справа № 208/9102/13-ц
№ провадження 2/208/2762/13
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
10 грудня 2013 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді: Ричка С.О.
при секретарі Щербацевич Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі ОСОБА_2 районної у м. Дніпродзержинську Ради, третя особа Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнання права власності на об’єкт нерухомості, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2013 року до Заводського районного суду звернувся позивач з позовною заявою до Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у якій просив суд зобов’язати відповідача зареєструвати за ним право власності на гараж № 8 по пр.-ту Аношкіна в районі 9 -го медичного об’єднання м. Дніпродзержинська, площею 136,3 кв. м., але згодом надав до суду уточнену позовну заяву в якій просив суд вважати належним відповідачем по цивільній справі № 208/9102/13 за моїм Територіальну громаду в особі ОСОБА_2 районної у м. Дніпродзержинську Ради (51900, м. Дніпродзержинськ, пр.. Леніна 2/1), а Реєстраційну службу Дніпродзержинського міського управління юстиції, третьою особою та визнати за ним право власності на гараж № 8 по пр.-ту Аношкіна в районі 9 -го медичного об’єднання м. Дніпродзержинська, площею 136,3 кв. м., з подальшою реєстрацією цього права у відповідних органах державної реєстрації прав та обтяжень. Обґрунтував свої вимоги тим, що він має в своєму управлінні та володінні гараж № 8 по пр.-ту Аношкіна в районі 9 -го медичного об’єднання м. Дніпродзержинська, площею 136,3 кв. м.. Зазначеним гаражем він володіє більше як 10 років, на підставі рішення Виконкому ОСОБА_2 народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області № 320 від 17 листопада 1999 року. Позивач, як законослухняний громадянин, вирішив офіційно зареєструвати своє право власності на зазначений об'єкт, але не зміг цього зробити, оскільки згідно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, державним реєстратором реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської обл., йому було відмовлено в реєстрації права на гараж на підставі того, що у нього відсутні документи, що підтверджують право власності на спірний гараж. На підставі Акту прийомки приватного гаражу в експлуатації від 30 січня 2001 року Виконавчим комітетом ОСОБА_2 районної ради Дніпропетровської області було прийнято 21.02.2001 року рішення № 42, яким було затверджено акт прийомки в експлуатацію гаража № 8 по пр.-ту Аношкіна в районі 9 -го медичного об’єднання м. Дніпродзержинська на ім’я позивача, який мешкає в АДРЕСА_1, та зобов’язано відділ ЖКГ оформити та Бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності на моє ім’я на об’єкт нерухомості, що на той час вважалось правовстановлюючим документом, тому позивач був впевнений, що в подальшому у нього не виникне якихось питань з цього приводу, але у зв’язку зі змінами у законодавстві України про право власності та порядку його реєстрації, він вимушений звернутися для вирішення питання порушеного у позові до районного суду.
В судове засідання позивач не з’явився, але надав суду заяву, згідно якої просить суд слухати справу у судовому засіданні без його участі, уточнені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти розгляду справи без участі відповідачів та третіх осіб при заочному розгляду справи та без застосування технічних засобів.
Представник відповідача за уточненим позовом в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомили, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача та його представника, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Представники третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, згідно якої просить провести розгляд справи за відсутністю їх представника, вважали себе не належними відповідачами за первісним позовом та просили відмовити у задоволенні первісного позову, за уточненим позовом у якості третьої особи просили винести рішення на розсуд суду, та просили розглянути справу без участі їх представника.
Суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.
В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом досліджені докази по справі:
- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні.
У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.
Як вбачається з рішення Виконкому ОСОБА_2 народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області № 320 від 17 листопада 1999 року, позивач отримав дозвіл на будівництво гаражу в комплексі існуючих гаражів по пр.-ту Аношкіна в районі 9 -го медичного об’єднання м. Дніпродзержинська.
Судом встановлено, що у грудні 2000 року, позивач своїми власними силами і за власні кошти закінчив будівництво гаражу, площа якого складає 136,3 кв. м., також в гаражі є оглядова яма.
З матеріалів справи вбачається, що після побудови гаражу № 8 по пр.-ту Аношкіна в районі 9 -го медичного об’єднання м. Дніпродзержинська і отримання технічного паспорту на гараж, виданого 15.12.2000 року Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації, позивач звернувся до Виконавчого комітету ОСОБА_2 районної ради Дніпропетровської області для отримання правовстановлюючих документів на гараж № 8 по пр.-ту Аношкіна в районі 9 -го медичного об’єднання м. Дніпродзержинська.
На підставі Акту прийомки приватного гаражу в експлуатації від 30 січня 2001 року, гараж № 8 по пр.-ту Аношкіна в районі 9 -го медичного об’єднання м. Дніпродзержинська було прийнято в експлуатацію та прийнято 21.02.2001 року рішення № 42, Виконкомом ОСОБА_2 народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, яким було затверджено акт прийомки в експлуатацію гаража № 8 по пр.-ту Аношкіна в районі 9 -го медичного об’єднання м. Дніпродзержинська на ім’я ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_1, та зобов’язано відділ ЖКГ оформити та Бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності на моє ім’я на об’єкт нерухомості, що на той час вважалось правовстановлюючим документом.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.
Згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-150/0/4-13 від 28.01.2013 р., проблемним є питання оформлення права власності на гаражі, оскільки немає чіткого законодавчого врегулювання цього питання, відсутній спрощений порядок у тих випадках, коли є факт виділення у встановленому законом порядку земельної ділянки для будівництва гаражів, багато років тому побудованих громадянами за власні кошти.
Згідно п.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на де майно і набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно п.3 ст. 344 ЦК України, якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять років з часу спливу позовної давності.
Згідно п.4 ст.344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, набуваєтвся за рішенням суду.
Згідно п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності. цим Кодексом, або раніше тобто до 1 січня 2001 року.
Як вбачається з рішення Виконкому ОСОБА_2 народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області № 320 від 17 листопада 1999 року, позивач на законних підставах, відкрито, безперервно володіє зазначеним гаражем, який вистроїв також на законних на той час підставах, понад 10 років, що в свою чергу повністю перекриває строк набувальної давності.
Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 319 ЦК України, усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України, докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...
Згідно ч.2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно вивчених судом матеріалів справи, з’ясованих обставин справи які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про задоволення уточненого позову, в зв’язку з тим, що в судовому засіданні встановлено право власності, набуте позивачем згідно з вимогами закону на час набуття права власності. Незаконність його не встановлена судом та не випливає з закону, право власності ніким не оспорюється, але позивач не має можливості реалізувати своє право власника нерухомого майна, оскільки не може отримати правовстановлюючі документи на майно, таким чином порушується право власності позивача. Є підстави для задоволення позову.
На підставі ст. 15 ЗУ “Про власність ”, ст. 316, 319, 321, 328, 344, 392 ЦК України, керуючись ст. 8, 10, 57, 59, 60, ч.2, 77, 76, ст.158, 169, ч.4 ст.174, 209, 212, 213-215, 218, 224 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі ОСОБА_2 районної у м. Дніпродзержинську Ради, третя особа Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції за уточненими позовними вимогами про визнання права власності на об’єкт нерухомості – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на гараж № 8 по пр.-ту Аношкіна в районі 9 -го медичного об’єднання м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, А-2, загальною площею 136,3 кв. м., з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації нерухомого майна.
Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ричка С. О.