м. (0,1337 га). Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 . передано у власність лише 0,12 га земельної ділянки, з них 0,06 га для обслуговування житлового будинку та 0,06 га для ведення селянського господарства.
Так, з висновку експертизи вбачається, що ОСОБА_1 . фактично користується більшою площею земельної ділянки, ніж вона показала під час проведення інструментальної зйомки. Жодних документів, які б підтвердили правомірність користування земельною ділянкою у розмірі більшому ніж 0,12 га апелянт ОСОБА_1 . суду не представила.
Встановлено, що відповідно до документів, що долучені до матеріалів справи, межа між користувачами ОСОБА_3 . та ОСОБА_1 . проходила рівно, а станом на день проведення обмірів межа викривлена в бік ОСОБА_3 .
В генплані забудови садиби чітко вказані відстані між не житловим будинком ОСОБА_3 . до спільної межі (заїздом) та між житловим будинком ОСОБА_3 . до межі: відповідно 3,00 м та 2,014 м. Під час проведення експертизи межа проходить по стіні житлового будинку ОСОБА_3 ., що порушує вимоги ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
Відповідно до висновку вищезазначеної експертизи спірний заїзд під час проведення дослідження розташований на земельній ділянці ОСОБА_1 ., а фактично має бути на земельній ділянці позивачів.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що ОСОБА_1 . здійснює перешкоди позивачам ОСОБА_3 . та ОСОБА_8 . у користуванні їхньою земельною ділянкою, яка облаштована під заїзд до господарств, а рішення Переволоцької сільської ради № 146 від 19 листопада 2007 року про залишення спірного заїзду шириною 1 м. в землях загального користування порушує право позивачів на землекористування а тому є неправомірним.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального і процесуального права й підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених у скарзі, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бучацького районного суду від 26 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Ходоровський М. В.