КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
07.06.06 р. № 12/310
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Швець В.О
Фаловська І.М.
при секретарі судового засідання: Коробко О.І.
за участю представників:
від позивача: Карнаух Т.І. –дов. № 299 від 01.06.2006р., представник,
від відповідача: Демиденко В.Ф. –дов. № 15 від 30.05.2006р., представник,
від третьої особи 1: Даниленко А.Ф. –дов. № 19/21-319 від 13.02.2006р., представник
від третьої особи 2: не з’явився,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Обласне виробничо-заготівельне підприємство «Полтававторресурси»на рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2006 року
у справі № 12/310 (суддя Сергєєва Л.А.)
за позовом відкритого акціонерного товариства «Обласне виробничо-заготівельне підприємство «Полтававторресурси», м.Полтава
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТ», м.Полтава
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1. Полтавська митниця, м.Полтава
2. товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Полімер», м.Київ
про стягнення 61754,54 грн.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Обласне виробничо-заготівельне підприємство «Полтававторресурси»(далі –позивач) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТ»(далі –відповідач) про стягнення 61754,54 грн. шкоди, фактично - суми боргу за невиконання зобов'язань згідно договору ДП № 28 від 28.01.2004 р. про надання послуг по збиранню, сортуванню, транспортуванню, переробці та утилізації використаної тари та упаковки. Ухвалою господарського суду Полтавської області № 12/310 від 06.12.2005р. до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучені Полтавська митниця та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Полімер»(далі - треті особи).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.02.2006р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2006р. у справі № 12/310, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи. Позивач просить апеляційний господарський суд прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.98 ГПК України за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Обласне виробничо-заготівельне підприємство «Полтававторресурси»Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 15.05.2006р. порушено апеляційне провадження у справі № 12/310.
Розпорядженням голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.06.2006р. здійснювалась заміна у складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М., судді Фаловська І.М., Швець В.О.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримав.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу із доводами позивача не погоджується, вважає їх необґрунтованими, під час апеляційного провадження просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Представник третьої особи - 2 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.05.2006р., явка учасників провадження якою не була визнана обов’язковою, у справі достатньо матеріалів для розгляду скарги без участі представника третьої особи 2.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи -1, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути залишене без змін, а апеляційна скарга –без задоволення з таких підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі. Тобто апеляційний суд повторно перевіряє відповідності нормам матеріального та процесуального права вимогу, заявлену позивачем.
Із матеріалів справи вбачається, що 28.01.2004 р. між ДП "Ековторресурси" та відповідачем був укладений договір ДП № 28 (далі –Договір), предметом якого є надання відповідачу послуг по збиранню, сортуванню, транспортуванню, переробці та утилізації використаної тари та упаковки.
Доповненням № 1 від 01.09.2004 р. до зазначеного договору ДП "Ековторресурси" було замінено на ВАТ "Полтававторресурси"(позивача).
Позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації тари (упаковки) з-під ввезеної відповідачем на територію України продукції (п. 2.1 договору).
Відповідач, згідно п. 2.2 договору, зобов'язався оплатити послуги позивача на підставі та у відповідності з Аркушем про пакування і вантажною митною декларацією, згідно з тарифами, затвердженими постановою КМ України від 26.07.2001 р. № 915.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що обов'язок по здійсненню розрахунків за договором виникає у відповідача з дня митного оформлення вантажу і повинен бути виконаний не пізніше 7-денного строку з дня його виникнення, незалежно від термінів надання позивачем акту виконанню робіт.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Єдиним доказом існування між сторонами правовідносин по договору є акт звірки 31.08.2004 р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня за період з 01.03.2004р.по 31.08.2004р. Інші докази, які б підтверджували існування відносин між сторонами по договору після 31.08.2004 р., а саме: замовлення позивачем робіт, виконання їх відповідачем, розрахунки між сторонами - в матеріалах справи відсутні.
Посилання позивача на надані ним до матеріалів справи аркуші про пакування, правомірно не взяті до уваги господарським судом Полтавської області, оскільки на них є помітки із зазначенням: ТОВ "Торговий дім "Полімер", що підтверджує факт наданих третьою особою -2 послуг відповідачу. У двадцяти двох останніх аркушів про пакування (том1, а.с.130-151), наданих позивачем, замовником робіт зазначено ТОВ "Завод газорозрядних ламп", а не відповідача.
Позивач не надав жодного аркушу пакування, де б він був зазначений виконавцем робіт.
Надані позивачем рахунки-фактури: №№ 132,133,134,135 від 17.11.2005 р. не можуть слугувати доказом замовлення відповідачем робіт по договору та виконання їх позивачем, оскільки це лише вимога, яка повинна підтверджуватись фактом виконання позивачем робіт; зазначені рахунки –фактури складені позивачем в односторонньому порядку; договором не передбачено оформлення таких документів.
Також позивачем не надано доказів заподіяння йому шкоди.
Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та ТОВ "Торговий дім «Полімер»були укладені договори № 22-07/04П від 22.07.2004 р. та № 85/п-1/4-068-4 від 01.12.2004р., згідно яких ТОВ "Торговий дім "Полімер" зобов’язалось організувати збирання для подальшого сортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), в якій відповідач ввозить в Україну (імпортує) продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов договору. Факт виконання сторонами умов вищезазначених договорів підтверджується: актами здачі-прийняття робіт; платіжними дорученнями про оплату робіт відповідачем.
Відповідач не повинен повідомляти позивача про свої договірні стосунки з третіми особами, тому твердження про такий обов’язок відповідача у апеляційній скарзі суперечить положенням чинного законодавства, зокрема, зазначеній вище ст. 627 ЦК України.
Підпунктом "а" пункту 5 Постанови КМ України № 915 від 26.07.2001 р. "Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини" встановлено, що підприємства, установи, організації, що імпортують продукцію в тарі (упаковці), у разі укладення угод на поставку в Україну товарної продукції зобов'язані передбачити утилізацію чи вивезення з України всього обсягу використаних матеріалів і тари. При цьому підприємства, установи, організації, що використовують тару (упаковку) для пакування і перевезення продукції або імпортують продукцію в тарі (упаковці), можуть це виконувати шляхом укладення договорів про надання послуг із збирання, сортування, перевезення, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) з Компанією чи іншими спеціалізованими підприємствами, що мають відповідні ліцензії і умови для надання таких послуг на території України, де реалізується та утворюється відповідна використана тара (упаковка), а також здійснення оплати за надання обумовлених послуг згідно із загальним обсягом тари (упаковки), яка використовується для пакування та перевезення продукції за затвердженими тарифами.
ТОВ "Торговий дім "Полімер" має право на укладення таких договорів, оскільки має ліцензію на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатури, відходів полімерних, використаної металевої тари (ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві банки з-під напоїв, балончики) зі строком дії з 28.04.2004 р. до 28.04.2007 р.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач не надав належних доказів в обґрунтування правомірності своїх вимог.
У апеляційній скарзі позивач посилається на ч. 2 ст. 903 ЦК України, згідно якої у випадку неможливості виконати договір з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі. Таке твердження позивача не може бути взяте колегією суддів до уваги, оскільки у правовідносинах між сторонами відсутня неможливість виконати договір відповідачем; право вибору виконавця залишається за замовником, виконавець надає послуги (виконує роботи) лише за завданням замовника (ч.1 ст. 901 ЦК України); укладення договору на надання послуг (виконання робіт) дає право, а не зобов’язує відповідача замовляти послуги; підставою для відмови у позові є ненадання послуг позивачем відповідачу.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правильність застосування норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції; висновки, викладені в рішенні суду, відповідають обставинам справи. За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що підстави скасування рішення господарського суду господарського суду Полтавської області від 01.02.2006р. по справі № 12/310 відсутні. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 33, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2006р. у справі № 12/310 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Обласне виробничо-заготівельне підприємство «Полтававторресурси» –без задоволення.
2. Справу № 12/310 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Швець В.О
Фаловська І.М.