№ 2-а-1389\2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

«30» вересня 2009 р.  Центрально - Міський районний суд м. Макіївки Донецької області, у складі: Головуючого судді: Мироненко В. В., при секретарі: Лазник І. В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом своїх прав та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2008 року позивачка звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитини війни за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р. у сумі 2733 грн. 30 коп. Просила поновити строк для звернення до суду. 17.07.2009 р. даний позов надійшов до Центрально - Міського районного суду м. Макіївки Донецької області у зв'язку зі зміною предметної підсудності для цих категорій справ.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни», у зв'язку з чим у відповідності до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Позивачка просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом її порушених прав.

До початку слухання справи позивачка  надала суду заяву про збільшення позовних вимог, та просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Центрально - Міському районі м. Макіївки здійснити нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період 2006-2007-2008 р.

Позивачка у судовому засіданні просила суд позовні вимоги задовольнити та постановити судове рішення, яким визнати її право, як дитини війни на отримання з 01.01.2006 року щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки усунути перешкоди у реалізації її законних прав шляхом нарахування та виплати відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» гарантованої державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, що у загальній сумі складає 4471,20 гривень; зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки в подальшому, починаючи з 01.01.2009 року нараховувати та сплачувати у встановленому законом порядку належну позивачці, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Також позивачка підтримала своє клопотання про поновлення пропущеного строку встановленого для звернення до адміністративного суду та пояснила, що встановлений законом строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів був пропущений нею не навмисно, а в силу цілого ряду поважних причин. Так, вона є особою похилого віку та не володіє юридичною обізнаністю. Про своє право на отримання державної соціальної допомоги у вигляді щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дізналась наприкінці 2007 року, однак звернутися раніше до відділення відповідного управління пенсійного фонду з метою отримання роз'яснення щодо нарахування та отримання відповідної допомоги позивачці не надавалося можливим у зв'язку з тим, що вона є хворою людиною. Крім цього про факт порушення її прав та законних інтересів позивачці стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації. Однак, у зв'язку з тим, що позивачка отримує маленьку пенсію та не має інших доходів, вона була позбавлена можливості одразу звернутися за послугами компетентних осіб, які спроможні надати їй кваліфіковану допомогу.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, і після прийняття рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Законом України «Про Держаний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано, що внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України, але законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність, тому а ні рішення Конституційного Суду України, а ні інші нормативно-правові акти не передбачають відновлення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року. Також вказали, що для врегулювання ситуації, 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8, якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в твердих розмірах з 22 травня - 48, 10 грн., з 1 липня - 48, 20 грн., з 01.10. - 49, 80 грн., та позивач отримує це підвищення згідно діючого законодавства. На підставі наведеного просили суд відмовити позивачу у задоволені позову, а також наполягає на застосуванні строку звернення до суду.

У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачу був відомий її розмір.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а. с. 4).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. № 3235 - IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини «і» статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня - 410,06 грн., з 01 жовтня - 415,11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була  дізнатися про  порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивачка разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не навела поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивачка дізналась наприкінці 2008 року із засобів масової інформації. Суд вважає, що це незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян, обов'язково підлягають оприлюдненню.

У зв'язку із тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у вимогах про підвищення пенсії як дитини війни за період з 09.07.2007 року до 07.11.2007 року (дата подання позову згідно поштового штемпелю на конверті - 07.11.2008 року). Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та здійснити нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії за період з 07 листопада до 31 грудня 2007 року.

Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягатимуть застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносини в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.  внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп\2008 від 22.05.2008 р. положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008 році за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2008 р. сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідач повинен донарахувати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22.05.2008 року до 31.12. 2008 року.

Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та здійснити нарахування та виплату на користь позивачки підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 07 листопада до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 31 грудня 2008 року .

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Центрально - Міському районі м. Макіївки перерахувати та здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині з 07 листопада до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 31 грудня 2008 року  у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та згідно Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 року й від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова складена суддею у нарадчій кімнаті.

Суддя: