Маньківський районний суд Черкаської області

смт. Маньківка, вул. Леніна, 8, 20100, (04748) 6-19-43

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

2 листопада 2010 р. Суддя Маньківського районного суду, Черкаської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

На підставу своїх вимог спирається на те, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року (далі - Закон) є дитиною війни. Згідно із статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись надбавка до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затверд­ження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду Укра­їни в районах, містах» від 30.04.2002 р. №8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно їз законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата підвищення до пенсії дітям війни мала здійснюватись відповіда­чем - управлінням Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області. Однак, у 2006, 2007 роках передбачена ст. 6 Закону надбавка до пенсії їй взагалі не виплачувалась, а у 2008 та 2009 роках розмір зазначеної надбавки було обмежено і визна­чено у 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Всупереч положенням статті 22 Конституції України, яким передбачено, що при прий­няті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, пунктом 17 статті 77 та статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та пунктом 12 статті 71 Зако­ну України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року (п.п.2 п. 41 розділу II) статтю 6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на отримання підвищен­ня до пенсії дітям війни було обмежено і визначено в розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року роз­мір надбавки до пенсії дітям війни залишено нарівні 2008 року - 10 відсотків мінімальної пенсії за віком. З наведеного випливає, що порушення відповідачем соціальних прав і гарантій набуло системного характеру, що є суттєвою підставою для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав і задоволення позовних вимог у повному обсязі. Причиною пропуску строку для звернення до суду є довіра до влади позивача, до її постійних запевнень і невиконання обіцянок щодо перегляду неконституційних положень законів про Держбюджет з метою відновлення справедливості, поновлення соціальних прав дітей війни, а також юридична необізнаність і неспроможність самостійно розібратися у тонкощах чинного законодавства. На неодноразові звернення до відповідача з вимогою провести перерахунок пен­сії і здійснити виплату належної надбавки у повному обсязі отримано негативну відповідь у вигляді відмови. Проте рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію статті 6 Закону було виз­нано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з моменту їх ухвалення. Тим самим Конституційний Суд України, як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні своїми рішеннями офіційно, на найвищому державному рівні визнав факт нік­чемності правочину у вигляді неконституційних положень законів про Держбюджет Ук­раїни щодо обмежень прав і соціальних гарантій дітей війни. З цього випливає, що неконституційні положення про Держбюджет України не мають юридичної сили з часу їх прийняття, а не з дня ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, як помилково вважає відповідач, а тому не повинні засто­совуватися ним у практичній діяльності. Фактично рішення Конституційного Суду є підставою для усунення і недопущення подібних колізій у подальшому. В той же час, рішення Конституційного Суду певним чином стосуються і нікчемних положень Законів про Держбюджет на 2006 і 2009 роки оскільки з тих чи інших причин вони не ухвалювалися взагалі. Саме тому цілком гуманні рішення Конституційного Суду України, які покликані слугувати людям і сприяти відновленню справедливості не повинні використовуватися їм на шкоду, як це трапляється у судовій практиці. Тому неприпустимим є той факт, що порушення прав відбувається у незаконний спосіб у вигляді монопольного права відповідача на прийняття владних рішень і застосування ним неконституційних (нікчемних) положень Законів про Держбюджет, водночас ігноруючи чинний Закон «Про соціальний захист дітей війни». Попри те, Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України остаточним і не можуть бути оскаржені, відповідач, як орган владних повноважень, відмовив у гарантованому Конституцією України та статтею 6 Закону праві. Відмову відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії є протиправною, такою, що суперечить частині 2 статті 3 Закону відповідно до якої дер­жавні, соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Виходячи з цього, дії відповідача є неправомірними, а пред'явлені позовні вимоги є та­кими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Розмір підвищення пенсій дітям війни відповідно до ст. 6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007, 2008, 2009 роки. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Суд, оглянувши матеріали справи, вважає, що позовна заява подана відповідно до вимог викладених в ст. ст. 105, 106 КАС України, справа підсудна суду, підстав для закриття справи і залишення її без розгляду не має, справа підлягає розгляду на попередньому судовому засіданні.

Керуючись ст. 107 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відкрити провадження по справі № 2-а-63/2010 р. за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни і призначити її до попереднього судового розгляду на 9 листопада 2010 року на 9 год. 00 хв. в судовому засіданні в с.м.т. Маньківка з участю сторін.

Управлінню пенсійного фонду України в Маньківському районі подати до 9 листопада 2010 року письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ В.С. КСЕНОФОНТОВ