Справа № 2а-1174/09/0524
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2009 року м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Артеменко Л.І.
при секретарі Лиховидовій В.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України в місті Кіровське Донецької області, Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії як дитині війни, -
встановив:
2 жовтня 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (відповідач 2) про зобов»язання здійснити нарахування підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з 01.01.2006 по 31.12.2007 рр у сумі 2733,30 грн. Просив поновити строк звернення до суду. В серпні 2009 року доповнив позовні вимоги, просив з тих же підстав зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровське (відповідач 1) здійснити відповідні нарахування та виплату за 2006-2007рр та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року в сумі 715,22 грн та за період з 1 січня 2009 року по 30 червня 2009 року - 597 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни», у зв»язку з чим у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважав, що положення Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Крім того, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” визнано неконституційним.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав повністю, просив задовольнити.
Представник відповідача 2 до суду не прибув, письмові заперечення проти позову та клопотання про відкладення розгляду справи не надав.
Представник відповідача 1 до початку судового розгляду надав клопотання, в якому просив в позові відмовити, наполягав на застосуванні пропущеного позивачем строку звернення до суду, зазначив, що підвищення дітям війни виплачується відповідно до чинного законодавства в межах фінансування. В судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням з позначкою Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської Ради, перебуває на обліку у відповідача 1 як отримувач пенсії за віком, має інвалідність.
Згідно довідки відповідача позивачу виплачена доплата до пенсії як дитині війни в 2007-2009рр, а саме: в 2007 році - з 1 лютого - 19грн, з 1 квітня - 20,30 грн, з 1 жовтня 2007 - 20,55грн, в 2008 році - з 1 січня -47грн, з 1 квітня - 48,10грн, з 1 липня -48,20грн, з 1 жовтня по теперішній час- 49,80грн.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із п.17 ст. 77 Закону України від 20.12.2005 р. №3235-1V «Про державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування. Статтею 110 Закону України від 20.12.2005 р. №3235-1V «Про державний бюджет України на 2006 рік» в редакції закону № 3367-1У від 19 січня 2006 року, яким одночасно визнано нечинним п.17 ст.77 Закону від 20.12.2005 р. №3235-1V, передбачено поетапне запровадження пільг дітям війни, передбачених статтею 6, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінетом Міністрів зазначений порядок не визначався, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
П.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня до 31 грудня 2007 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. ( 410,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%).
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивач дізнався у жовтні 2008 року із засобів масової інформації. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов»язків громадян, обов»язково підлягають оприлюдненню.
У зв»язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 2 жовтня 2007 року (дата подання позову згідно поштового штемпелю на конверті - 2 жовтня 2008 року). Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 2 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 308,60 гривень ( 415,11 х 2 х 30% + 415,11 Х 30% : 31 х 30) - ( 20,55 х2 + 20,55 : 31 х 30).
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина . Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року відповідачем 1 сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач 1, де перебуває на обліку позивач, повинен донарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у сумі 715,23 грн. (481 грн. х 30 % / 31 х 10 дн. - 481 грн. х 10 % / 31 х 10 дн. + 481 грн. х 30 % - 481 грн. х 10 % + 482 грн. х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 грн. х 3 х 10 %)
З 1 січня 2009 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є чинними, позивачу виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому його вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме; за період з 1 січня 2009 року по 30 червня 2009 року відповідач 1 повинен донарахувати і сплатити позивачу 597 гривень 00 копійок ((498 грн. х 30 % - 498 грн. х 10 %) х6).
Суд не вбачає правових підстав для застосування до спірних правовідносин ст.. 71 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-У1 „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, якою Кабінету Міністрів України в 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами, оскільки для розрахунку доплати до пенсії дітям війни за прямим змістом ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який регулює спірні правовідносини, береться розмір мінімальної пенсії за віком, а не розмір мінімальної заробітної плати, тобто, ці поняття не є тотожними.
Крім того, незважаючи на дію протягом 2008- 2009 років постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, суд приходить до висновку, що ця постанова, як нормативний акт підзаконної дії, не може регулювати спірні правовідносини з 22 травня 2008 року по теперішній час, оскільки такі правовідносини регулюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу.
За період 2007-2009 рр підлягає нарахуванню та виплаті позивачу відповідачем 1загальна сума підвищення до пенсії як дитині війни 1620,83 грн
В позові до відповідача 2 слід відмовити за його безпідставністю, оскільки позивач перебуває на обліку та отримує пенсію разом з встановленими законом доплатами у відповідача 1.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають присудженню на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп., з Державного бюджету України, оскільки судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст..110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, п. 28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 99, 100, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства, суд
постановив:
В позові ОСОБА_1до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області відмовити повністю за його безпідставністю.
Позовні вимоги ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України в місті Кіровське Донецької області задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Кіровське Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1підвищення до пенсії як дитині війни з 2 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 308 гривень 60 копійок, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715 гривень 23 копійки, з 1 січня 2009 року по 30 червня 2009 року в сумі 597 гривень, разом - 1620 гривень 83 копійки.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України в місті Кіровське Донецької області - відмовити.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 (трьох) гривень 40 копійок.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 серпня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 1 вересня 2009 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ч.3 ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ч.3 ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кіровський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: