Маньківський районний суд Черкаської області

смт. Маньківка, вул. Леніна, 8, 20100, (04748) 6-19-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 року Маньківський районний суд ,Черкаської області

в складі: головуючого судді - В.С. КСЕНОФОНТОВА

при секретарі В.І. ОКОЛІТІ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

На підставу своїх вимог спирається на те, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року (далі - Закон) є дитиною війни. Згідно із статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись надбавка до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затверд­ження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду Укра­їни в районах, містах» від 30.04.2002 р. № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно їз законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата підвищення до пенсії дітям війни мала здійснюватись відповіда­чем - управлінням Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області. Однак, у 2006, 2007 роках передбачена ст. 6 Закону надбавка до пенсії їй взагалі не виплачувалась, а у 2008 та 2009 роках розмір зазначеної надбавки було обмежено і визна­чено у 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Всупереч положенням статті 22 Конституції України, яким передбачено, що при прий­няті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, пунктом 17 статті 77 та статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та пунктом 12 статті 71 Зако­ну України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року (п.п.2 п. 41 розділу II) статтю 6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на отримання підвищен­ня до пенсії дітям війни було обмежено і визначено в розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року роз­мір надбавки до пенсії дітям війни залишено нарівні 2008 року - 10 відсотків мінімальної пенсії за віком. З наведеного випливає, що порушення відповідачем соціальних прав і гарантій набуло системного характеру, що є суттєвою підставою для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав і задоволення позовних вимог у повному обсязі. Причиною пропуску строку для звернення до суду є довіра до влади позивача, до її постійних запевнень і невиконання обіцянок щодо перегляду неконституційних положень законів про Держбюджет з метою відновлення справедливості, поновлення соціальних прав дітей війни, а також юридична необізнаність і неспроможність самостійно розібратися у тонкощах чинного законодавства. На неодноразові звернення до відповідача з вимогою провести перерахунок пен­сії і здійснити виплату належної надбавки у повному обсязі отримано негативну відповідь у вигляді відмови. Проте рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію статті 6 Закону було виз­нано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з моменту їх ухвалення. Тим самим Конституційний Суд України, як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні своїми рішеннями офіційно, на найвищому державному рівні визнав факт нік­чемності правочину у вигляді неконституційних положень законів про Держбюджет Ук­раїни щодо обмежень прав і соціальних гарантій дітей війни. З цього випливає, що неконституційні положення про Держбюджет України не мають юридичної сили з часу їх прийняття, а не з дня ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, як помилково вважає відповідач, а тому не повинні засто­совуватися ним у практичній діяльності. Фактично рішення Конституційного Суду є підставою для усунення і недопущення подібних колізій у подальшому. В той же час, рішення Конституційного Суду певним чином стосуються і нікчемних положень Законів про Держбюджет на 2006 і 2009 роки оскільки з тих чи інших причин вони не ухвалювалися взагалі. Саме тому цілком гуманні рішення Конституційного Суду України, які покликані слугувати людям і сприяти відновленню справедливості не повинні використовуватися їм на шкоду, як це трапляється у судовій практиці. Тому неприпустимим є той факт, що порушення прав відбувається у незаконний спосіб у вигляді монопольного права відповідача на прийняття владних рішень і застосування ним неконституційних (нікчемних) положень Законів про Держбюджет, водночас ігноруючи чинний Закон «Про соціальний захист дітей війни». Попри те, Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України остаточним і не можуть бути оскаржені, відповідач, як орган владних повноважень, відмовив у гарантованому Конституцією України та статтею 6 Закону праві. Відмову відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії є протиправною, такою, що суперечить частині 2 статті 3 Закону відповідно до якої дер­жавні, соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Виходячи з цього, дії відповідача є неправомірними, а пред'явлені позовні вимоги є та­кими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Розмір підвищення пенсій дітям війни відповідно до ст. 6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007, 2008, 2009 роки. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: позивач ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. є дитиною війни. Згідно статті 6 Закону з 01.01.2006 р. позивачеві повинна виплачувати­ся щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затверджен­ня Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених за­конодавством.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуться замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати була призупинена.

Рішенням Конституційного Суду України № б - рп від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст. 29, 36 ч. 2, ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. 7,9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43,44,45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України, якими встановлено, що на 2007 рік зупинено дію положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом України «Про Державний бюджет України» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1, 3 ч. 2, ст. 6 ч. 2, ст. 8, ч. 2 ст.19, ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть, бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на вищенаведене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосувати саме ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Таким чином, правова норма "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Судом встановлено, що Закон України "Про соціальний захист дітей війни", Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 p. N 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008, на які посилається позивач, як на підставу звернення до суду, були опубліковані в офіційних друкованих виданнях України та являються доступними для ознайомлення.

Тому позов про визнання відмови відповідача щодо виплати позивачеві щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов’язання відповідача здійснити нарахування даної щомісячної соціальної допомоги підлягає до часткового задоволення, тобто термін з якого відповідач повинен нараховувати дану соціальну допомогу слід обраховувати в межах шестимісячного строку, який передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду. В решті позовних вимог слід відмовити в зв’язку пропуском терміну позовної давності.

Державне мито суд вважає віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 21, ст. 152 Конституції України, законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України 2008 рік», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України № б - рп від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року, ст. ст. 12, 17, 19, 99, 100, 159-162 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області відносно відмови в підвищенні ОСОБА_1 пенсії на 30 % від мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести доплати у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.05.2010 року по 16.11.2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат.

В решті позову відмовити.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.

СУДДЯ В.С. КСЕНОФОНТОВ